Гайморотомія – радикальне лікування захворювань носа

Гайморотомія – радикальне лікування захворювань носа

У лікуванні гаймориту – інфекційного захворювання верхньощелепної (гайморової) пазухи, перевага віддається консервативним методам: призначення антибіотиків, судинозвужувальних крапель, протизапальних препаратів, промивання носа.

До операції вдаються лише при запущених випадках, погано піддаються стандартним алгоритмам терапії. Головна мета хірургічного лікування при цьому – санація вогнища хронічної інфекції, усунення симптомів інтоксикації, відновлення порушеного носового дихання.

Гайморотомія – метод втручання, що полягає в отриманні відкритого доступу до гайморової пазусі і видалення з неї патологічного вмісту. Гайморові пазухи являють собою невеликі парні порожнини, розташовані всередині тіла верхньої щелепи і виконують наступні функції:

Гайморотомія – радикальне лікування захворювань носа

  • Секреторну (беруть участь в утворенні носової слизу);
  • Захисну (очищають, зігрівають і зволожує вдихуване повітря);
  • Резонаторних (беруть участь у формуванні тембру голосу).

Найчастіше їх інфікування відбувається висхідним шляхом, і основною причиною гаймориту є неліковані інфекції носа.

Показання до проведення процедури

Рішення про необхідність операції на гайморової пазусі приймає лікар-оториноларинголог. Цей метод лікування показаний при:

  • Гострому гаймориті, погано піддається консервативному лікуванню, а також при погіршенні стану пацієнта;
  • Хронічному гаймориті;
  • Одонтогенних (викликаний інфекцією зубів) гаймориті;
  • Невдалий стоматологічному лікуванні, наявності в пазусі залишків пломб, коренів зуба, уламків кісткових імплантатів;
  • Кістах верхньої щелепи;
  • Поліпозі порожнини носа;
  • Доброякісних і злоякісних новоутвореннях верхньощелепної пазухи;
  • Наявність кров’яних згустків в порожнині носа;
  • Травмах, пошкодженні стінок гайморової пазухи.

Підготовка та особливості проведення операції

Гайморотомія – радикальне лікування захворювань носа

Розкриття верхньощелепної пазухи проводиться під загальною або місцевою анестезією. Перед гайморотомией необхідно провести повне обстеження пацієнта, що включає:

  • Загальні клінічні аналізи крові та сечі;
  • Біохімічне дослідження крові з визначенням білірубіну, загального білка, печінкових ферментів, сечовини, креатиніну;
  • Коагулограму та інші аналізи згортання крові;
  • Рентген верхньощелепних пазух або КТ (МРТ) черепа;
  • Консультацію терапевта і, при необхідності, інших фахівців.

Операція зазвичай проводиться в ранкові години натщесерце (від останнього прийому їжі повинно пройти не менше 6 годин).

На сьогоднішній день виділяють декілька технік проведення гайморотомии. Вибір хірургічного доступу до верхньощелепної пазусі у кожного конкретного пацієнта здійснює лікар.

Гайморотомія за методом Колдуелл-Люка

При проведенні радикальної гайморотомии за Колдуэл-Люку хірург отримує доступ до верхньощелепної пазусі через великий (5-6 см) розріз слизової оболонки ясен відразу під верхньою губою.

М’які тканини розсуваються, а на передній кісткової стінки пазухи за допомогою болта або бура робиться отвір, достатній для проведення в гайморову порожнину інструментів.

Після дренування пазухи і очищення її від гною, сукровиці, інших патологічних виділень або стороннього тіла лікар встановлює повідомлення між нею і порожниною носа – антростому.

Гайморотомія – радикальне лікування захворювань носа

Переваги такого виду оперативного лікування:

  • Широкий доступ для хірурга;
  • Можливість здійснення дренажу для кращого виведення гною і патологічного секрету.

Головний недолік радикальної гайморотомии – висока травматичність. Відновлення після операції проходить досить довго.

Ендоскопічна гайморотомія

Ендоскопічна гайморотомія – більш сучасний метод лікування. В ході операції лікар вибирає один з можливих доступів (передня стінка пазухи, як при радикальній гайморотомии, нижній або середній носовий хід, свищ на місці видаленого зуба і ін).

Потім фахівець робить невеликий розріз (1-1,5 см). Цього достатньо для проведення в гайморову пазуху інструментів і ендоскопа – невеликий камери, транслює отримується зображення на великий екран.

Все частіше хірурги віддають перевагу саме цьому виду хірургічного лікування патологій верхньощелепних пазух. Ендоскопічна гайморотомія володіє рядом переваг:

  • Малою травматичністю;
  • Доброю переносимістю пацієнтами;
  • Відсутністю післяопераційних рубців і косметичних дефектів;
  • Мінімальною крововтратою;
  • Відсутністю набряку обличчя та інших ранніх післяопераційних ускладнень.

Гайморотомія – радикальне лікування захворювань носа

Інші види гайморотомии

При неможливості проведення операції одним з вказаних вище методів, проводиться:

Операція по Денкеру.

Доступ до гайморової пазусі через один із носових ходів. Цей вид хірургічного лікування проводиться при необхідності отримання більш широкого доступу, а також при видаленні об’ємних утворень (кіст, пухлин), розташованих на задньої стінки порожнини.

Доступ по Зимонту.

Самий великий хірургічний доступ, що включає широку резекцію лицьовій (передній) і медіальної стінки гайморової пазухи, видалення лобного відростка і розщеплення верхнього неба. Така операція проводиться при видаленні доброякісних і злоякісних новоутворень.

Гайморотомія з Муру.

Здійснюється через зовнішній розріз вздовж стінки носа.

Гайморотомія з Заславському-Німану.

Операція, в ході якої доступ до гайморової пазусі досягається за рахунок трапецієподібного розрізу під верхньою губою.

Післяопераційні ускладнення при гайморотомии зустрічаються рідко і, як правило, пов’язані з необхідністю отримання широкого доступу. До типових проблем після хірургічного лікування захворювань верхньощелепної пазухи відносяться:

  • Пошкодження гілки трійчастого нерва, парези лицьових м’язів;
  • Післяопераційна кровотеча;
  • Освіта свища.

Післяопераційний період: рекомендації пацієнтам

Гайморотомія – радикальне лікування захворювань носа

Після проведення стандартної гайморотомии пацієнту рекомендовано постільний режим. Тривалість стаціонарного лікування, під час якого хворий повинен перебувати під суворим лікарським наглядом, становить 7-10 днів. В ході післяопераційної терапії призначаються:

  • Антибіотики для профілактики повторного інфікування;
  • Знеболюючі препарати;
  • Промивання гайморових пазух фізіологічним розчином.

Кожному пацієнту важливо дотримуватися гігієни ротової порожнини, щоб не допустити поширення інфекції через свіжу післяопераційну рану. Для зменшення набряку в порожнині носа і особи фахівець може призначити холодові, фізіотерапевтичні процедури.

Ендоскопічне проникнення в гайморову пазуху часто проводиться в амбулаторних умовах під місцевою анестезією. Так як ризик розвитку ускладнень мінімальний, вже через 1,5-2 години після операції пацієнт може бути виписаний додому під нагляд терапевта і лор-лікаря.

Для швидкого відновлення всім пацієнтам, що перенесли гайморотомію, рекомендується дотримувати наступні правила:

  • Не сморкайтесь на протязі всього післяопераційного періоду.
  • Виключіть тепловий вплив на область пазухи.
  • Під час їжі жуйте їжу на протилежній стороні.
  • Споліскуйте ротову порожнину антисептиком після їжі.

На сьогоднішній день гайморотомія є одним з ефективних методів лікування захворювань верхньощелепної пазухи.

Своєчасне проведення цієї операції дозволить уникнути таких серйозних наслідків гострої інфекції, як сепсис, періостит, менінгіт, а також повернути вільне носове дихання пацієнтам з хронічною патологією ЛОР-органів.

Оцініть статтю
Застуда - народні засоби лікування
Гайморотомія – радикальне лікування захворювань носа
Ангіна при вагітності, її небезпеки, засоби і способи лікування
Ангіна при вагітності, її небезпеки, засоби і способи лікування