Далі ви дізнаєтеся:
- Як і навіщо колють Біцилін-5 після ангіни
- Наскільки важлива та ефективна біцилінопрофілактики після ангіни у дітей
- В яких випадках призначається біцилінопрофілактики після ангіни
Біцилін — це препарати антибіотиків пеніцилінового ряду, що застосовуються для лікування гострого стрептококового тонзиліту (ангіни), сифілісу, гонореї і деяких інших захворювань.
Головна особливість бициллинов — дуже висока тривалість дії. Навіть після одноразової ін’єкції препарату діюча речовина зберігається в плазмі крові в ефективних концентраціях протягом 4-5 тижнів більш, ніж у половини пацієнтів. За рахунок цього той же Біцилін-5 після ангіни призначають в основному при появі симптомів важких ускладнень ангіни — стрептококового шоку, сепсису, серцевих захворювань. Особливо важлива така біцилінопрофілактики після ангіни у дітей — у багатьох випадках недолікована хвороба призводить до уражень серцевого м’яза і розвитку довічного ревматизму.
При цьому з-за своєї специфіки біцилін від ангіни взагалі застосовуються рідко — інші антибіотики більш швидкого дії виявляються значно більш ефективними. Ін’єкції біциліну після ангіни призначаються лише при ризику виникнення ускладнень. Яких саме?
Коли при ангіні використовуються біцилін?
Головне показання для застосування біциліну при ангіні — це підозра на ураження збудником серцевого м’яза, ризик гострої ревматичної лихоманки або інших ускладнень — отиту, набряку гортані, флегмони, сепсису. Біцилінопрофілактики тут проводиться для запобігання розвитку цих захворювань. У цих ситуаціях біцилін продовжує придушення і знищення бактерій, що викликають ангіну, але протягом тривалого часу, не дозволяючи інфекції рецидивувати.
При цьому біцилінопрофілактики після ангіни призначається в основному при відсутності однозначних симптомів ускладнень. Якщо реактивація інфекції вже сталася і симптоми ускладнень очевидні, лікар може замінити біцилін іншими антибіотиками. Призначення конкретного засобу відбувається вже з урахуванням специфіки конкретного випадку.
На замітку
Характерний приклад призначення біциліну після ангіни приведений на одному з форумів: лікар призначив трирічній дівчинці при ангіні 5 днів прийому Флемоксина. По закінченні хвороби аналізи показали характерні зміни в складі крові, а кардіограма — ознаки ураження серцевого м’яза. Кардіолог призначила три ін’єкції біциліну-3.
Розбір цієї ситуації виглядає так:
Крім того, біцилін може призначатися в рідкісних випадках гонококової інфекції мигдалин. Нормальна область застосування антибіотиків цієї групи — лікування гонореї та сифілісу. Відомі випадки зараження мигдалин цими інфекціями при оральному сексі з хворими партнерами. Сам тонзиліт в цьому випадку виглядає, як типова лакунарна ангіна, і лікар може запідозрити в ній незвичайну хворобу тільки на підставі вторинних ознак і власної інтуїції. Таке захворювання не є типовою ангіною, а лікарі називають її ангіною гонококової.
На замітку
Гонокок, викликає гонорею, і бліда трепонема цілком успішно знищуються практично всіма антибіотиками, що використовуються проти типовою ангіни. Бліда трепонема і зовсім зберігає високу чутливість навіть до простого пеніциліну, до якого встигли виробити стійкість чи не всі найбільш поширені мікроорганізми. З цієї причини навіть якщо лікар приймає гонококову інфекцію за типову ангіну, результат все одно виявляється позитивним — антибіотики успішно знищують збудника.
Значно рідше біцилін застосовуються для лікування ангіни, в тому числі і у дітей. Пов’язано це з тим, що всі біцилін вводяться в організм внутрішньом’язово, що складно з організаційної точки зору і лякає багатьох пацієнтів (особливо дітей). У той же час сьогодні існує безліч антибіотиків для перорального прийому, які не поступаються і іноді навіть перевершують біцилін по засвоюваності та ефективності. Та й швидкість зникнення збудників хвороби після початку прийому бициллинов поступається такої при використанні інших антибіотиків.
Головна перевага застосування бициллинов при ангіні — можливість вилікувати хворобу буквально 1-2 уколами.
