Лікування гнійної ангіни по кроках: що потрібно робити

Лікування гнійної ангіни нічим не відрізняється від лікування її у катаральній формі, при якій гнійники на мигдалинах не з’являються. Основа такого лікування — системна антибіотикотерапія, що доповнюється за необхідності засобами симптоматичного лікування, як-то: полоскання, жарознижуючі препарати, місцеві або системні знеболюючі.

Про правильне лікування ангіни ми вже говорили неодноразово, розглядали навіть специфіку лікування різних форм її — лакунарної, фолікулярної, катаральній. Причому фолікулярна та лакунарна ангіни — як раз ті самі форми, при яких на мигдалинах з’являються великі гнійники. Тим не менш, оскільки багато хворі впевнені, що лікувати гнійну ангіну слід якимись особливими засобами і запитують про специфіку такого лікування, ми опишемо тут всю послідовність такої терапії по кроках.

Пам’ятайте тільки, що лікування гнійної ангіни буде успішним і попередить розвиток ускладнень лише за умови, що всі кроки, наведені нижче, будуть виконані саме в зазначеному порядку. Якщо якийсь один з них опустити, вилікувати хворобу може і не вийти.

Крок перший: Переконуємося, що це саме ангіна

Цей крок — головний. З гнійної ангіною можна переплутати відразу декілька захворювань, як близьких до неї, так і зовсім іншої природи:

• Хронічний тонзиліт;
• Інфекційний мононуклеоз;

  

  Вид глотки у дитини при інфекційному мононуклеозі

• Фарингіт при кору;
• Грибковий тонзиліт або фарингіт.

Типове грибкове ураження глотки, яке іноді приймається за гнійну ангіну

А в домашніх умовах недосвідчені хворі або їх батьки можуть прийняти за гнійну ангіну навіть везикулярний фарингіт або стоматит, приймаючи з’являються виразки за гнійники.

Стоматит. Якщо ці ранки поширюються на поверхню мигдаликів або глотки, вони призводять до гострих болів у горлі.

Докладно ми вже розбиралися, як відрізняти бактеріальну ангіну від:

• Вірусних уражень горла;
• Грибкових інфекцій глотки, мигдалин і рота…

…і прийшли до висновку, що нефахівцеві без результатів аналізу крові і мазка із зіву розрізнити ці недуги в домашніх умовах вкрай складно.

Все це означає, що конкретно у вас або вашої дитини, можливо, зовсім не гнійна ангіна, і цілком можливо, що білий наліт або точки на мигдаликах — зовсім не гнійники.

Точно сказати, що у вас за хвороба, може тільки лікар, причому як показує досвід багатьох хворих — хороший лікар, який не тільки зазирне в горло, але і направить здати аналіз крові або мазок з зіву на бакпосів. Починати лікувати гнійну ангіну, не проконсультувавшись у фахівця, не можна — все це може погано закінчитися:

• Якщо прийняти за гнійну ангіну грибковий фарингіт і почати лікувати його антибіотиками, це призведе до різкого загострення хвороби — зазвичай фарингомикозы розвиваються як раз після курсу антибіотиків;
• Якщо у хворого вірусне захворювання (той же мононуклеоз), лікування його методами, ефективними при ангіні, може спровокувати приєднання грибкової інфекції, а в подальшому — і бактеріальної.

Наприклад, доктор Комаровський пояснює, чому при лікуванні вірусних захворювань не можна приймати антибіотики «для профілактики»:

Робимо розумний висновок: щоб надійно вилікувати гнійну ангіну, її повинен діагностувати лікар. А значить, перше, що потрібно зробити для лікування хвороби — здатися фахівця.

Далі…

Крок другий: П’ємо антибіотик

Раніше ми вже розібралися, що при ангіні приймати антибіотики потрібно обов’язково. При цьому чим раніше почати прийом антибіотика при гнійній ангіні, тим швидше він почне діяти і тим раніше хворий відчує себе легше.

В ідеальному випадку антибіотик при ангіні повинен прописати той самий лікар, який діагностує саму ангіну. Але випадки бувають різні — деякі лікарі не заморочуються з з’ясуванням чутливості збудника до антибіотиків, інші всім хворим поспіль прописують уколи пеніцилінів замість більш ефективних і делікатних таблеток. Тому іноді за рецептом кошти доводиться звертатися до іншого фахівця.

Окремо ми говорили, якими лікується антибіотиками гнійна ангіна. У всіх випадках при призначенні препарату лікар враховує численні нюанси, починаючи від анамнезу хворого і закінчуючи специфікою збудників ангін в конкретному районі міста.

Азитроміцин — один з часто застосовуваних при ангіні антибіотиків, поєднує в собі доступну ціну, високу ефективність і відносну безпеку.

У будь-якому випадку після покупки антибіотика в аптеці випити його потрібно як можна швидше. Незважаючи на те, що тривалість лікування гнійної ангіни антибіотиками зазвичай становить 10-12 днів, вже на другий день прийому антибіотика хворий відчуває значне поліпшення стану. Іноді через добу після першого прийому препарату вже спадає температура і проходить нездужання.

