Отит        25 Серпня 2018        331         0

Зовнішній отит: симптоми і лікування у дорослих і дітей, причини

Зовнішній отит — захворювання переважно інфекційної етіології, при якому запалюється шкіра вушної раковини і зовнішнього слухового проходу. Чоловіки і жінки хворіють однаково часто. Найбільш високий показник захворюваності відмічається у дітей 7-12 років, що пов’язано з несформованістю захисних механізмів і частими простудними захворюваннями.

Зовнішній отит

Поразка вушної раковини і зовнішнього слухової труби часто протікає по типу фурункула (піодермії) і має інфекційну етіологію. Несвоєчасне або неправильне терапія загрожує поширенням запального процесу, ураженням середнього відділу вуха та іншими наслідками.

Види зовнішнього отиту

Запалення буває правостороннім, лівобічним і двостороннім. Розрізняють вогнищевий і дифузний отити. У першому випадку уражається невелику ділянку, а в другому — все зовнішнє вухо. До специфічних різновидів захворювання відносяться:

  • бешихове запалення вуха;
  • отомикоз (грибкове ураження);
  • перихондрит (характеризується залученням в процес шкіри і охрястя).

Запалення буває викликане інфекцією і механічним пошкодженням тканин. Нерідко спостерігається одночасне ураження внутрішнього і середнього відділів органа слуху.

Зовнішній отит: симптоми і лікування у дорослих і дітей, причини

Обмежений

Обмежена (вогнищева) форма захворювання протікає на кшталт фурункула. Виділяють 3 стадії: інфільтрації, нагноєння (некрозу тканин) і загоєння. Спочатку в області зовнішнього вуха виникає ділянку почервоніння і набряку. Поступово фурункул збільшується в розмірі до 1-3 див. Відбувається його ущільнення. Вже на ранній стадії можливо здавлення нервів.

Через 3-4 дні починає накопичуватися гній. Утворюється некротичний стрижень. Гнійник виступає назовні у вигляді пустули. Через деякий час виділяється гній, після чого зменшуються біль та інші симптоми. На наступній стадії тканини гояться з утворенням рубця. Часто в області зовнішнього вуха утворюються множинні вторинні гнійники. Причина — розповсюдження мікробів.

Гострий

Гостре запалення відрізняється бурхливим плином і раптовим початком. Характерною ознакою захворювання є наявність симптомів інтоксикації (лихоманки, ознобу, слабкості) і інтенсивного болю. Запалення слухового проходу триває 1-2 тижні і найчастіше закінчується благополучно.

Зовнішній отит: симптоми і лікування у дорослих і дітей, причини

Грибковий

Ця форма отиту викликається мікроскопічними грибками видів Аспергилла і Кандида. Можлива змішана інфекція (бактеріально-грибкова). Специфічною ознакою отомикоза, спричиненої грибками Candida, є наявність білого нальоту на шкірі у вигляді плівки або скоринки.

Гнійний

Наявність у вусі гною свідчить про безконтрольне розмноження бактерій (стафілококів, стрептококів). При наявності провокуючих чинників (попаданні в вухо води, зниження імунітету, використанні навушників) кількість мікробів різко зростає. Вони починають проявляти свої патогенні властивості. Гнійний отит найчастіше перебігає в гострій формі.

Зовнішній отит: симптоми і лікування у дорослих і дітей, причини

Злоякісний

У деяких людей захворювання протікає в злоякісній формі. Збудником є синьогнійна паличка. При даній формі захворювання існує небезпека для хворих через ризик розвитку остеомієліту кісток основи черепа і втрати слуху. У групу ризику входять ослаблені і літні люди, хворі на ВІЛ-інфекцією і діабет.

Хронічний

Ця форма отиту відрізняється тривалим перебігом з періодичними загостреннями (4 рази в рік і частіше). Клінічні ознаки слабко виражені. При даній патології скарги зберігаються протягом більше 2 місяців.

Дифузний

При дифузному ураженні зовнішнього відділу органу слуху у дітей і дорослих спостерігається розлите запалення тканин, захоплююче кістку і хрящ.

Причини виникнення зовнішнього отиту

Запалення вуха всередині і зовні каналу, а також вушної раковини обумовлено інфекційними та іншими причинами. У першому випадку хвороба викликають хвороботворні мікроби (частіше бактерії), а в другому — зовнішні і внутрішні фактори.

