Основу лікування лакунарної ангіни становить системне застосування антибіотиків. Це єдиний спосіб знищити збудника захворювання і запобігти розвитку ускладнень. У рідкісних випадках, практично виключно у дорослих, крім прийому антибіотиків не потрібно більше ніяких інших заходів.
На додаток до антибіотикотерапії проводиться симптоматичне лікування лакунарної ангіни. Симптоми хвороби та їх тяжкість тут визначають, які конкретно кошти повинні прийматися, в яких кількостях і з якою частотою. Це лікування не дозволяє впливати на причину ангіни, але сприяє тимчасової нормалізації стану хворого.
Самому хворому або того, хто проводить лікування лакунарної ангіни, важливо правильно розставити пріоритети:
При цьому лікувати лакунарну ангіну можна в домашніх умовах: у більшості випадків ця хвороба не вимагає госпіталізації хворого. Як правило, після огляду, діагностики ангіни і призначення лікарських засобів лікар вказує, як організувати правильний режим лікування і призначає терміни наступного відвідування. Все інше можна і потрібно робити вдома.
Важливо!
Здатися лікаря з лакунарній ангіну потрібно обов’язково. Як мінімум тому, що хворий або його батьки можуть невірно поставити діагноз: неспеціаліст може переплутати цю хворобу з грибковою ангіною, інфекційним мононуклеозом або дифтерію. Неправильний діагноз потім тягне за собою неефективне або небезпечне лікування (а іноді і те, і інше разом) і, як наслідок, імовірний розвиток ускладнень. Крім того, саме лікар може правильно вибрати антибіотики для лікування лакунарної ангіни, які будуть ефективні проти збудника її і безпечні для хворого. Відвідування хорошого (саме хорошого, а не будь-якого!) лора або інфекціоніста при лакунарній ангіні є запорукою успішного лікування.
Антибіотики для лікування лакунарної ангіни
Лікувати лакунарну ангіну потрібно тими ж антибіотиками, які застосовуються для лікування катаральної або фолікулярної форм хвороби. Оскільки збудник захворювання у всіх випадках один і той ж, вибір засобу для етіотропного лікування проводиться серед таких антибіотиків:
У виняткових випадках лікування лакунарної ангіни проводиться линкозамидами, але це виправдано тільки при непереносимості препаратів зазначених вище груп, або при наявності у стійкості збудника до них.
В окремій статті ми вже говорили про вибір антибіотиків для лікування ангіни. У ній ми розібралися, які засоби більш кращі, а які перебувають у другій лінії вибору.
Графік прийому і дозування антибіотиків залежать від конкретного препарату і віку хворого. Наведемо для прикладу два засоби різних груп:
У більшості ситуацій для лікування лакунарної ангіни в домашніх умовах призначаються антибіотики в таблетках, порошках для приготування суспензії або в інших формах для перорального прийому. Ін’єкції призначаються у випадках, коли лікування проводиться в лікарні.
Терміни і тривалість лікування призначає лікар, оцінюючи стан хворого і тяжкість перебігу хвороби. Зазначені ним терміни ні в якому разі не можна скорочувати, навіть якщо хворому після початку прийому антибіотика стало однозначно легше.
Детальніше ви можете прочитати про:
- Правила лікування ангіни антибіотиками
- Строки прийому антибіотиків
На замітку
Мінімальний термін прийому антибіотиків при ангіні — 7 днів, стандартний — 10-12. При цьому вже на 2-3 день хворий може почувати себе більш-менш нормально. Обов’язковий прийом антибіотиків після цього потрібно для профілактики ускладнень.
Симптоматичне лікування лакунарної ангіни
Завдання симптоматичного лікування — полегшити стан хворого і купірувати найбільш гострі симптоми, які можуть прямо або опосередковано вплинути на перебіг самої хвороби. Отже, лікувати лакунарну ангіну допоміжними засобами потрібно тільки тоді, коли в цьому є необхідність. Наприклад:
При такому симптоматичному лікуванні є безліч нюансів, які потрібно розуміти, щоб дійсно ефективно послаблювати симптоми. Основні з них:
Важливо розуміти, що ніякі допоміжні засоби не зможуть замінити лікування лакунарної ангіни антибіотиками. З допомогою засобів симптоматичної терапії неможливо впливати на саму інфекцію і запобігти ускладнення захворювання, це роблять тільки системні антибіотики.
Більш того, іноді дбайливі, але неосвічені хворі (або їх батьки) пробують лікувати лакунарну ангіну засобами, абсолютно марними і навіть небезпечними. Причому багато з цих коштів популярні в народі і вважаються чи не обов’язковими. Наприклад…
Чим і як не варто лікувати лакунарну ангіну
В першу чергу при лікуванні лакунарної ангіни варто забути про народні засоби. Ні одне з них не здатне ні нормалізувати стан хворого, ні подіяти на інфекцію. У тому числі прополіс, буряк з лимоном, будь інгаляції абсолютно неефективні.
Далі, безглуздо використовувати розчин Люголя при лакунарній ангіні. Як антисептик він не здатний проникати в глибокі тканини мигдалин і пригнічувати розмноження бактерій. Він же не буде сприяти загоєнню виразок на мигдалинах. При цьому нанесення на мигдалини розчину Люголя при лакунарній ангіні — це дуже болюча процедура. Абсолютно не зрозуміло, навіщо примушувати хворого так страждати.
