Гнійна ангіна у немовляти — це майже фантастика. У дитини першого півроку життя вона в принципі не може розвинутися, у однорічної дитини ймовірність її появи дуже невисока. Зазвичай такий діагноз своєму немовляті ставлять мами і бабусі, знайомі з медициною в основному за інструкціями до Бадів і сміливо називають ангіною будь-яке запалення горло. Вони міркують, що якщо при такому запаленні в самому горлі ще й з’явилися білі точки, а тим більше — білий наліт, значить, ангіна гнійна.
Насправді і в немовляти, і у дитини в 1 рік гнійна ангіна практично не може з’явитися. І ось чому…
Шукаємо мигдалини у немовляти
«- Що це ще за дурну свинку ти підхопив, хлопець, а? Ребячья хворість! Якщо вже надумав хворіти, давай що-небудь варте, як личить чоловікові. Та я в твоєму віці менше гонореї нічого не визнавав.»
Джеральд Даррелл, Сад Богів
Відкриваємо підручник з оториноларингології і читаємо: гнійна ангіна — це гостре запалення мигдаликів, що супроводжується нагноєнням фолікул їх (так звана фолікулярна форма хвороби) або скупченнями гною в гирлах лакун (лакунарна форма).
Вид мигдаликів при гнійній ангіні у підлітка
Очевидно, що для того, щоб запалені мигдалини, вони вже мають у дитини бути.
Мигдалини у дітей набувають притаманні їм розміри і структуру приблизно до третього року життя. Вже при народженні у дитини є зачатки лімфоїдної тканини в глотці, але, власне, на мигдалини вони стають схожими вже після півроку життя, коли в них починають утворюватися вузлики — фолікули.
Робимо висновок: раніше півроку мигдалин, як таких, у дитини немає. А значить, гнійна ангіна у дитини 6 місяців виникнути в принципі не може. Тобто гіпотетично це можливо: рівно в 6-7 місяців, як тільки в мигдалинах почали формуватися фолікули, мати дитини не вберегла і на нього начхав якийсь хворий з ангіною. Насправді таке збіг вкрай малоймовірно.
До того ж, складно уявити собі, що сучасна мати, яка кожні 15 хвилин тре немовляті руки вологими антисептичними серветками, дозволить якомусь хворому з ознаками ангіни кашляти на своє чадо.
Приклад хвороби, яку деякі батьки поспішають назвати «гнійної ангіною» — стоматит, виразки при якому болять і для кого-то схожі на гнійники
З цих же причин вкрай малоймовірна гнійна ангіна у дитини і в 1 рік, і в півтора року, і навіть в два. У рік мигдалини у малюка в принципі вже сформовані, а далі тільки ростуть разом з усіма тілом. Отже, теоретично запалитися ці мигдалини вже можуть. Але знову ж таки, в цьому віці дитина постійно перебуває під невсипущими наглядом матері, яка навряд чи підпустить до нього хворого ангіною. Підчепити хворобу в пісочниці й на дитячому майданчику вкрай складно — діти з ангіну хворіють по будинкам (в дитячому віці хвороба протікає дуже важко), а на свіжому повітрі бактерії практично не поширюються.
Для того, щоб заразити дитину, його потрібно цілеспрямовано принести в гості до хворого, або він повинен цілуватися з хворими однолітками або однолітками в пісочниці.
А ось трохи статистики:
Це дійсно ангіна. Тільки дитині тут вже більше 5 років.
Не варто розраховувати, що ваш дитина такий унікальний, що в свої 7-8 місяців встиг захворіти хворобою «дитсадівців» або школярів.
На замітку
Віковий пік захворюваності ангінами припадає на 5-8 років, коли дитина дуже активно спілкується з однолітками в дитячому садку або школі, буквально збираючи на собі всі інфекції, якими з ним «діляться» нові знайомі. Діти до 2 років, які спілкуються в основному з батьками, з інфекційними захворюваннями зустрічаються рідше.
Дійсно реальний варіант зараження гнійної ангіною однорічної дитини — годинами сидіти з ним у чергах у поліклініках, де ймовірність зараження від прийшов лікуватися дитини є. Але знову ж таки, ця ймовірність не висока, а щоб знизити її, достатньо:
Як правило, саме в поліклініках найбільш високий ризик для дитини підчепити інфекцію, в тому числі і бактеріальну.