Неправильна гігієна зовнішнього вуха

Часто сама людина винен у виникненні отиту. Причинами розвитку хвороби є:

  • Недотримання простих правил особистої гігієни (рідкісне миття вух). Вуха рекомендується мити кожен день милом або гелем для душу. Після водних процедур потрібно насухо протирати вуха. Проникнення води може стати причиною запалення. Маленьким дітям, щоб уникнути отиту вуха протирають тампонами і спеціальними ватяними паличками.
  • Нераціональна чистка вух від сірки. Щоденне застосування ватних паличок сприяє утворення сірчаних пробок і запалення. Рекомендується чистити вуха 1-2 рази в тиждень.
  • Травмування зовнішнього вуха під час чищення. Запалення часто розвивається при використанні для очищення органу слуху твердих і гострих предметів (сірників, зубочисток, спиць). Це знижує бар’єрну функцію шкіри і сприяє розмноженню бактерій. Крім того, нестерильні самі предмети можуть бути фактором передачі мікробів.
  • Занадто глибока чистка. Не рекомендується вводити ватні палички глибше ніж на 1-1,5 см.
  • Зовнішній отит: симптоми і лікування у дорослих і дітей, причини

    Порушення утворення вушної сірки

    Причиною розвитку хвороби є надлишкове утворення сірки або недостатнє її виділення.

    Потрапляння у вуха чужорідних тіл і води

    Запальний процес часто обумовлений попаданням в вухо різних предметів. Це можуть бути ґудзики, деталі іграшок і комахи. Вони травмують і дратують шкіру, сприяючи запального процесу. Захисна функція знижується при попаданні в вухо води під час купання.

    Особливо небезпечна вода з брудних водойм.

    Зниження імунітету і захисних реакцій

    У групу ризику входять люди зі зниженою опірністю до інфекцій. Це можливо на пізніх стадіях ВІЛ-інфекції, при легеневому туберкульозі, декомпенсованому цукровому діабеті, раку, після хіміотерапії та опромінення, при захворюваннях крові, синдромі хронічної втоми, гіповітамінозі, кахексії (виснаження) і частих інфекційних захворюваннях. Пусковим фактором може бути переохолодження.

    Зовнішній отит: симптоми і лікування у дорослих і дітей, причини

    Інфекційні захворювання сусідніх органів: вторинні отити

    До розвитку вторинного отиту можуть призвести:

    • запалення середнього відділу вуха;
    • паротит (запальне захворювання, що характеризується ураженням слинних залоз);
    • цукровий діабет;
    • лабіринтит;
    • тонзиліт;
    • ангіна;
    • сифіліс;
    • туберкульоз.

    Прийом деяких лікарських препаратів

    Підвищує ймовірність запалення вуха прийом ототоксичних ліків (аміноглікозидів), протимікробних засобів («Фурадонина»), контрацептивів, цитостатиків, «Аспірину» і протитуберкульозних препаратів. Ця патологія часто розвивається на тлі безконтрольного застосування антисептичних засобів і крапель.

    Зовнішній отит: симптоми і лікування у дорослих і дітей, причини

    Дерматологічні захворювання

    До отиту можуть призвести піодермії (гнійничкові захворювання шкіри). До них відносяться фурункул, фурункульоз і карбункул. Частою причиною запалення вушної раковини є шкірні захворювання, що супроводжуються інтенсивним свербінням (екзема, дерматит алергічної природи, кропив’янка).

    Симптоми зовнішнього отиту

    Симптомами захворювання є:

  • Біль. При обмеженому запаленні вона інтенсивна, іррадіює в щелепу, голову і шию. Біль посилюється при вживанні їжі, натисканні на слуховий прохід, зволіканні вуха і в нічний час доби.
  • Болючість при пальпації. Найбільш сильно виражена при фурункулі.
  • Інтенсивний свербіж. Спостерігається при дифузному запаленні.
  • Припухлість тканин. При гнійній формі захворювання вухо сильно набрякає.
  • Висока температура. Виникає не у всіх хворих.
  • Погіршення загального самопочуття.
  • Гнійні виділення. При фурункулі після закінчення гною і прориву гнійника симптоми зменшуються.
  • Наявність гнійників (при обмеженому отиті). Вони величиною 1-2 см і округлої форми.
  • Дискомфорт в області вуха.
  • Білий наліт (при грибковому отиті).
  • Приглухуватість (зниження гостроти слуху). Причина — перекриття просвіту зовнішнього слухового проходу.
  • Наявність інфільтрації (ущільнення).
  • Зниження апетиту.
  • Збільшення лімфатичних вузлів, розташованих поблизу органа слуху. Цей симптом спостерігається при обмеженому ураженні вуха з численними гнійниками.
  • Гостра форма захворювання триває 2-3 тижні. При запаленні вуха на тлі бешихового запалення спостерігаються: почервоніння шкіри в області вуха, гарячка до 40 ºC, озноб, сухість у роті, біль у м’язах і суглобах, набряклість тканин в області розташування слинних залоз. При ураженні вуха на тлі мікозу відзначаються шум у вухах, головний біль, свербіж, закладеність і оторея (виділення з вух).