Аналогічно марні антисептики типу зеленки, метиленового синього, Мірамістину і фурациліну, а також спрей Биопарокс.
До марним засобів також відносяться льодяники з антибіотиками — з тих же причин, що і розчини антисептиків. Вони не здатні створити хоч скільки-небудь значущої концентрації діючої речовини в тканинах мигдаликів, і тому на інфекцію ніяк не впливають.
Окремо ми вже говорили про льодяники з антибіотиками при ангіні.
Не варто ніякими засобами і способами намагатися прибрати гній. Зрозуміло, що при лакунарній ангіні його занадто багато, але він не несе ніякої небезпеки для організму. У той же час садистські методи здирання гною бинтом, намотаним на палець, загрожують пошкодженням самих мигдалин і загостренням болю в горлі.
На замітку
Багато хто стверджує, що після видалення гною з мигдалин їх стан помітно поліпшується. Це — прояви відомого всім ефекту плацебо. Після декількох хвилин пекла, коли з запалених і буквально запалених мигдаликів немов наждачкою зшкрібають гнійники, одне тільки припинення цих маніпуляцій здається хворому полегшенням. Якщо додати сюди впевненість самого хворого в тому, що цей метод працює, зрозуміло, що він буде абсолютно переконаний, що без гнійників йому легше.
І не тільки марними, але й небезпечними засобами лікування лакунарної ангіни є:
- Гас — просто дивно, що сьогодні люди ще вірять в можливість обробки їм горла. Ви знали, що в Середні Століття лицарям після бою заливали відкриті рани киплячим маслом для дезінфекції? Гас при ангіні — це засіб з того ж розряду;
- Оцет — аналогічно;
- Сеча. Деякі цілителі радять змочувати нею вату і протирати мигдалини. Розсудлива людина інакше, як до марення, до подібних порад поставитися не зможе, тим більше враховуючи, що таким чином в горло можна занести абсолютно нові інфекції;
- Мед — на перший погляд безпечний засіб. Але насправді за рахунок великої кількості цукрів він є відмінним джерелом їжі для бактерій. Самого стрептокока в мигдалинах він навряд чи прогодує, але при ослабленому ангіною імунітет може сприяти розмноженню інших патогенних мікроорганізмів.
Загалом, вибираючи, чим лікувати лакунарну ангіну, завжди потрібно максимально чітко розуміти, який конкретно ефект і за рахунок чого забезпечує той чи інший засіб. Якщо вам це не зрозуміло, запитайте у лікаря. Застосовувати що-небудь тільки тому, що хтось це порадив — вельми сумнівна практика.
Відео: Допомагають народні засоби від хворого горла?
Режим для лікування лакунарної ангіни
У домашніх умовах лікування лакунарної ангіни проводиться з дотриманням постільного режиму в гострий період хвороби, а потім — просто з дотриманням дієти і деяким обмеженням фізичних навантажень.
До тих пір, поки хворому не стане помітно краще, його контакти з оточуючими слід максимально обмежити. Лакунарна ангіна — дуже заразна хвороба, і її легко можна підчепити, просто перебуваючи в одній тісній кімнаті з хворим.
Приміщення, де знаходиться хворий, слід якомога частіше провітрювати, підтримувати в ньому нормальну вологість повітря (близько 60-70%) і помірну температуру (20-22°С). Бажано не рідше одного разу в два дні проводити тут вологе прибирання.
На замітку
Постільний режим повинен дотримуватися рівно стільки часу, скільки хворому хочеться його дотримуватися. Зрозуміло, ні на роботу, ні в школу з лакунарній ангіною йти не можна, але якщо хворий відчуває бажання і сили прогулятися при нормальній погоді на вулиці, а дитина хоче гратися, не варто їм забороняти це робити. У той період, коли перебування під ковдрою необхідно, хворий не буде хотіти з-під нього вилазити.
Лікування лакунарної ангіни в домашніх умовах проводиться з дотриманням певної дієти. Лікарі в цьому випадку прописують так званий стіл №13 по системі Певзнера. Він передбачає:
- Прийом їжі 6 разів на день;
- Вживання тільки «м’яких» страв і продуктів — каш, пюре і супів-пюре, м’якого свіжого хліба;
- Харчування тільки вареними продуктами, овочами — також і в запеченому вигляді. Смажене, копчене, солоне заборонено;
- Мінімальна кількість спецій;
- Скасування свіжих грубих фруктів і овочів (хворий з лакунарній ангіною не здатний проковтнути навіть невеликий шматок яблука), жирних продуктів, страв, що містять велику кількість клітковини.
При цьому хворий повинен харчуватися тільки за бажанням. Не можна примушувати його їсти. У той же час пиття при лікуванні лакунарної ангіни в домашніх умовах має бути максимально рясним. Дитину корисно всіма правдами і неправдами спонукати пити чай, воду, компоти і лимонади, по можливості — їсти кавун. Це забезпечує швидке виведення бактеріальних токсинів з організму, своєчасне зниження температури і нормалізацію стану хворого.
Резюме
В продовження теми:
- Огляд антибіотиків для лікування ангіни
- Які антибіотики вибирають для лікування ангіни у дітей
- Вибираємо антибіотики для лікування ангіни у дорослих