Це все сказано спеціально для того, щоб батьки зрозуміли: за гнійну ангіну у дитини в 6 місяців вони швидше за все беруть якусь іншу хворобу. Яку саме?
Що насправді приймають за гнійну ангіну у дітей першого року життя?
Найчастіше батьки плутають з гнійної ангіною такі хвороби:
- Інфекційний мононуклеоз — при ньому брудно-білий наліт на мигдалинах дуже нагадує гній при ангіні, а стан дитини може бути таким же важким. Однак у дітей до 2 років це захворювання зустрічається не часто;
- Грибкове ураження глотки (фарингомикоз) — найбільш імовірний кандидат на «гнійну ангіну» у вашого малюка. В деяких випадках навіть досвідчені лікарі за зовнішніми ознаками не можуть розрізнити ці хвороби, а діагноз ставлять тільки після культурального дослідження. При фарингомикозе мигдалини і вся глотка можуть бути покритими густим білим нальотом, який, однак, відрізняється за своїми властивостями від гною при ангіні. Окремо ми говорили, як відрізнити грибкову «ангіну» від бактеріальної…
При ангіні гній ніколи не поширюється на язик і піднебіння. Подібна картина характерна для кандидозу.
- Герпетична ангіна, при якій за гнійники приймаються везикули на поверхні піднебіння і задньої стінки горла. Є вірусним захворюванням, типовою ангіні не має ні найменшого відношення;
- Кір — при ній зовнішній вигляд глотки дуже нагадує картину фолікулярної ангіни. Це дуже небезпечне захворювання, що лідирує в світі за кількістю викликаються нею смертельних випадків у дітей молодшого віку. Методи його лікування зовсім не схожі на лікування ангіни;
- Дифтерія — також смертельно небезпечне захворювання, при якому в глотці розвивається щільний брудний наліт, схожий на гній. Потребує лікування в умовах стаціонару з використанням протидифтерійної сироватки. Застосовуються антибіотики при ангіні від дифтерії не допомагають.
Відрізняти ці хвороби від ангіни в домашніх умовах буває складно, іноді — зовсім неможливо, і тому ставити діагноз у грудного або однорічної дитини повинен тільки лікар. У будь-якому випадку, пам’ятайте, що при гнійній ангіні гній з’являється тільки на мигдалинах, а якщо він «розтікається» по ковтку і неба, це вже не ангіна. Плюс при ангіні не буває нежитю. Текти з носа — ознака вірусної інфекції.
«Герпетична ангіна» — вірусне захворювання, що не має ніякого відношення до справжньої ангіні. І, до речі, до герпесу також.
Зрозуміло, якщо ви вже вирішили починати лікування гнійної ангіни у свого немовляти, перше, що вам потрібно зробити — показати дитину педіатру. Як мінімум, тому що:
Навіть якщо ваш випадок унікальний і у вашого малюка дійсно гнійна ангіна, її теж повинен лікувати лікар. Неправильно вибраний антибіотик у цьому випадку (або відмова від антибіотика взагалі) — це прямий шлях до ускладнень хвороби та інвалідності дитини. А самостійне лікування вдома — злочин перед улюбленим чадом.
Іноді діти розплачуються за дурість своїх батьків: самостійне лікування ангіни некоректними методами може призвести до ускладнення її отитом, а сам отит спровокує розвиток приглухуватості.
Тому телефонуйте лікареві, кличте його додому робіть те, що він скаже. Ігри ж у бабусині рецепти залиште тим, хто не боїться грати зі здоров’ям своїх дітей.
Резюме
- Гнійна ангіна у немовляти в перші півроку життя розвинутись не може;
- У дітей до 1 року гнійні ангіни розвиваються виключно рідко, від 1 року вони також вкрай рідкісні;
- У більшості випадків батьки беруть за гнійну ангіну інші захворювання, як вірусні та грибкові, так і бактеріальні. Деякі з них (або їх наслідки) смертельно небезпечні для дитини;
- І розбиратися, яка хвороба дійсно є у дитини, і призначати лікування повинен тільки фахівець.
