Дуже популярне в ЛОР-практиці ліки, протаргол, відноситься до органічних сполук. Він містить білкову формулу, в яку включені іони срібла (масова частка 7,8–8,3%), тому його інші назви – протеінат срібла, колоїдне срібло.
Він являє собою аморфний порошок коричневого кольору, запах відсутній, смак злегка в’яжучий і слабогорький, розчинність у воді – 100%. Він широко застосовується:
- При риніті;
- Синуситі;
- Зокрема гаймориті;
- Уретриті;
- Кон’юнктивіті;
- Та інших бактеріальних інфекціях.
В аптеках цей порошок використовують для приготування колоїдного розчину протеината срібла (1-5% залежно від рецепту). Ця рідка лікарська форма володіє двома головними рисами, як і всі колоїдні розчини.
Вона має кінетичну та агрегаційну нестійкість, тобто частинки протеината срібла недовго можуть зберігати рівномірний розподіл по розчину і, при скупченні в одному місці, з’єднуються і зливаються один з одним.
Саме тому розчин протарголу готують в аптеках при необхідності, а не продають у вигляді готової лікарської форми.
Звідси випливає рекомендація: не використовувати відкриту склянку з ліками довше того часу, який зазначено аптекою (воно залежить від концентрації розчину).
Дія протарголу
Протизапальний ефект протарголу, пояснюється здатністю іонів срібла осаджувати, «згортати» білкові молекули. В результаті на слизовій оболонці утворюється захисна плівка, яка прикриває рецептори від впливу мікрофлори. Крім того, капіляри звужуються, знижуючи інфільтрацію тканин і їх набряклість.
Бактерицидний або бактеріостатичний ефект ліки пояснюється тим, що срібло здатне впливати на білкову оболонку бактерій при гнійному та грибкову флору при грибковому гаймориті. В залежності від концентрації протаргол або вбиває бактерії, або зупиняє їх життєдіяльність і виділення токсинів.
Застосування протарголу
Сфера застосування протарголу дуже широка серед всіх вікових категорій. Це отити, аденоїдити, гайморити, риніти у дітей і дорослих. Він показаний і дуже ефективний у новонароджених при блефариті і кон’юнктивіті. Також успішно застосовується при гінекологічних та урологічних інфекціях.
В залежності від нозології та віку пацієнта, розрізняється робоча концентрація лікарського розчину.
- При гнійному гаймориті використовується 2% розчин;
- При гаймориті у дітей від 4 до 12 років – 1%-й;
- У старших – 2-3%;
- При ускладнених інфекціях або ерозіях слизової – до 5%.
Ефективне використання протарголу при ринітах і синуситах, зокрема при гаймориті, підтверджується багаторічною лікувальною практикою.
Лікування нежиті за допомогою назальних крапель протарголу, здійснюється набагато швидше і успішніше, а також служить відмінною профілактикою переходу запалення на слизову гайморових синусів.
Іони срібла вбивають бактеріальну флору ще на етапі носових ходів, призводять до звуження капілярів слизової носа і гайморових каналів. Результат – зниження закладеності, вільна прохідність каналів, нормальна евакуація серозно-гнійного вмісту гайморових пазух та носової порожнини.
Якщо все ж на тлі нежиті розвинувся гайморит, то застосування протарголу обов’язково. Його високоефективний діючий компонент проникає через протоки в верхньощелепні синуси, санує їх, знижує концентрацію бактерій, як наслідок полегшення хворобливих симптомів.
Сиалор – аналог протарголу при гаймориті
В аптеці у вільному доступі можна купити препарат Сиалор. Це таблетки пропіонату срібла, які йдуть в комплекті з рідиною для розчинення. Растворяете 1 таблетку 200 мг в 10 мл розчину, що виходить 2% розчин. Який можна залити в спеціальний флакон з насадкою-розпилювачем, він також йде в комплекті.
Дозування – в кожну ніздрю по 1 розпиленню 1% розчину у дітей (у дорослих – 2%) 2-3 рази в день. Курс лікування при гаймориті становить від 7 днів до 2 тижнів, залежно від вираженості клінічної картини.
Пам’ятайте, готовий розчин можна зберігати не більше 14 днів, срібло поступово випадає в осад і втрачає свої корисні властивості, тому те, що було не використано за два тижні потрібно утилізувати.
Протаргол – одне з найбільш ефективних засобів, практично без побічних дій. Його застосування при гаймориті та інших запальних захворюваннях обгрунтовано та безпечно.
