Бісептол при ангіні в даний час призначається вкрай рідко. Це пов’язано з тим, що це засіб менш ефективний проти збудника ангіни і більш небезпечно при прийомі, ніж доступні і недорогі антибіотики пеніцилінового ряду. Практично у всіх випадках ангіни лікар може підібрати більш ефективний і більш безпечний препарат, ніж Бісептол.
Більш того, з сучасних позицій призначення Бисептола при ангіні багатьма фахівцями розглядається, як лікарська помилка. Окремі побічні ефекти, що виникають при застосуванні цього засобу, надзвичайно небезпечні і можуть призводити до смертельного результату. Так, у світі зареєстровано понад 100 летальних випадків від алергії і агранулоцитозу, викликаних саме Бісептол. Така небезпека цього засобу не може вважатися прийнятною, оскільки вона навіть вище, ніж небезпека ангіни, особливо у дорослих (у них ймовірність ускладнень нижче, ніж у дітей). Тому приймати це засіб при ангіні ні дорослим, ні дітям категорично не рекомендується. Лише у виняткових випадках призначення його може бути виправдано, якщо інших препаратів під рукою немає, або точно відомо, що збудник захворювання чутливий до його компонентів.
Склад Бисептола і дія його компонентів
Бісептол являє собою комбінований препарат з двох діючих компонентів: триметоприму і сульфаметоксазолу. Ця комбінація також має назву ко-тримоксазол, в ній на 1 частину триметоприму припадає 5 частин сульфаметоксазолу.
Спочатку, коли комбінація розроблялася, вважалося, що компоненти кошти повинні посилювати ефективність один одного, за рахунок чого буде досягатися ефект синергії і Бісептол буде проявляти високу активність проти патогенних бактерій. Відомо, що обидва компоненти препарату пригнічують синтез фолієвої кислоти в бактеріальних клітинах, із-за чого припиняється ріст і розмноження мікроорганізмів.
Пізніше з’ясувалося, що синергетична дія Бисептола проявляється тільки в лабораторних умовах. В організмі людини з-за відмінностей у фармакокінетиці компонентів дію кошти на збудників інфекцій значно менш виражено.
Крім того, вже з 90-х років минулого століття актуальність сульфаметоксазолу для боротьби з збудником ангіни стала різко знижуватися: і стрептококи і стафілококи дуже швидко формували стійкість до сульфаніламідів. Пізніше на тлі стійкості до цих речовин швидко почала підвищуватися резистентність до триметоприму, і Бісептол поступово ставав все менш і менш ефективним, а отже, і затребуваним.
На замітку
Цікаво, що менш ефективний проти збудників ангіни сульфаметоксазол якраз і викликає тяжкі побічні ефекти. Як результат, сьогодні замість Бисептола частіше застосовується окремо триметоприм, щоб в організм хворого не потрапляв сульфаметоксазол.
Важливо і те, що обидва компоненти Бисептола не дозволяють повністю знищити інфекцію в організмі навіть тоді, коли сам збудник виявляється чутливим до цих речовин. Це небезпечно тому, що саме зберігається, нехай і не проявляє себе, стрептококова інфекція може призводити до розвитку ускладнень ангіни.
Ефективність Бисептола, в тому числі в порівнянні з антибіотиками пеніцилінової групи
Як підсумок, сьогодні ефективність Бисептола для боротьби із збудниками ангіни дуже невелика. За даними різних досліджень в 17-24% випадків основний збудник ангіни — Streptococcus pyogenes – виявляється стійким до обох компонентів препарату, і тому застосування його взагалі не може вважатися виправданим.
Є у Бисептола і інші недоліки:
Для порівняння: стійкість збудника ангіни до амоксициліну не перевищує 10%, до антибіотиків макролидового ряду — 15%. Той же амоксицилін у комплексі з клавуланової кислоти (препарати Аугментин, Амоксиклав та інші) ефективний при ангіні практично завжди, оскільки клавуланова кислота нейтралізує захист від бактерій самого амоксициліну. При цьому і пеніциліни, макроліди і безпечніше Бисептола, і доступніше при покупці.
Безпека застосування засобу: побічні ефекти і протипоказання
Бісептол може викликати важкі побічні ефекти. У деяких випадках такі наслідки можуть бути навіть небезпечніше, ніж сама ангіна та її ускладнення. Зокрема, серед задокументованих побічних явищ при прийомі Бисептола відзначалися:
- Алергічні реакції — свербіж, кропив’янка, дерматити, фотосенсибілізація, алергічний міокардит. Вони більш актуальні для дорослих, хоча спостерігаються і у дітей;
- Бронхоспазм, кашель, появу інфільтратів у легенях;
- Лейкопенія, агранулоцитоз, мегалобластна анемія, апластична та гемолітична анемія, тромбоцитопенія, гіпопротромбінемія;
- Запаморочення і головний біль, в окремих випадках — асептичний менінгіт, тремор, неврит кінцівок, апатія, депресія;
- Нудота і блювота, пронос, болі в животі, загострення хронічного гастриту, стоматит, гепатит, панкреатит;
- Порушення функції нирок, гематурія, кристалурія, токсична нефропатія;
- Міалгія, артралгія.
