Содові інгаляції використовуються переважно для лікування нападів сухого кашлю, але допомагають і при інших запальних захворюваннях носоглотки і ротової порожнини. Інгаляції содовим розчином покращують стан при грипі, застуді, алергічному риніті.
Зміст статті
- 1 Корисні властивості харчової соди
- 2 Способи проведення інгаляції
- 3 Содові інгаляції через небулайзер
- 4 Парова інгаляція содою
- 4.1 Як роблять парову інгаляцію
- 4.2 Особливості інгаляції
- 4.3 Приготування розчину
- 5 Протипоказання парових інгаляцій
- 6 Показання
- 7 Лікувальні властивості парових содових інгаляцій
- 7.1 З содою і часником
- 7.2 Сода і морська сіль
- 7.3 Інгаляції з содою і йодом
- 8 Ускладнення після інгаляції
- Корисні властивості харчової соди
- Способи проведення інгаляції
- Содові інгаляції через небулайзер
- Парова інгаляція содою
- Як роблять парову інгаляцію
- Особливості інгаляції
- Приготування розчину
- Протипоказання парових інгаляцій
- Свідчення
- Лікувальні властивості парових содових інгаляцій
- З содою і часником
- Сода і морська сіль
- Інгаляції з содою і йодом
- Ускладнення після інгаляції
Корисні властивості харчової соди
При інгаляції слизова носоглотки зволожується і пом’якшується прогрітим вологим паром. Водний розчин соди виявляє слабкі лужні властивості, нейтралізує кислотність слизової, що впливає на життєздатність хвороботворних мікроорганізмів.
Харчова сода — ефективний, безпечний муколитик. Інгаляції з содою при хронічних бронхітах позбавляють від в’язкого секрету, що скупчився в дихальних шляхах, лікують від кашлю.
Вже після однієї содової інгаляції відзначається збільшення кількість відходить мокротиння. При проведенні 2-4 інгаляції з содою в день забезпечується поліпшення прохідності бронхів.
Сода розріджує мокротиння, покращує її виведення, тому використовується і при сухому, і при вологому кашлі.
Харчову соду використовують для інгаляцій ще й тому, що вона пом’якшує сухий кашель, а при мокрому кашлі сприяє видаленню мокроти з дихальних шляхів.
При нежиті у розчин з содою додають йод, ефірні олії ялиці, м’яти, інгаляції з такими розчинами зменшують запалення слизової оболонки носоглотки, підсушує порожнину носа, зменшує набряклість.
Способи проведення інгаляції
Содові інгаляції проводять у домашніх умовах за допомогою звичайного чайника, а також спеціальними інгаляторами.
Парова інгаляція не вважається безпечною. Використання інгаляторів, які розпилюють ліки при кімнатній температурі, менш травматично і набагато ефективніше.
З усіх типів інгаляторів для лікування хвороб органів дихання найбільш поширеним пристроєм вважається небулайзер.
Цей прилад розпорошує ліки на найдрібніші дисперсні частинки, рівномірно обробляє слизову, не викликає неприйняття у дітей.
Ще одна перевага пристрою — можливість проведення інгаляції при підвищеній температурі тіла, що для парових інгаляцій протипоказано.
Небулайзер застосовують, коли потрібно місцевий, обмежений дію ліків, не бажано проникнення препарату в кров. Це якість робить інгаляції з содою через небулайзер переважними при вагітності.
Використання пристрою не має вікових протипоказань, інгаляцію содою через небулайзер дозволено робити навіть малюкам до року.
Для маленьких дітей незамінним пристроєм для проведення інгаляцій служить бебихалер — прилад, що забезпечує точне дозування препарату, глибоке проникнення в дихальні шляхи, економне використання ліків.
Содові інгаляції через небулайзер
З допомогою небулайзера роблять інгаляції самостійно приготованим содовим розчином, а також аптечним засобом для інгаляцій содою-буфер.
В інструкції по використанню соди-буфер для інгаляцій через небулайзер у якості розчинника вказаний 0,9% розчин кухонної солі (фізіологічний розчин). З допомогою розчинника доводять розчин до потрібного обсягу.
Розчин харчової соди, приготований самостійно, до необхідного об’єму також доводять розчином. Содовий розчин для інгаляції небулайзером готують з розрахунку 1 чайна ложка на літр фізрозчину.
Соду-буфер використовують для інгаляцій при кашлі, осиплості голосу, першінні в горлі. Для кращого відходження мокротиння при бронхіті чергують інгаляції содою-буфер і маслом евкаліпта.
