Гриби повсюдно поширені в навколишньому середовищі і часто потрапляють в дихальні шляхи людини. У нормі в порожнині носа можна виявити деякі види грибів, які ніяк себе не проявляють. Але при збігу певних обставин, кількість грибків починає збільшуватися і розвивається грибковий гайморит.
Причини виникнення та види грибкового гаймориту
Збудником хвороби зазвичай є гриби роду Aspergillus, Mucoraceae, Candida та деякі інші. Основні причини розвитку патології:
- Зниження імунітету (декомпенсований цукровий діабет, ВІЛ-інфекція, пацієнти на гемодіалізі та ін);
- Побічний ефект від тривалого курсу антибіотикотерапії;
- Сторонні тіла в пазусі (стоматологічний матеріал, фрагменти кістки після перелому та ін).
Грибкова інфекція умовно підрозділяється на:
ИнвазивнуюНеинвазивную
Рідкісні випадки, зустрічається у пацієнтів з тяжкими порушеннями імунітету.
Частий вид грибкового ураження пазухи, розвивається у пацієнтів з нормальним імунітетом.
Неінвазивна форма протікає у вигляді мицетомы (грибковий куля) і хронічного алергічного грибкового гаймориту.
Мицетома (грибковий куля, грибкове тіло).
Найпоширеніша форма грибкового гаймориту. Набряк слизової носа, що виникає при застуді та інших хворобах, викликає закупорку вивідної протоки пазухи і в ній починають розмножуватися гриби. Процес активно прогресує на тлі зниження імунітету.
Важливо! Місцем зростання грибка може стати пломбувальний матеріал, до складу якого входять важкі метали. Наприклад, цинк покращує процеси розмноження грибка.Алергічний грибковий гайморит.
Часто зустрічається у пацієнтів з бронхіальною астмою, алергічним ринітом та кропив’янкою. Підвищена схильність до розвитку алергічних реакцій, викликає розвиток алергії на гриби та продукти їх життєдіяльності, які в нормі знаходяться в порожнині носа людини. Цей процес призводить до полипозному переродження слизової і розвитку хронічного алергічного гаймориту грибкової етіології.
Інвазивна форма буває гострою (блискавичною) і хронічною. Блискавична форма вражає пацієнтів з тяжкими імунодефіцитами (ВІЛ-інфекція, прийом цитостатиків, цукровий діабет тощо).
Гриби потрапляють у тканини, кровоносні судини і, проникаючи в порожнину черепа, викликають розвиток летальних ускладнень (менінгіт, абсцес мозку, тромбози вен, синусів і артерій).
Клінічні прояви захворювання
Неінвазивна грибкова інфекція часто виявляється наступними характерними симптомами:
Мицетома:
- Епізодична або постійна головний біль;
- Больові відчуття в області зубів верхньої щелепи;
- Утруднення носового дихання і набряк носа;
- Виділення з носа з неприємним запахом, рідше з домішкою крові.
Важливо! Іноді ця форма довгостроково протікає без явних клінічних симптомів.
Алергічний грибковий гайморит:
- Відчуття розпирання в пазусі, головні болі;
- Виділення з носа слизового і слизово-геморагічного характеру;
- Поліпи в носі;
- Закладеність носа, втрата нюху.
Ця форма рідко перебігає самостійно і зазвичай поєднується з бронхіальною астмою, хронічним алергічним ринітом, кропив’янкою і багатьма іншими алергічними захворюваннями. Для інвазивного грибкового гаймориту при гострій формі характерні наступні ознаки:
- Гостра лихоманка;
- Сильні головні і лицьові болі;
- Утруднення носового дихання і кров’янисті виділення з носа;
- Розлади зору.
При відсутності лікування та прогресуванні захворювання розвивається кома і настає смерть пацієнта від ускладнень грибкової інфекції.
Підходи до лікування грибкового синуситу
Лікування неінвазивних форм не потребує призначення системних протигрибкових препаратів.
Мицетома як і алергічний гайморит підлягають хірургічному лікуванню. В залежності від поширеності патологічного процесу виконують класичну гайморотомію, операцію Денкера або проводять очищення пазухи від грибкових мас з допомогою ендоскопічного втручання.
Лікування інвазивних форм грибкового гаймориту вимагає хірургічного втручання з видаленням усіх некротизованих ділянок. Додатково призначають тривалу терапію протигрибковими препаратами:
- Амфотерицин B;
- Кетоконазол;
- Ітраконазол та ін.
Препарати для нормалізації імунітету при грибковому гаймориті
Для зміцнення імунної системи при лікуванні хвороби використовують різні імуномодулятори.
Імуномодулятори – речовини, що впливають на функціональну активність імунної системи. Вони поділяються на імуностимулюючі та імуносупресивні в залежності від свого дії. При грибковому гаймориті обирають препарати зі стимулюючим ефектом.
Імуностимулятори бувають рослинного походження:
- Ехінацея;
- Женьшень;
- Елеутерокок;
- Аралія;
- Туя;
- Шипшина.
Вони призначаються людям з нормальним або злегка ослабленим імунітетом у складі комплексного лікування.
До стимулюючих препаратів синтетичного походження можна віднести інтерферони (Арбідол, Анаферон та ін), індуктори інтерферону, препарати тимуса, деякі лікувальні вакцини. Ці засоби активують імунні клітини, за рахунок чого підвищується опірність організму до різних хвороб.
Для поліпшення стану пацієнта з алергічним грибкових гайморит часто вдаються до використання кортикостероїдів. Це гормони, корою надниркових залоз, вони відповідають за придушення запальних процесів. Як правило, застосовуються місцево, у вигляді назальних крапель та спреїв в ніс. Знижують набряклість, усувають алергічні реакції, що супроводжують очищення пазух.
! Профілактичні заходи
Для зміцнення загального імунітету незайвим буде скористатися загальними заходами:
- Нормалізувати харчування;
- Створити сприятливий психоемоційний фон;
- Відрегулювати режим сну і відпочинку;
- Приділяти час фізичних навантажень і загартовуванню організму.