Іншими словами, лікувати ангіну простіше і ефективніше антибіотиками у вигляді таблеток, а біцилін використовуються вже після хвороби для запобігання розвитку ускладнень. Однак у деяких ситуаціях біцилін можуть бути необхідні:
Сьогодні багато лікарі вводять у практику обов’язкову одноразову ін’єкцію бициллинов по завершенні основної антибіотикотерапії. Такий підхід цілком виправданий і дозволяє надійно захистити пацієнта від ускладнень.
Це цікаво
За даними ВООЗ саме введення в медичну практику бициллинопрофилактики після ангіни дозволило знизити кількість випадків повторних ревматичних атак більш ніж в 10 разів.
Препарати бициллинов
Для цілей бициллинопрофилактики були випущені кілька препаратів, частина з яких на сьогодні вважаються застарілими. Найбільш відомі такі засоби:
- Ретарпен на основі бензатину бензилпеніциліну;
- Экстенциллин — аналог Ретарпена;
- Молдамин — теж аналог Ретарпена.
- Біцилін і Біцилін-1, діючою речовиною яких є бензатину бензилпеніцилін;
- Біцилін-3 на основі трьох антибіотиків — бензатину бензилпеніциліну, бензилпеніциліну і прокаїну бензилпеніциліну;
- Біцилін-5, що містить прокаїну бензилпеніцилін і бензатину бензилпеніцилін.
З них Ретарпен і Экстенциллин є імпортними препаратами закордонного виробництва вважаються більш якісними і безпечними, ніж Біцилін-1, Біцилін-3 або Біцилін-5. При цьому ціна цих коштів досить доступна і дозволяє використовувати саме їх.
На замітку
Біцилін-5 при ангіні на сьогоднішній день не відповідає міжнародним вимогам по фармакокінетиці, що пред’являються до препаратів захисної дії. До того ж, приблизно в чверті випадків профілактика гострої ревматичної лихоманки та інших ускладнень ангіни з його використанням виявляється неефективною. Це не означає, що Біцилін-5 не повинен застосовуватися взагалі. Але це ж означає, що при доступності інших препаратів вибору перевагу слід віддавати саме їм.
Правила застосування
Із-за низької розчинності у воді все біцилін вводять в організм тільки глибоко внутрішньом’язово в сідничний м’яз. Для ін’єкцій використовується шприц з голкою №60 (довжиною 60 мм і діаметром не менше 0,8 мм). У флакон перед введенням додають 3 мл чистої води або ізотонічного розчину солі і ретельно перемішують.
З-за високої частоти розвитку гематом та інфільтратів в одну і ту ж сідницю засіб колють з максимально можливою перервою. Введення кошти в самі інфільтрати від попередніх уколов неприпустимо.
Перед призначенням препаратів завжди необхідні спеціальні бактеріологічні і серологічні дослідження.
Відео: Як роблять ін’єкцію біциліну в домашніх умовах (англ.)
Тривалість і частота застосування бициллинов залежить від мети застосування, особливостей конкретного препарату та специфіки протікання хвороби у пацієнта.
Так, для профілактики гострої ревматичної лихоманки Ретарпен і Экстенциллин вводять 1 раз в три тижні. Разова доза для дорослої людини — 2,4 млн. ОД., для дітей з масою тіла до 27 кг — 0,6 млн. ОД., для дітей з масою тіла більше 27 кг — 1,2 млн. ОД. Біцилін-1 в тих же дозах призначається 1 раз в 7 днів.
Для лікування ангіни у дітей до 12 років Экстенциллин призначають щодня або раз в три дні в кількості 0,6 млн. ОД., або на 1,3 млн. ОД щотижня в залежності від тяжкості хвороби та стану дитини. Дорослим призначають 1 ін’єкцію на 1,2 млн. ОД раз на тиждень.
Біцилін при ангіні призначають дорослим по 1 ін’єкції 1,2 ОД 1 раз на тиждень, дітям до 12 років — по 0,6 ОД раз на 1-3 дні. Іноді дітям призначають 1,2 млн. ОД раз в 2-4 тижні.
Біцилін-1 при ангіні вводять дорослим в кількості 0,6 млн ОД раз на тиждень або 1,2 млн ОД раз в 2 тижні. Дітям призначають 5000-10 000 ОД на кг маси тіла 1 раз на тиждень або 20 000 ОД на кг маси тіла один раз на 2 тижні. Частіше застосовувати біцилін-1 не можна!
