Задній риніт – патологічний процес, який за своїми ознаками нагадує банальну застуду. По суті, це той же нежить, тільки соплі не випливають з носових ходів, а стікають по задній стінці горла, викликаючи кашльовий рефлекс.
У дітей цей вид нежитю виникає частіше, ніж у дорослих людей. До того ж переносять його малюки складніше, тому правильним рішенням батьків буде не спроба самостійно позбавити дитину від недуги, а звернення до лікаря-отоларинголога.
Специфічні ознаки заднього риніту
Задній риніт у дитини по своїй симптоматиці практично нічим не відрізняється від звичайного нежитю. Але є кілька ознак, за якими можна їх розрізнити. Такими є:
Вологий кашель.
При звичайному нежиті кашльовий рефлекс проявляється рідко, якщо тільки він не викликаний захворюваннями дихальних шляхів.
Біль у шийних лімфовузлах.
Соплі, стікають по стінці горла, проходять через глотковий лімфатичне кільце, що може стати причиною розвитку лімфаденопатії.
Температура.
Незначне підвищення температури тіла.
Оскільки у хворого виникають труднощі з видаленням вмісту носових ходів, нерідко такий вид нежитю приймається за звичайну вірусну інфекцію.
Але в дійсності він може бути наслідком не тільки ГРВІ, його поява також буває зумовлена іншими патологіями (полипозным синуситом, алергічною реакцією).
Тому не дивно, що часто безконтрольно застосовують противірусні препарати не дають ніякого результату, і соплі нікуди не зникають.
Ще одна відмінність заднього риніту від звичайного – це спосіб його розвитку. Так, при звичайному нежиті симптоматика виникає раптово і проявляється комплексно (одночасно з’являються виділення з носових ходів, чхання, закладеність носа, пересихання слизових оболонок горла та ін). Відмінною рисою заднього риніту є поступовий розвиток клінічної картини.
У перший день з’являються носові виділення, що супроводжуються вологим кашлем, на наступний – яскраво виражена закладеність носа, гугнявість голосу. Потім до цих симптомів приєднується сухість слизових носа, викликає утворення кірочок на його внутрішніх стінках.
Збільшення лімфатичних вузлів з супутніми йому ознаками інтоксикації організму з’являються при затяжному перебігу патологічного процесу.
Особливості лікування захворювання
Лікування цього виду патологічного процесу у малюків, чи старших дітей і дорослих нічим не відрізняється від такого при звичайному нежиті. Важливий комплексний підхід до терапії, який передбачає застосування:
Антисептичних (зокрема, сольових) розчинів для промивання носа.
Особлива перевага віддається препаратам на основі морської або океанічної води: Квікс, Аква Макс, Аквамаріс, Пшик, Декарис та ін. Найчастіше для лікування різних видів нежитю отоларингологи призначають гіпертонічні сольові розчини.
Судинозвужувальних крапель, спреїв.
При утрудненому носовому диханні виникає головний біль, закладеність вух, сухість у роті. До того ж існує ризик розвитку патологічних процесів у нижніх дихальних шляхах.
Щоб уникнути цього прописуються лікарем краплі назальні аерозолі, які звужують судини і полегшують носове дихання: Назол (бебі або кідс), Нафтизин, Фармазолин, Риназолін для дітей і інших Антигістамінних препаратів.
Якщо причиною патологічного процесу стала алергія, доцільно застосовувати протиалергічні спреї (Едем, Превалин). У більш важких випадках використовуються гормональні антигістамінні препарати (Авамис, Назонекс, Фліксом).
На замітку. При відсутності лікування цей вид риніту може ускладнитися захворюваннями легенів.
Існує думка, що задній риніт та ринофарингіт – поняття ідентичні один одному. Насправді ж це абсолютно різні патологічні процеси, які, втім, тісно взаємопов’язані.
Затяжний задній риніт завжди призводить до виникнення ускладнень, одним з яких і є ринофарингіт. Це запальний процес, який захоплює слизові оболонки як носа, так і глотки. Внаслідок цього і виникають специфічні симптоми, схожі з ГРВІ.
Крім назофарингіту, такий вид риніту може ускладнитися отит, гайморит та іншими видами синуситу. Запідозрити недобре можна в тому випадку, якщо соплі мають зелений колір і неприємний запах, а нежить не проходить на протязі тривалого періоду часу (2-3 тижнів). У такій ситуації про самолікуванні мова не йде.
Важливо! Риніт – це не окрема патологія, а всього лише симптом, який не повинен бути проігнорований. Якщо нежить часто рецидивує, необхідно негайно записатися на прийом до лікаря.
Своєчасно пройдена діагностика та встановлення причин заднього риніту є запорукою швидкого одужання, і допомагає уникнути небезпечних для здоров’я наслідків.
