Цефотаксим при гнійній ангіні — антибіотик, застосовуваний практично виключно в умовах стаціонарного лікування. Він вводиться в організм хворого шляхом ін’єкцій — внутрішньом’язових і внутрішньовенних, випускається або у вигляді лиофилизата для приготування відповідних розчинів, або порошку для розведення водою, фізіологічним розчином або розчинами анестетиків.
Цефотаксим ефективний практично при всіх випадках гнійної ангіни. Він знищує і стрептококів, стафілококів, причому навіть стійких до дії пеніцилінів. Тому будучи своєчасно розпочатим, лікування їм завжди виявляється ефективним.
Цефотаксим застосовується для лікування гнійної ангіни у випадках, коли антибіотики пеніцилінового ряду виявляються неефективними, але підтверджена саме бактеріальна природа захворювання. Якщо збудник гнійної ангіни чутливий до антибіотиків, які можна призначати перорально воліють призначати саме такі антибіотики. Цефотаксим зазвичай використовують як засіб другої лінії вибору, коли більш безпечні і прості в застосуванні препарати виявляються неефективними.
На замітку
Оскільки проти гнійної ангіни майже завжди виявляються ефективними є препарати типу Амоксиклавом і Аугментину, для лікування цієї хвороби призначати цефотаксим в більшості випадків не обґрунтовано.
Важлива відмітна особливість і головний недолік цефотаксиму (як і більшості цефалоспоринів) — надзвичайно висока болючість уколов з ним. Особливо важко їх переносять діти, яким дуже боляче як під час уколу, так і після нього. У місці введення препарату залишаються великі синці і шишки, дуже болючі і іноді заважають дитині сідати на горщик.
У багатьох випадках лікар може призначати ін’єкції цефотаксиму на лідокаїн або на новокаїні для зменшення хворобливості. Проте самі ці анестетики є ліками і можуть впливати на дію цефотаксиму.
Крім того, на знеболюючі компоненти ін’єкцій у хворих часто виникають алергічні реакції. З цієї причини іноді цефотаксим вводять зовсім без анестезії, лише на основі фізіологічного розчину, або разом з знеболюючими приймають антигістамінні засоби — Зіртек, Еріус і інші — для купірування алергічної реакції.
Правила застосування Цефотаксиму
При гнійній ангіні Цефотаксим вводять внутрішньом’язово в сідничний м’яз, лише у винятково важких випадках при цій хворобі призначають внутрішньовенні ін’єкції та інфузії.
Дітям масою тіла до 50 кг призначають препарат в сумарній дозі 50-180 мг на кг маси тіла, розділеній на 5-6 введень. Дорослим та дітям масою тіла понад 50 кг призначають по 1 г препарату кожні 8-12 годин.
Для приготування розчину для внутрішньом’язового введення 500 мг цефотаксиму розчиняють в 2 мл води для ін’єкції фізрозчину або 1% розчину лідокаїну. 1 г цефотаксиму розчиняють у 4 мл рідини.
Термін лікування та кількість ін’єкцій призначається лікарем на підставі стану хворого, терміну хвороби, анамнезу, даних бактеріологічного дослідження.
Безпека застосування засобу
Цефотаксим викликає безліч побічних ефектів. Ось тільки частина з них:
- Аритмії, іноді небезпечні для життя;
- Інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок;
- Метеоризм, діарея, біль у животі, нудота, дисбактеріоз кишечника;
- Головні болі;
- Появу інфільтратів, синців і хворобливості в місці введення, при внутрішньовенних ін’єкціях — по ходу вени;
- Кропив’янка, шкірні висипання зі свербежем, бронхоспазм;
- Тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія.
З-за них цефотаксим призначається лише у випадках, коли більш безпечні антибіотики застосовувати недоцільно. За вказівкою лікаря цефотаксим може призначатися дітям перших тижнів життя, вагітним і годуючим груддю жінкам, але такі пацієнти повинні постійно перебувати під контролем лікаря.
Також корисно знати:
- Наскільки ефективний Амоксиклав при гнійній ангіні
- Як застосовується Тантум Верде при цій хворобі
- Чи можна при гнійній ангіні використовувати ципрофлоксацин