Найбільш небезпечними з них вважаються важкі алергічні реакції та агранулоцитоз — ці ускладнення можуть закінчуватися летально.
На замітку
Наприклад, у Великобританії спеціально створений комітет провів дослідження і повідомив про 130 документально підтверджених випадки смерті пацієнтів від побічних ефектів, викликаних прийомом Бисептола. Більшість летальних випадків відбувалися з-за розвитку синдрому Лайєлла (важкий бульозний дерматит з одночасним ураженням печінки, нирок і серця) і синдром Стівена-Джонсона (злоякісна ексудативна еритема), кількість дорослих хворих і дітей у цих ситуаціях було приблизно однаковим. Також смертельні випадки відбувалися через розвиток порушень з боку системи кровотворення, зокрема, при тяжких анеміях, нейтропениях і тромбоцитопениях. Найчастіше такі важкі побічні ефекти проявлялися у літніх людей, або у хворих, що проходили тривалі курси лікування іншими препаратами.
При цьому небезпеку розвитку побічних явищ, що загрожують життю, при прийомі Бисептола приблизно в 10-20 разів вище, ніж при прийомі антибіотиків групи пеніцилінів або цефалоспоринів.
Однозначно Бісептол протипоказаний при ангіні в таких випадках:
У будь-якому випадку застосування Бисептола допустимо тільки за вказівкою лікаря і тільки після визначення чутливості збудника ангіни до різних антибактеріальних препаратів. Якщо чутливість не визначалася, призначення Бисептола недоцільно, оскільки антибіотики пеніцилінового ряду однозначно будуть більш ефективними і з більшою ймовірністю дозволять придушити інфекцію.
Як результат, Бісептол при ангіні практично ніколи не призначається з-за того, що замість нього завжди можна підібрати більш ефективні, більш безпечні і більш дешеві антибитиотики. Застосовується вона виключно рідко, в основному в експедиційних умовах, в дуже віддалених місцевостях при гострому дефіциті інших антибіотиків.
Як приймати Бісептол при ангіні?
Порядок, дозування і тривалість застосування Бисептола при ангіні підбирають індивідуально для кожного хворого. Як правило:
- Дітям у віці від року до 5 років Бісептол призначають у вигляді суспензії в кількості 240 мг кожні 12 годин;
- Дітям від 6 до 12 років призначають суспензію по 480 мг кожні 12 годин;
- Дорослим і дітям старше 12 років призначають по 960 мг препарату у вигляді суспензії, так і в таблетках кожні 12 годин.
Засіб приймають після їжі, незалежно від форми запиваючи його великою кількістю рідини.
Як правило, Бісептол при ангіні приймають протягом 7-14 днів. Після завершення гострої стадії і зникнення симптомів препарат треба приймати щонайменше ще 2 дні для повного придушення інфекції в осередку її розвитку. Якщо з якихось причин курс лікування збільшується, при ньому необхідно контролювати картину периферичної крові, щоб вчасно зреагувати на можливі істотні зміни її показників.
Резюме
- Бісептол не повинен застосовуватися при ангіні при доступності інших засобів лікування;
- Ефективність діючих компонентів Бисептола проти збудників ангіни нижче, ніж ефективність більш доступних і більш безпечних антибіотиків;
- Бісептол значно більш небезпечний, ніж застосовувані для лікування ангіни антибіотики;
- Вибір Бисептола, як засоби лікування ангіни, може бути виправданий тільки при відсутності більш безпечних альтернатив і тільки при виявленій чутливості збудника ангіни до ко-тримоксазол.
Дізнайтеся також
- Як лікувати ангіну в домашніх умовах: покроковий план
- Правила вибору антибіотик для лікування ангіни
- Чому і як потрібно полоскати горло при ангіні
Джерела
- Практичне керівництво по антиінфекційної хіміотерапії — Під редакцією К. С. Страчунского, Ю. Б. Білоусова, С. М. Козлова
- Антибактеріальна терапія стрептококового тонзиліту і фарингіту — Л. С. Страчунский, А. Н. Богомільський, «Дитячий лікар», 2000; 3: 32-33
- Проблеми етіотропної терапії позалікарняних інфекцій дихальних шляхів — С. В. Сидоренко, Державний науковий центр з антибіотиків, Москва
- Динаміка антибіотикорезистентності респіраторних штамів Streptococcus pyogenes в Росії за період 1999-2009 рр. — О. В. Азовскова, Н.В. Іванчик, А. В. Дехнич, О. В. Кречикова, Р. С. Козлов, дослідницька група «ПеГАС»
- Щербакова М. Ю., Бєлов Б. З. А-Стрептококовий тонзиліт: сучасні аспекти — ГОУ ВПО РГМУ Росздрава, ДУ ” Інститут ревматології РАМН, Москва
- Сучасні погляди на застосування ко-тримоксазола. Л. С. Страчунский, Р. С.