Біцилін-3 при ангіні колють дорослим по 0,3 млн. ОД кожен 4-й день, або по 0,6 ОД кожен 6-7 день.
Біцилін-5 при ангіні призначають дорослим по 1,5 млн ОД 1 раз в 3-4 тижні. Це кількість розчиняють в 5 мл води. Дітям до 7 років в якості бициллинопрофилактики вад серця призначають кожні 2-3 тижні по 0,6 млн ОД, старше 7 років — по 1,2 млн ОД кожні 4 тижні.
Перші три роки після перенесеного ревматизму його вводять кожен місяць, а наступні два роки — навесні і восени.
Тривалість застосування кожного препарату призначає лікар. Наприклад, при ризику ревматичної атаки можуть призначатися 2-3 ін’єкції кожні 3-4 тижні, після перенесеного ревматизму той же Біцилін-5 протягом 3 років колють кожен місяць, а потім ще два роки — навесні і восени.
Як правило, для цілорічний профілактики використовують Біцилін-5, Ретарпен або Экстенциллин. Біцилін-3 для цієї мети підходить мало, Біцилін-1 — практично взагалі не підходить.
На які добу після ангіни вводять біцилін?
Жорстких термінів обов’язкового введення біциліну немає. Зазвичай його вводять протягом тижня-двох після останнього прийому основного антибіотика, але цей термін залежить від самого основного ліки і його дози — важливо, щоб ін’єкція була проведена до того, як лікарський препарат повністю виведеться з організму. Якщо терапевтичний антибіотик виводиться з тканин за кілька днів, вводять біцилін на 3-4 добу після останнього прийому, якщо засіб зберігається в організмі 1-2 тижні, то приблизно в цей проміжок можна зробити укол. Справа в тому, що саме формулювання «після ангіни» некоректна — не можна чітко встановити терміни, коли хвороба завершилася. У деяких випадках біцилінопрофілактики залишається ефективною і через місяць після закінчення основного курсу лікування.
Біцилін не застосовуються при виявленні стійкості збудника ангіни до пеніцилінів або до β-лактамних антибіотиків взагалі.
Безпека застосування бициллинов
Всі біцилін можуть викликати алергічні реакції тій чи іншій ступеня тяжкості. Іноді ці ефекти обмежуються висипом, у більш рідкісних випадках можливий розвиток генералізованих симптомів, змін у складі крові і навіть анафілактичного шоку.
Особливо часто викликають алергії Біцилін-1 і Бицилллин-3.
Біцилін-1 після введення викликає розвиток локального асептичного запалення в тканинах. З-за цього у хворих іноді відзначається підвищення температури, загальне нездужання, при аналізі крові виявляється С-реактивний протеїн і підвищення ШОЕ.
Людям, схильним до алергічних реакцій, або просто ослабленим пацієнтам, літнім хворим і жінкам у 2 і 3 триместрах вагітності безпосередньо після ін’єкції біциліну необхідно залишатися 3 години в клініці під наглядом персоналу. Це пов’язано з ризиком розвитку анафілактичного шоку.
Після ін’єкції біциліну заборонено розтирати місце тампоном. Це може призвести до потрапляння препарату в підшкірну клітковину. Тут досить просто прикласти ватний тампон до місця уколу.
На замітку
Якщо при ін’єкції біциліну травмується кровоносну судину, можливо сильне збудження пацієнта і поява микроэмболий.
Біцилін-3 частіше викликає алергічні реакції, оскільки містить новокаїн.
Загальними протипоказаннями до прийому бициллинов є гіперчутливість до них, сінна лихоманка і бронхіальна астма. При необхідності прийому препаратів в період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.
При некоректному застосуванні бициллинов — надто малими кількостями або занадто коротким курсом — можлива вироблення резистентності до них у збудника ангіни з подальшим розвитком суперінфекції. Така ситуація небезпечна через складність і дорожнечу подальшого лікування.
Висновки:
В продовження теми:
- Огляд антибіотиків для лікування ангіни
- Які антибіотики вибирають для лікування ангіни у дітей
- Вибираємо антибіотики для лікування ангіни у дорослих