У сучасному світі алергічні захворювання зустрічаються у великої кількості людей. Одним з найпоширеніших алергічних станів є риніт. Це запалення слизової оболонки носа, викликана контактом з алергеном. Алерген – речовина, яка у здорової людини не викликає ніяких небажаних реакцій; але при генетичних зміни імунної відповіді приводить до розвитку запалення.
Причини і механізми розвитку
Алергічний риніт може вперше виникнути під час вагітності. Це багато в чому пов’язано з підвищенням чутливості жіночого організму в цей особливий період життя. З гормональними перебудовами, що ведуть до зміни реактивності, пов’язано і погіршення перебігу вже наявного до вагітності захворювання. Наявність алергічного риніту у майбутньої мами підвищує ризик розвитку алергічних захворювань у дитини в майбутньому.
Основними причинами алергічного риніту при вагітності, як і поза її, служать пилкові, пилові алергени, шерсть тварин. Харчова і лікарська алергія рідко викликає риніт.
Потрапляючи на слизову оболонку порожнини носа, алергени всмоктуються в тканини. Для організму вони є чужорідними, агресивними речовинами, тому виникає захисна реакція: до вогнища проникнення алергенів надсилаються спеціальні імунні клітини – «гладкі клітини». Вони поглинають алергени, при цьому відбувається виділення з клітин активних речовин, зокрема гістаміну. Це речовина, взаємодіючи зі своїми рецепторами, викликає розширення судин і запускає запальну реакцію. Підвищене кровонаповнення викликає набряк слизової і закладеність носа. Активуються і інші рецептори, наприклад, у залозах стінки порожнини носа, що призводить до посилення секреції слизу (ринорее). Подразнення чутливих нервових закінчень біологічно активними речовинами викликає свербіж у носі, чхання. Всі ці явища повинні сприяти прискореному виведенню алергену з організму, але їх надмірна інтенсивність швидко набуває хворобливий характер.
Клінічна картина
Симптоми алергічного риніту при вагітності не відрізняються від звичайної клінічної картини цього захворювання. Основні ознаки – це закладеність носа, чхання, слизові виділення з носа, свербіж у носі. Може приєднатися кон’юнктивіт. Ці симптоми в залежності від виду викликав їх алергену з’являються або сезонно (наприклад, при цвітінні рослин) або спостерігаються постійно протягом року (наприклад, при алергії на домашній пил).
Симптоми алергічного риніту призводять до утруднення носового дихання. Виражена симптоматика викликає зниження апетиту, порушення сну, погіршення загального самопочуття. При важких формах алергічного риніту у вагітних можливий негативний вплив на плід.
Діагностика
Для уточнення причини алергії проводиться аналіз крові на специфічні імуноглобуліни Е. Це антитіла, які утворюються в організмі людини при контакті з алергеном, покликані інактивувати його. На кожний певний вид алергену виробляється свій вигляд імуноглобуліну Е (специфічний). Якщо вдається ідентифікувати вид імуноглобуліну Е, то стає зрозумілою і причина алергії.
Такий поширений вид діагностики алергічних захворювань, як шкірні проби з алергенами, при вагітності не проводиться.
Лікування
Алергічний риніт при вагітності – привід звернутися до лікаря – оториноларинголога. Напрям до нього зазвичай дає спостерігає акушер-гінеколог з жіночої консультації, давши висновок про перебіг вагітності і результати аналізів. За таким напрямком можна звернутися і до дільничного терапевта.
Самостійно рекомендується приймати заходи по так званій елімінації алергену – тобто зменшення контакту з алергеном, видалення його з навколишнього середовища. При алергії на пилок в період цвітіння рослин необхідно менше виходити на вулицю, а по можливості на час змінити місце проживання. Будинки не потрібно відкривати вікна. Слід частіше проводити вдома вологе прибирання, бажано з використанням миючого пилососа. На вулиці рекомендується носити медичну маску. Після повернення додому з вулиці необхідно прийняти душ.
При алергії на домашній пил і шерсть домашніх тварин в квартирі повинен бути очищувач повітря. Допоможе часте вологе прибирання, відмова від килимів, ліжників та інших текстильних виробів. Подушки, ковдри повинні бути синтетичними, їх потрібно частіше прати. Існують спеціальні чохли на постільну білизну. Домашнє тварина краще не тримати в квартирі і ні в якому разі не пускати в спальню.
Рекомендується гіпоалергенна дієта з відмовою від шоколаду, яєчних білків, риби, продуктів бджільництва, цитрусових, ягід.
Більш детально про елімінації алергену повинен розповісти лікар-алерголог, спільно з яким оториноларинголог проводить лікування.
Медикаментозне лікування алергічного риніту при вагітності проводиться з великою обережністю. Дія більшості сучасних антиалергічних препаратів на плід вивчений дуже мало. Тому завжди при лікарській терапії зважують всі «за» і «проти».
Показана так звана іригаційна терапія – промивання носоглотки фізіологічним розчином, препаратами на основі морської води або самостійно приготованим розчином кухонної солі (1 ч. л. на літр води). Така міра безпечна і допомагає очистити слизову оболонку від осіли на ній алергенів.
При тяжкому перебігу алергічного риніту можливе призначення антигістамінних препаратів III покоління у зниженій дозі.
Використання судинозвужувальних засобів при вагітності обмежений. Не виключається всмоктування їх в кров, де ці ліки можуть викликати спазм судин плаценти, що призведе до кисневого голодування плоду. Якщо ж без використання деконгестантов не обійтися, призначають препарати в «дитячій» дозуванні.
Препарати з групи кромонов можуть призначатися, якщо діагноз був встановлений ще до вагітності, для профілактики чергового сезонного загострення.
Глюкокортикостероїди для місцевого застосування не повинні використовуватися при вагітності, особливо в першому її триместрі.
