У сучасній медицині проблема лікування синуситів – актуальний, злободенне питання, оскільки з кожним роком збільшується число хворих різними підвидами цього захворювання.
За даними Всесвітньої Організації охорони Здоров’я більше 15% населення планети страждає гострими або хронічними риносинуситом. Лікарський вердикт гайморит є в першій десятці найпоширеніших в амбулаторній практиці діагнозів.
Поліпозно гайморит (проліферуючий синусит верхньощелепних пазух) — патологічний процес у придаткових порожнинах запально-інфекційного або алергічного генезу. Характеризується аномальним розростанням сполучної тканини гайморових пазух, з подальшим розвитком і зростанням на слизовій оболонці хворобливих наростів – поліпів.
При відсутності своєчасного і адекватного лікування слизова оболонка виснажується, новоутворення перекривають вивідний отвір за рахунок інтенсивного поділу клітин і виходять за межі гайморових пазух у носову порожнину.
Причини полипозного гаймориту
Однозначної причини формування назальних поліпів на даний момент не встановлено. Як показує медична практика, найчастіше аномальне розростання тканин у гайморових пазухах спостерігається на тлі комплексного впливу різноманітних факторів.
Основними факторами, що провокують поліпозний гайморит, є:
- Генетична схильність (несприятлива спадковість);
- Алергічні хвороби, риніт алергічного генезу, бронхіальна астма, поліноз;
- Наявність вогнищ хронічної інфекції в носових порожнинах;
- Супутні соматичні системні патології психологічного характеру, наприклад розлад сну або депресія;
- Порушення в анатомічному будову носа;
- Алергія на фармакологічні препарати.
Підсумовування результатів численних клінічних досліджень дозволяє стверджувати, що поліпозний гайморит – багатофакторне, часто рецидивуюче захворювання, основу якого становить поєднання алергічної природи та аутоімунних реакцій.
Симптоми полипозного гаймориту
Перші вісники виник полипозного гаймориту в більшості випадків фіксуються тільки після виходу поліпа з гайморових пазух у носову порожнину. Скарги пацієнта включають:
- Різке утруднення носового дихання аж до обструкції (непрохідності) носових ходів;
- Відсутність належного терапевтичного відповіді на протинабрякові та судинозвужувальні засоби;
- Головні болі без чіткої локалізації;
- Аносмія (зниження або втрата нюху);
- Рясні гнійні виділення з носа;
- Відчуття присутності стороннього тіла в носових проходах;
- Симптоми загальної інтоксикації організму (безсоння, сонливість, депресивні стани, швидка стомлюваність, нервозність, дратівливість).
Методи діагностики
Діагностика захворювання включає:
- Комплексну оцінку суб’єктивних скарг пацієнта;
- Ретельний аналіз історії хвороби для виявлення захворювань алергічного характеру;
- Об’єктивних результатів проведеної інструментальної діагностики.
До методів інструментального дослідження відносяться:
- Контрастна рентгенографія гайморових пазух;
- Комп’ютерна томографія навколоносових порожнин;
- Ендоскопічний огляд ЛОР-органів.
Пацієнта з підозрою на поліпозний гайморит рекомендується провести діагностику алергічних захворювань, виконати дослідження функцій дихальної системи та отримати висновок вузьких фахівців: алерголога, імунолога і пульмонолога.
До відома! Хворі призовного віку, які мають діагноз хронічний поліпозний гайморит, відносяться до категорії Б (обмежено придатні до військової служби).
Варіанти лікування полипозного гаймориту
Схема лікування полипозного гаймориту вибирається лор-лікарем в індивідуальному порядку для кожного хворого при зіставленні:
- Характеру скарг;
- Даних анамнезу;
- Результатів інструментального дослідження;
- Імовірної причини розвитку недуги;
- Наявності інших соматичних патологій у пацієнта;
- Переваг і побажань пацієнта;
- Індивідуальної переносимості фармакологічних засобів та їх сполучуваності з іншими медикаментами, що приймаються індивідом;
- Прогнозованого ефекту та існуючих ризиків.
При поліпах невеликих розмірів рекомендується почати терапію, вдавшись до консервативним методам лікування гаймориту, тому що величезний арсенал сучасних фармакологічних засобів при їх правильному підборі і регулярному прийомі у більшості випадків дозволяє уникнути оперативного втручання.
У випадку з обтуруючими, (закривають просвіт) полипозными утвореннями, є всі підстави для проведення хірургічного лікування.
З практичної сторони при виборі методики лікування виділяють такі підвиди полипозного гаймориту по факторам, що спровокував процес розростання тканин:
- Порушення, обумовлені патологіями в архітектоніці (анатомічній будові) носових порожнин;
- Хронічні запалення гайморових пазух бактеріального або грибкового походження;
- Стани, що розвиваються на тлі аспірінової бронхіальної астми – тріади Фернана-Відаля (непереносимість нестероїдних протизапальних засобів).
Кортикостероїдні спреї.
Пацієнтам, страждаючим пролиферирующим гайморитом, в обов’язковому порядку проводять курс кортикостероїдної терапії, спрямованої на ліквідацію набряку слизових оболонок носових порожнин, завдяки чому відбувається відтік гнійних накопичень з гайморових пазух і відновлюється природна респирация.
Тим не менш, фармакологічна терапія не є радикальним методом боротьби з розростаннями в носі, а виступає способом тимчасового припинення їх росту і розвитку.
Микродебридер або міні-м’ясорубка.
У переважній більшості випадків доводиться вдаватися до хірургічних втручань, що проводяться з допомогою сучасного ендоскопічного обладнання – електромеханічних інструментів, таких як Шейвер (микродебридер).
Поліпозно гайморит: профілактика рецидивів
Згідно з даними різних джерел в середньому 40-50% осіб, які пройшли комплексне лікування, включаючи хірургічне втручання, носові поліпи виникають повторно, навіть якщо терапія була проведена своєчасно і в повному обсязі.
Післяопераційне ведення осіб, які страждають полипозным гаймороэтмоидитом, включає тривале використання ендоназальний препаратів місцевої дії – топічних кортикостероїдів. Тривалість застосування визначає колегіум лікарів: терапевт, отоларинголог, алерголог.
Величезну роль у запобіганні полипозного гаймориту грає регулярне проведення профілактичних заходів, спрямованих на зміцнення імунної системи.
До відома! Самостійне використання без консультації фахівця коштів «зеленої аптеки і методи народного лікування може викликати ще більше, стрімке утворення наростів в гайморових пазухах.
