Як зрозуміти, що запалення з носової порожнини перейшло на слизову гайморових пазух, і що лікування необхідно терміново корегувати? Або що почалися виділення з носа кажуть непросто про застуді, а про гаймориті?
Запідозрити діагноз, відрізнити початок гаймориту можна за характерними ознаками самостійно, потім підтвердивши це консультації ЛОР-лікаря. Диференціальна діагностика (особливості) нежиті і гаймориту грунтується на скаргах пацієнта, даних огляду і додаткових методах обстеження.
Характерні скарги
Слабкість.
Перша ознака, що допомагає відрізнити початок гаймориту – це погіршення стану хворого. На фоні уявного одужання при лікуванні риніту через кілька днів настає різке погіршення.
Посилюються явища інтоксикації: температура підвищується до фебрильних значень (вище 38 град.), повертається сильна слабкість, головний біль, втрата апетиту і нюху. Гайморит, що протікає без риніту, також характеризується гострим початком і сильною інтоксикацією.
Біль.
Поява болю та відчуття тяжкості в області гайморових пазух – ось основна скарга. Біль тупий, болісна, може бути пульсуючим і різко посилюється при нахилі голови вперед або кашлі. Вона може іррадіювати в чоло або в верхні зуби, імітуючи невралгію трійчастого нерва.
Тільки при гаймориті спостерігається болючість шкіри над гайморові пазухи при незначному дотику, і різкий біль при постукуванні, що відразу допомагає відрізнити його від нежитю. Поява набряку щоки з переходом в область очей – дуже небезпечний симптом ускладнень запалення гайморових пазух.
Виділення з носа.
Наступний ознака – це специфічність носових виділень. Якщо при нежиті характерна поступова зміна їх характеру (спочатку виділяється слиз з носа рідка і прозора, потім вона густіє ставати більш оформленої і припиняється зовсім), то гайморит частіше маніфестує рясним гнійним виділенням.
Воно має жовто-зелений або сіро-зелений колір, часто з кров’яними прожилками. Має неприємний запах і нерідко дратує задню стінку носоглотки.
Дані огляду та додаткових методів
При появі загрозливих симптомів можна почати лікування самостійно, але краще проконсультуватися з ЛОР-лікарем, який підтвердить діагноз або навпаки, розвіє ваші побоювання.
Грунтуючись на скаргах, даних перкусії та пальпації області пазух і провівши риноскопию, він отримує основну частину інформації. Риноскопія при запаленні пазух дасть набряклість і гіперемію слизової оболонки носа, особливо середнього ходу, подразнення і набряк задньої стінки глотки.
Інструментальні методи (диафаноскопия, рентгенографія, ехографія або УЗД) остаточно допоможуть відрізнити верхньощелепної синусит від риніту. Характерна зміна контуру і щільності гайморових пазух, їх здатності пропускати світло і рентгенівське випромінювання, відбивати звукові хвилі – це один з основних діагностичних ознак.
Вчасно насторожитися при появі симптомів гаймориту, не плутати його з банальним ринітом, своєчасно почати лікування – ось головне, що врятує від небезпечних ускладнень і збереже здоров’я.