Важливо!

Якщо через 2 доби після початку прийому антибіотиків помітного поліпшення стану хворого не спостерігається, потрібно знову йти до лікаря. Така ситуація означає, що антибіотик не працює. Чому? З цим, знову ж таки, може розібратися лише спеціаліст. Якщо він не може цього зробити, потрібно міняти лікаря.

Знову ж таки, якщо в конкретному випадку оптимальним варіантом лікування є уколи антибіотиків, перший укол бажано зробити відразу ж після призначення.

Біцилін-3, препарат, дія якого триває кілька днів після введення

На замітку

Не варто, однак, надто поспішати і пити антибіотик ще до постановки точного діагнозу. Навіть якщо аналіз крові вказує саме на ангіну, майже половина антибіотиків може виявитися неефективною через можливу стійкості бактерій до них. До того ж, максимально швидке початок лікування потрібно тільки для полегшення стану хворого, якому дуже погано. Якщо антибіотик почати приймати протягом 7-8 днів від початку хвороби, ускладнення не розвинуться, і тому при більш-менш нормальному самопочутті пацієнта для надійності корисно провести бактеріологічне дослідження мазка з глотки і визначити чутливість бактерій до різних засобів.

На фото — лікування гнійної ангіни з допомогою ін’єкцій в умовах стаціонару:

Крок третій: Організовуємо нормальний режим лікування гнійної ангіни

Гнійну ангіну можна і потрібно лікувати. Ніяких особливих процедур, що потребують кваліфікованої медичної допомоги, на етапі лікування тут не потрібно, а терапія в стаціонарі проводиться лише у найважчих випадках. Якщо виконувати всі вказівки лікаря, вилікувати гнійну ангіну будинку можна в ті ж терміни, що потрібні для позбавлення від неї в умовах лікарні.

Необхідність в постільному режимі досить умовна. Якщо хворий відчуває себе досить добре, його не морозить, то йому навіть корисно буде недовго прогулятися по гарній погоді на вулиці або займатися будь-якими домашніми справами, не пов’язаними з серйозними фізичними навантаженнями. Особливо це актуально для дітей, для яких лежати і вболівати важче, ніж гратися — їм можна дозволяти робити все, на що у них вистачає сил.

Докладно ми говорили про те, що при гнійній ангіні цілком можна мити голову…

У той же час, якщо нездужання сильно виражено, варто саме лежати і відпочивати.

Також успішне лікування при гнійній ангіні вимагає дотримання таких умов:

Зрозуміло, будь-які справи, робочі візити, відрядження, а для дітей — походи в дитячий сад або школу потрібно скасовувати. Як мінімум тому, що перші кілька днів прийому антибіотиків хворий заразний, а до того ж активна робота при сильному нездужанні ніяк не сприяє одужанню. При лікуванні гнійної ангіни хворий повинен перебувати вдома, не напружуватися і якомога більше відпочивати.

Крок четвертий: Приймаємо при необхідності засоби симптоматичного лікування

Різні симптоматичні засоби використовуються при ангіні тільки тоді, коли вони дійсно потрібні. Наприклад:

• Якщо температура підвищується вище 39°С, потрібно приймати жарознижуючі — Нурофен, Парацетамол, Еффералган, у крайньому випадку — Аспірин або Анальгін. Температуру в 37-38°С збивати не тільки безглуздо, але і шкідливо, оскільки саме підвищення її є одним з способів організму протистояти інфекції;
• При сильних болях в горлі можна розсмоктувати льодяники з анальгетиками (Терафлю, Стрепсілс Плюс), приймати протизапальні засоби (Парацетамол або Нурофен), полоскати горло теплими розчинами і зрошувати їх знеболюючими спреями (Тантум Верде, Тэнфлекс, Оралсепт). На перебіг хвороби вони не вплинуть, але біль у горлі послаблять;
• При значному запаленні мигдалин, коли вони перекривають глотковий прохід, можливе застосування антигістамінних засобів — Супрастину, Дезлоратадину, Еріусу. Робиться це тільки за узгодженням з лікарем.

На практиці хворому з ангіною численні доброзичливці рекомендують неодмінно полоскати горло відварами ромашки, череди і календули, пити гоголь-моголь і робити інгаляції над розчином соди незалежно від тяжкості симптомів. У народі вважається, що таке лікування при гнійній ангіні необхідно і значно більш важливо, ніж прийом антибіотиків. Це оману — ніякими полосканнями, інгаляціями і спреями гнійна ангіна не лікується, з їх допомогою можна лише послабити деякі симптоми, і робиться це тільки при необхідності.

Крок п’ятий: Не робимо дурниць

У більшості випадків різні ускладнення після гнійної ангіни — це наслідки порушень правил її лікування і зайвої самодіяльності. Пам’ятайте: зайві, недоречні дії при ангіні можуть бути більш небезпечними, ніж сама ангіна.

