Чисто теоретично ротавірусна інфекція може перейти в ангіну, оскільки, як і будь-яка інша вірусна інфекція, сприяє ослабленню імунітету і більшої сприйнятливості організму до бактеріальних інфекцій.
Модель вірусної частинки ротавірусу
Фактично за ангіну в більшості випадків приймають прояви самої ротавірусної інфекції. Це дуже характерна особливість ротавірусу — він викликає одночасно і важкі розлади травлення, запалення горла і дихальних шляхів. З високою ймовірністю у вашому випадку болю в горлі у дитини є проявом саме ротавірусної інфекції, і з цієї ангіною ця хвороба ніяк не пов’язана.
До того ж, ротавірусна інфекція рідко ускладнюється гострим стрептококових тонзилітом. Це не очевидно, але логічно:
На практиці цей логічний ланцюжок може порушуватися у двох випадках:
Стафілокок відноситься до числа умовно-патогенних бактерій, які спричиняють запальні захворювання при різкому ослабленні імунітету або інших факторах
Потрібно пам’ятати також, що найбільша частота виникнення ротавирусных інфекцій характерна для дітей 1-3 років, які ангіну хворіють дуже рідко. До п’яти років, коли ймовірність виникнення стрептококового тонзиліту стає значущою, більшість дітей встигають познайомитися з ротавирусом і придбати до нього імунітет. Іншими словами, ротавірусна інфекція і ангіна у дітей виникають у різні періоди життя та перетинаються рідко.
Доктор Комаровський: «Після 4-річного віку ротавірусна інфекція — велика рідкість…»
Насправді якщо батьки вважають, що ротавірусна інфекція у дитини перейшла в ангіну, мова швидше за все йде не про ангіні, а про болях в горлі, викликаних самим ротавирусом.
Болі в горлі при ротавірусної інфекції: з-за чого вони виникають?
Сама по собі ротавірусна інфекція призводить до запалень респіраторного тракту. Крім основного кишкового синдрому для неї характерні нежить, закладеність носа, біль у горлі. Це — характерна особливість саме ротавірусу, який одночасно викликає ураження начебто дуже віддалених одна від одної систем організму. Саме такі болі в горлі батьки найчастіше і вважають ангіною. У цьому випадку больовий синдром у глотці спеціального лікування не потребує і проходить у міру одужання сам.
Також можливі такі варіанти:
Типовий фарингомикоз (грибкове ураження глотки), викликаний послабленням імунітету при вірусної ангіні або необґрунтованим прийомом антибіотиків
Тим не менш, вірогідність того, що ротавірусна інфекція може перейти в ангіну, є, хоч вона і не велика. Проблема тут полягає в тому, що немає простих і однозначних ознак, що вказують, є в даному випадку у дитини бактеріальний тонзиліт, чи ні. Досить показовий у інших випадках симптом — нежить, характерний для вірусних інфекцій, але не властивий бактеріального тонзиллиту — в такій ситуації може зберігатися як одного з симптомів ротавірусної інфекції. Тобто через змішування симптомів розмежувати тут клінічну картину вірусного захворювання і ангіни дуже складно.
При серйозних підозри на ангіну після ротавірусної інфекції наявність або відсутність її встановлюється у лікарні за допомогою аналізу крові, культурального дослідження мазка з зіву, експрес-тестів. Також тут необхідні досвід і інтуїція лікаря. В домашніх умовах однозначно визначити, має місце просто біль у горлі, як симптом вірусної хвороби, або справжня ангіна, вкрай складно.
Бактеріальний посів — найбільш точний спосіб визначити, з якої причини розвинулося запалення горла.
Резюме
Читайте також:
