Мед від ангіни не допомагає. Ніякого терапевтичного дії він не надає і не впливає на причини хвороби.
Немає ніяких теоретичних приводів вважати, що мед може як сприяти лікування ангіни. Придушити бактеріальну інфекцію в мигдалинах він не здатний, а для тих бактерій, які знаходяться на поверхні слизових оболонок, він навіть є відмінним джерелом їжі. Тобто якщо медом намагатися змастити мигдалини, це може сприяти поширенню інфекції з глотки в горло.
Наявність у меду антибактеріальних властивостей, про що заявляють прихильники народної медицини, не підтверджено. У ньому не міститься жодних компонентів, які були б здатні дійсно ефективно пригнічувати бактеріальну інфекцію та допомагати при ангіні.
До того ж, згідно з позиціями сучасної доказової медицини ніякими місцевими засобами можна вилікувати бактеріальну інфекцію. Тим більше не вийде зробити це медом, практично не мають антибактеріальних властивостей.
На замітку
Незважаючи на ретельне вивчення, ніякі продукти бджільництва не пройшли випробувань на ефективність при лікуванні різних захворювань. Єдине виключення — обробка відкритих зовнішніх ран медом, але і тут його дієвість значно нижче ефективності спеціальних антисептиків та ранозагоювальні коштів. Це означає, що вважати сам мед ліками не можна.
На практиці також не було отримано експериментальних доказів того, що мед допомагає від ангіни. Не відомо випадків, коли при дійсно діагностованою лікарем істинної ангіні з допомогою меду вдавалося скоротити терміни її протікання або запобігти розвитку ускладнень.
Просто кажучи, мед — це один з народних засобів, які застосовують в якості плацебо і тільки для того, щоб не сидіти при хворобі, склавши руки. Сама ж ангіна буде проходити, з ускладненнями або без них, незалежно від того, застосовується мед, чи ні.
У той же час багато любителі народних засобів впевнено заявляють, що мед допомагає при ангіні. У чому це проявляється?
Місцева симптоматична терапія за допомогою меду
Мед при ангіні може застосовуватися для зменшення хворобливих відчуттів у горлі. Частково за рахунок обволікання мигдалин і зменшення контактів їх з їжею, частково — завдяки пом’якшенню слизових оболонок він дійсно може дещо знижувати чутливість мигдалин, особливо при гнійній ангіні. Виявляється цей ефект тільки у випадках, коли медом змащуються мигдалини. Якщо просто пити мед з молоком або маслом, ковтаючи його, навіть такої дії засіб не зробить.
У той же час, необхідно ще раз згадати, що мед — це цілий набір цукрів, є чудовою їжею для бактерій. Нанесення його на мигдалини при гнійній ангіні може призводити до бурхливому розмноженню бактерій саме в поверхневих тканинах гланд, і, як наслідок, до прогресування інфекції та поширення її на прилеглі органи — носоглотку, трахею, євстахієві труби.
Місцеві медикаментозні засоби (у тому числі смоктальні таблетки і льодяники з анестетиками) надають значно більш виражений знеболюючий ефект, але вони або не сприяють розвитку інфекції, оскільки не містять цукрів, або навіть захищають від її розвитку, оскільки практично всі вони містять антисептики. Вплинути на бактерій всередині мигдалин ці антисептики не можуть, але на поверхні, особливо під вскрывающихся гнійниках, вони успішно знищують мікробів і перешкоджають їх поширенню.
Простіше кажучи, таблетки типу Трахисана або Декатилена значно ефективніше меду, при тому що коштують не набагато дорожче.
Всі розповіді про те, що комусь мед від ангіни допомагає, не мають ніякого відношення до реального лікування ангіни, оскільки:
- У більшості випадків спрацьовує ефект плацебо — хворий вселяє сам собі, що йому стало краще просто тому, що він почав щось робити;
- Навіть невелике зниження хворобливості мигдалин, ніяк не впливає на розвиток інфекції, сприймається багатьма хворими як виражений ефект, хоча насправді при цьому ніякого впливу на перебіг захворювання не відбувається;
- Ангіна завжди проходить, незалежно від типу лікування, а багато її ускладнення (вади серця, ураження нирок) багато хворих не пов’язують із самою хворобою. Простіше кажучи, коли намагаються лікувати ангіну тільки медом, нерідко виникає ситуація, коли ангіна проходить просто тому, що вона проходить завжди, а хворий вважає, що вилікував її саме цим засобом. Коли ж надалі у такого хворого починають боліти серце, суглоби, нирки, він не підозрює, що такі болі — саме наслідок неефективного лікування ангіни медом;
- У багатьох випадках ангіною називають болі в горлі при вірусних інфекціях. Практично завжди вірусні захворювання проходять без якого б то ні було лікування і нічим не ускладнюються, але хворі впевнені, що саме медом вони вилікували таку «ангіну».
Важливо розуміти, що завдання лікування гострого стрептококового тонзиліту — це захист від його ускладнень. Впоратися з нею можуть тільки системні антибіотики. Мед ж ніяк не впливає на інфекцію в глибоких тканинах мигдаликів і не захищає від ускладнень хвороби.
Це означає, що навіть якщо дуже хочеться використовувати при ангіні мед, потрібно робити це лише на додаток до антибіотикотерапії. Як самостійний засіб мед від ангіни не допомагає. Якщо намагатися лікувати ангіну тільки їм, без антибіотиків, з великою ймовірністю будуть розвиватися важкі ускладнення хвороби.
Резюме
- Мед від ангіни не допомагає. Немає доказів його ефективності, як ліки від цієї хвороби;
- Мед при ангіні може полегшувати біль у глотці, але як місцеве знеболююче поступається по ефективності і безпеки смоктальним таблеткам з анестетиками і антисептиками;
- Лікування ангіни медом можна проводити лише при умові проведення системної антибіотикотерапії.
А тепер зробимо остаточні висновки:
- Коли мед при ангіні можна вживати;
- Коли — не можна;
- Які уявлення медотерапії при ангіні — міф, а які — істинні…