Отруєння Нафтизином — патологічний стан організму, викликана передозуванням цього кошти, індивідуальною непереносимістю його діючої речовини, використанням препарату поганої якості або з вичерпаним терміном придатності. Як правило, супроводжується рядом характерних симптомів, що поєднують ознаки типової інтоксикації, так і симптоми, властиві саме для дії нафазолина на організм.
Найчастіше отруєння Нафтизином відбуваються у маленьких дітей і наркозалежних людей.
Отруєння Нафтизином може представляти серйозну небезпеку для здоров’я, в найбільш важких випадках здатне призводити до смерті потерпілого. При отруєнні Нафтизин впливає на центральну нервову систему, внаслідок чого відбуваються порушення в роботі деяких внутрішніх органів. При своєчасному наданні допомоги вдається уникнути важких наслідків отруєння і відновити нормальну роботу організму. У критичних випадках можливий смертельний результат, тому лікування отруєння потрібно завжди і повинно бути максимально інтенсивним, особливо у дітей.
Код отруєння Нафтизином за МКХ-10 — Т48.5.
З яких причин найчастіше відбуваються отруєння?
До найбільш поширених причин отруєння Нафтизином відноситься передозування препаратом. Найчастіше вона виникає у дітей у віці від 1 до 3 років із-за того, що батьки порушують інструкцію по застосуванню препарату і капають його в ніс дитині частіше, ніж це дозволено.
Також передозуванні сприяє незручність флакона, в якому випускається Нафтизин: при закапуванні кошти в ніс складно проконтролювати кількість витікаючої рідини і разова доза легко перевищується. Тому для точності лікарі рекомендують використовувати піпетку.
Часто отруєння через передозування викликає використання у дітей розчину, призначеного для дорослих, а також застосування препарату дітям до року. Так, для дітей призначений розчин з концентрацією діючої речовини 0,05%, для дорослих — 0,1%. Використання 0,1% розчину для дітей загрожує передозуванням і отруєнням.
Досить велике число отруєнь від передозування відбувається, коли дитина випиває вміст флакона. У цьому випадку у дитини можлива кома з летальним результатом. Смертельна разова доза Нафтизину в концентрації 0,1% становить 10 мл Тому, до речі, недоступність для дітей є важливою умовою зберігання Нафтизину.
Крім передозування зустрічаються й інші причини отруєнь. До них відносяться:
- Індивідуальна непереносимість препарату. В цьому випадку навіть терапевтична доза несе в собі загрозу для організму. Слід з обережністю приймати або відмовитися зовсім від прийому Нафтизину людям з цукровим діабетом, серцево-судинними захворюваннями, артеріальною гіпертензією, надлишком гормонів щитовидної залози, при травмах і наявності великих гояться ран. У цих випадках Нафтизином можна отруїтися, приймаючи його в нормальних дозволених кількостях;
- Використання неякісного або простроченого кошти. Перед застосуванням необхідно уважно перевіряти термін придатності. Не можна використовувати препарат через 28 днів після відкриття флакона. Зберігати препарат слід у захищеному від світла місці при температурі 15-25°С;
- Внутрішньовенне введення Нафтизину, використовується наркоманами для посилення і збільшення тривалості наркотичного сп’яніння. У багатьох випадках поліція розглядає подібні отруєння в якості доказу застосування наркотиків.
Як правило, всі ці випадки пов’язані з порушенням правил прийому Нафтизину. При дотриманні інструкції та призначенні препарату лікарем ризик отруєння мінімальний.
Отруйна дія Нафтизину при вживанні всередину або при внутрішньовенному введенні
Діюча речовина Нафтизину, нафазолин, у великих кількостях може представляти небезпеку для людського організму. Будучи альфа-адреномиметиком, при передозуванні він проникає у відділи центральної нервової системи і впливає на центри мозку, що несуть депрессорную функцію. При такому впливі на нервову систему розвиваються симптоми, деякі з яких протилежні проявів нормального дії Нафтизину.
Наприклад, показано, що при дії на ті або інші ділянки мозку нафазолин призводить до розширення судин (в нормі при прийомі його судини звужуються), зниження артеріального тиску (знову ж таки, в нормі воно підвищується) і зниженим кровопостачанню серцевого м’яза. У результаті знижується серцевий викид і виникають додаткові симптоми.