Замість соди-буфер можна приготувати розчин соди для небулайзера самостійно. Рекомендується спочатку зробити інгаляцію з содою, а після того, як пройде 3-4 години — інгаляцію розчином з додаванням олії евкаліпта з розрахунку 10 крапель на літр фізрозчину.
Через деякі моделі небулайзерів не роблять інгаляції з ефірними маслами, у цьому випадку масло евкаліпта замінюють на фітопрепарат «Евкаліпт». Розчин для небулайзера готують розведенням 15 крапель фітопрепарату в 0,2 л фізіологічного розчину.
Парова інгаляція содою
Для проведення парової інгаляції використовують інгалятор або підручні засоби. Спеціальні парові інгалятори представлені у продажу в модифікації для дітей і дорослих.
До гідності парового інгалятора відноситься можливість робити процедури розчинами з додаванням олії. В якості домашнього інгалятора можна взяти чайник.
Як роблять парову інгаляцію
У чайник вливають приготований розчин, в носик вставляють лійку з чистого паперу, згорнутого в кілька разів.
Перед тим, як робити парову інгаляцію, готують рушник і безпечне місце для проведення процедури. Потім злегка нахиляються над лійкою, для посилення ефекту накриваються з головою рушником.
При лікуванні нежиті дихають через ніс. Для лікування горла нагрітий пар вдихають і видихають через рот.
Дихання не повинна утрудняти одяг. Шарф, краватку слід зняти, розстебнути комірець сорочки.
Особливості інгаляції
Особливо уважно спостерігають за дітьми при проведенні процедури. Дітям до року парова інгаляція з содою заборонена, а дітям до 7 років її роблять тільки після дозволу педіатра.
Для дітей тривалість інгаляції становить 3-5 хвилин. При виконанні паровий содової інгаляції очі закривають. Занадто часто проводити процедуру не рекомендується, досить робити вранці і ввечері 2-3 дні підряд до зменшення симптомів.
Тривалість процедури визначається самопочуттям, при погіршенні стану парову інгаляцію з содою негайно припиняють.
Приготування розчину
1 літр води нагріти до температури 50 оС, додати 1 чайну ложку харчової соди, розмішати.
Розчину з содою дають охолонути до 40-45 оС, роблять інгаляцію 5-10 хвилин або менше, як дозволяє самопочуття.
Проводять процедуру через 1.5−2 години після останнього прийому їжі. У день допускається до 4 інгаляції содою.
Протипоказання парових інгаляцій
Протипоказанням проведення содової інгаляції служить індивідуальна непереносимість цієї процедури, а також алергія на добавки.
Свідчення
Содові розчини використовують для інгаляцій при кашлі всіх видів — сухому, вологому, алергічному.
З содою роблять інгаляції при гострих і хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, рекомендують при гайморитах, отитах, ларингітах, ангіні, хронічному тонзиліті.
Содові інгаляції через небулайзер використовують для лікування дітей від кашлю у будь-якому віці, цей спосіб не має вікових обмежень.
Лікувальні властивості парових содових інгаляцій
Інгаляція чинить місцеву дію, ефективно знімає запалення слизової оболонки, спазми при від надсадного кашлю.
Під дією теплого вологого пара розм’якшуються скупчення слизу, харкотиння у верхніх дихальних шляхах.
З содою і часником
Дві склянки води, кип’ятять, потім додають дрібно нарізаний часник, взятий у кількості 2-3 головок, кип’ятять ще кілька секунд і знімають з плити.
У каструлю з відваром часнику додають чайну ложку харчової соди, після чого рідина спінюється. Роблять інгаляцію, накрившись рушником. Дихають по черзі ротом і носом.
Після інгаляції з содою і часником не можна виходити на вулицю. Найкращий час — перед сном, після процедури відразу лягти спати.
Сода і морська сіль
На літр води беруть по чайній ложці соди і морської солі. Інгаляції з содою і сіллю допомагає при кашлі, покращує відходження мокротиння.
Морська сіль зменшує набряклість слизової оболонки носової порожнини, усуває виділення з носа.
Інгаляції з содою і йодом
Розчин для інгаляції отримують додаванням до літру води чайної ложки харчової соди і 1-2 крапель йодної спиртової настоянки. Інгаляцію з йодом роблять 5-8 хвилин.
Такий спосіб лікування допомагає при нежиті, гаймориті, застуді з закладеністю носа, болю і першінні в горлі.
Ускладнення після інгаляції
Якщо після інгаляції стан хворого не покращується, посилюється кашель, прискорене серцебиття, паморочиться голова, не можна залишати ці зміни без уваги.
Терміново викликають лікаря, у разі різкої болі в грудях, втрати орієнтації, задуха.