Зокрема, не можна успішно лікувати гнійну ангіну і робити такі речі:

• Здирати гнійники. Якщо правильно лікувати гнійну ангіну антибіотиками і не чіпати мигдалини, всі гнійники прорвут на 4-5 день, покриються кірками, ще через тиждень кірки обсипаючи і на місці їх не залишиться слідів поразок. Видалення гнійників ж — це надзвичайно болючий процес, пов’язаний з ризиком реинфицирования мигдаликів, а при використанні розчину Люголя — ще й з попаданням в організм великої кількості йоду;

  

  Розчин Люголя — марна і навіть шкідлива засіб боротьби з ангіною.

• Ставити компреси. Вони ніяк не сприяють одужанню, але можуть спровокувати прискорене розмноження бактерій і розвиток набряків;
• Мазати мигдалини гасом, сечею або зеленкою — всі ці кошти нічого, крім роздратування, не забезпечують;
• Мазати мигдалини медом — він не володіє ніякими терапевтичними властивостями, але є чудовою їжею для бактерій;
• Обробляти горло спреями з антисептиками та антибіотиками типу Ингалипта або Биопарокса. Вони не дають ніякого ефекту;

  

  Ефективність Ингалипта не доведена, і тому його можна розглядати тільки як плацебо.

• Робити інгаляції небулайзером — цей прилад призначений для обробки глибоких ділянок дихальних шляхів, і на тканини мигдалин розчини з нього подіяти не можуть.
• Курити. При постійному потраплянні диму на мигдалини поверхня їх пересихає і процес відновлення тканин сповільнюється.

Безглуздо також намагатися лікувати гнійну ангіну різними імуномодуляторами, засобами на основі інтерферону, гомеопатичними засобами та іншими пустушками. Приклади їх — Арбідол, Анаферон, Віферон та інші. Ніякого ефекту, крім спустошення кишені, ці кошти не мають.

Арбідол — відомий засіб-пустушка, збагачує власників фармацевтичних концернів, але ніяк не сприяє боротьбі з хворобою.

Пам’ятайте, єдино ефективне лікування гнійної ангіни — медикаментозне, з використанням антибіотиків. Лікувати ангіну з гнійниками тільки місцевими засобами неефективно, а намагатися замінити ними антибіотикотерапію — небезпечно і загрожує ускладненнями хвороби.

Якщо дотримуватися зазначену послідовність лікування, то тривалість його буде визначатися термінами основних етапів:

Разом лікування гнійничкових ангіни триває приблизно 2-3 тижні. Саме на цей термін зазвичай видають лікарняні на роботі.

У більшості випадків хоча б на 1-2 дні постільний режим хворому з гнійної ангіною треба забезпечити.

На замітку

Гнійна ангіна завжди проходить приблизно в однакові терміни, незалежно від того, чим її лікують — антибіотиками, полосканнями з ромашкою або змовами. Різниця тільки в тому, що при лікуванні антибіотиками після неї не розвиваються ускладнення, а коли гнійну ангіну лікують інгаляціями або смоктальними таблетками, вона часто закінчується абсцесом, хронічним тонзилітом, пороком серця або зараженням крові…

Хронічна гнійна ангіна? Ви помилилися…

Хронічна гнійна ангіна — це помилка. Сама по собі ангіна — це гостре захворювання, що вона в принципі не може бути хронічною. Так зазвичай називають хронічний тонзиліт, при якому на мигдалинах з’являються гнійники і тверді пробки, але самопочуття хворого не погіршується. В цілому лікування його аналогічно лікування ангіни, але при ньому ж потрібне застосування додаткових терапевтичних заходів:

• Промивання вічок лакун в мигдалинах розчинами антисептиків;
• Нормалізація умов життя хворого;
• Зміцнення імунітету, причому мова тут йде не про застосування імуномодуляторів-плацебо, а про загартуванню, нормалізації дієти, здоровий спосіб життя і фізкультури.

На фото — процедура вимивання пробок з мигдалин в кабінеті лора:

Лікувати таким чином гнійний тонзиліт в домашніх умовах не вийде, оскільки для проведення такої процедури необхідно спеціальне обладнання. У будь-якому випадку, програма лікування хронічного тонзиліту залежить від безлічі факторів — занедбаності його, ступеня гіпертрофії мигдаликів (іноді їх потрібно видаляти), застосування антибіотиків у минулому. Розібратися в цьому і призначити дійсно ефективне лікування може тільки лікар.

Лікування гнійної ангіни без лікаря — в більшості випадків спроба ткнути пальцем в небо.

Резюме

• Лікувати гнійну ангіну можна тільки після того, як її діагностує лікар. Йому ж краще довіритися в цьому питанні, як і чим проводити лікування;
• Гнійна ангіна лікується тільки антибіотиками, але от їх тип та тривалість лікування залежать від багатьох чинників;
• Лікування хвороби практично завжди проводиться в домашніх умовах. При цьому чим ближче такі умови будуть до оптимальних, тим швидше закінчиться сама ангіна;
• У більшості випадків антибіотикотерапію цілком достатньо для повного лікування захворювання. Інші засоби застосовуються лише для ослаблення симптомів і тільки якщо в них є реальна необхідність.

Відео: Доктор Комаровський пояснює правила лікування ангіни