Симптоми отруєння Нафтизином
При інтоксикації у потерпілого з’являються характерні симптоми:
- Млявість і сонливість, а при важкому ступені — кома;
- Температура тіла опускається нижче 36 градусів;
- Бліднуть, стають холодними і вологими шкірні покриви;
- Розвивається брадиаритмия: серцебиття знижується до 50-30 ударів в хвилину, або виникають паузи в роботі серця тривалістю більше 2-2,5 секунду;
- Знижується артеріальний тиск.
Характерний синюватий відтінок шкіри — ознака недостатнього кровопостачання її.
Вираженість тих чи інших симптомів залежить від ступеня отруєння. При отруєнні дитини, випив Нафтизин, можливі прояви з боку травного тракту — нудота, болі в животі.
У найбільш важких випадках отруєння можливі втрата свідомості, кома і смерть. За статистикою, найбільша кількість смертельних випадків від отруєння Нафтизином реєструється серед наркоманів, що вводять високі дози препарату безпосередньо в кров, і серед дітей, більш чутливі до надлишку нафазолина в організмі.
Що потрібно робити, якщо дитина чи дорослий отруївся Нафтизином?
Чим швидше потерпілому буде надана кваліфікована медична допомога, тим більше у нього буде шансів на позитивний результат. Тому при появі перших симптомів отруєння необхідно:
При цьому хворий повинен перебувати під постійним наглядом. Слід перевіряти дихання і пульс і стежити, щоб він залишався у свідомості.
Якщо отруєний втратив свідомість, необхідно стежити за пульсом і диханням. При зупинці дихання слід проводити штучну вентиляцію легенів.
Якщо отруївся дитина, випивши вміст флакона з Нафтизином, треба як можна раніше викликати в нього блювоту, а потім напоїти водою або спеціальним регидратирующим розчином, щоб уникнути зневоднення. Не можна викликати блювоту, якщо дитина без свідомості або близький до втрати свідомості. Також варто врахувати, що стимуляція блювання марна, якщо з моменту проковтування препарату пройшло багато часу (більше півгодини) і він встиг всмоктатися в травному тракті, тобто коли вже з’явилися симптоми отруєння.
Слід пам’ятати, що тільки лікар може адекватно оцінити стан потерпілого і запобігти можливі наслідки отруєння. При отруєнні ні в якому разі не можна зволікати з викликом швидкої і намагатися лікувати потерпілого самостійно.
Існує антидот до Нафтизину?
Специфічний антидот до Нафтизину не існує. Не відомі речовини, які при отруєнні Нафтизином дозволили б швидко нейтралізувати його дію на організм. Тому лікування при такій інтоксикації завжди носить симптоматичний характер.
Як проводиться лікування в умовах клініки?
Прибулий на місце лікар швидкої допомоги оцінює клінічний стан хворого і в залежності від ступеня отруєння проводить заходи з надання допомоги.
Виділяють чотири ступені отруєння: легка, середня, важка і вкрай важка. Всі вони вимагають різних підходів до лікування. При легкій формі отруєння можливе лікування в домашніх умовах, але тільки після огляду потерпілого лікарем.
При легких та середньо отруєннях хворому призначаються розчини для пероральної регідратації, подальша терапія проводиться тільки в стаціонарі.
Якщо виявлено брадикардія, підшкірно вводиться сульфат атропіну в дозі, що відповідає віку постраждалого. Може бути призначена внутрішньом’язова ін’єкція Преднізолону.
У важких випадках проводяться реанімаційні заходи, призначається дофамін і здійснюється інфузійна терапія.
Після надання допомоги за рішенням лікаря проводиться госпіталізація хворого. Як правило, перебування потерпілого в стаціонарі триває від 1 до 3 діб, виписка проводиться після відновлення нормального самопочуття потерпілого і зникнення всіх симптомів інтоксикації.
Джерела:
- Визначення Нафазолина (назальні краплі Нафтизин) і Циклопентолата (очні капелі Цикломед) в біологічних рідинах — Кірєєва А. В., Анісімова Н. А., Куклін Ст. Н.
- Клінічна токсикологія дітей і підлітків — Маркова В. В., Афанасьєва Ст. Ст., Цибулькін Е. К., Нєженцев М. В., Санкт-Петербург 1998 р. стор 185, 187.
- Невідкладна терапія гострих отруєнь і эндотоксикозов — Лужнікова Е. А. Москва 2001р. стор 135, 258.
- Гострі отруєння — Лужнікова Е. А., Костюморова Л. Р., Москва 1989р. стор. 396.
- Клінічні рекомендації(протокол) за надання швидкої медичної допомоги при гострих отруєннях у дітей — Російське товариство швидкої медичної допомоги, Союз педіатрів Росії