    У дорослих

    У дорослих ця патологія відрізняється тривалим перебігом і характеризується незначною симптоматикою. У фазу ремісії больовий синдром часто відсутня. Можливий дискомфорт.

    У дітей

    Запалення зовнішнього вуха у дітей можливе на тлі середнього отиту внаслідок поширення гною під час перфорації барабанної перетинки. Протягом отиту буває гострим, хронічним та рецидивуючим. Захворювання у дітей часто ускладнюється лабиринтитом, перфорацією барабанної перетинки і менінгітом (ураженням мозкових оболонок).

    Зовнішній отит: симптоми і лікування у дорослих і дітей, причини

    Лікування

    Схема терапії підбирається після комплексного обстеження. Діагностика включає опитування, огляд (отоскопію), фізікальне обстеження, загальний аналіз крові та бактеріологічний аналіз виділень. Методами лікування обмеженого отиту за типом фурункула є:

  • Застосування ліків (розчинів антибіотиків, протизапальних і жарознижуючих засобів). Можливе застосування кремів, гелів. Ефективна мазь на основі протизапального засобу.
  • Фізіопроцедури (УВЧ-терапія). На запалені тканини впливають струмом ультрависокої частоти. Процедура триває близько 10 хвилин.
  • Хірургічне втручання. Застосовується в тому випадку, якщо гнійник не розкривається самостійно. Процедура передбачає очищення фурункула і санування тканин. Після видалення гною накладається стерильна пов’язка з антибіотиком. Її потрібно міняти кожні 3-4 години.
  • Застосування «Анатоксину» або вакцини. Ефективно при отиті стафілококової природи.
  • Додатково застосовуються полівітаміни, аутогемотерапія та імуностимулюючі препарати. Швидко вилікувати дифузний отит можна антибактеріальними ліками та антигістамінними засобами. При цій патології широко застосовуються промивання вуха розчинами антисептиків і фізіотерапія.

    Зовнішній отит: симптоми і лікування у дорослих і дітей, причини

    Медикаментозне

    При зовнішньому отиті можуть призначатися такі медикаменти:

  • Системні антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, «Левоміцетин», тетрацикліни). Використовуються у формі таблеток, капсул, гранул, порошку для прийому всередину або вводяться ін’єкційним способом (внутрішньом’язово, внутрішньовенно). Вони призначаються з урахуванням збудника.
  • Протимікробні мазі і гелі («Тетрациклін», «Іхтіолова», «Левомеколь», «Димексид»).
  • Протеолітичні ферменти («Трипсин»). Показані при обмеженому отиті для прискорення відходження гнійно-некротичного стрижня.
  • Регенеруючі засоби («Метилурацил»).
  • Гіпертонічний розчин натрію хлориду.
  • Жарознижуючі засоби («Панадол», «Ефералган», «Ібупрофен»).
  • Дезінфікуючі засоби (борний спирт) у поєднанні з гліцерином.
  • Протиалергічні засоби («Зодак», «Телфаст», «Супрастин», «Зіртек»). Допомагають впоратися з сверблячкою у вусі.
  • Краплі у вуха («Софрадекс», «Отофа», «Полидекса» з фенилэфрином, «Отипакс», «Отинум», «Анауран»). Дані медикаменти показані при гострому і хронічному запаленні. Перед їх використанням попередньо потрібно очистити вухо за допомогою ватного тампона або палички. Хворий повинен знаходитися в положенні лежачи на боці. Флакон з розчином потрібно підігріти до кімнатної температури. Для закапування ліків використовуються піпетки.
  • Протигрибкові засоби («Нитрофунгин», «Клотримазол», «Кандід», «Имидил», «Нихлоргин», «Термикон», «Тербінафін», «Ламізил», «Экзитер», «Бинафин», «Микозорал», «Фунгинок», «Нафтифін», «Дифлюкан» та «Орунгал»). Ці препарати показані при отомикозе.
  • Імуностимулятори. Дані ліки ефективні при частих фурункулах і фурункульозі. До імуностимуляторів відносяться «Поліоксидоній», «Галавіт» і «Лікопід».
  • Зовнішній отит: симптоми і лікування у дорослих і дітей, причини

    Народними засобами

    Отит можна лікувати народними засобами після консультації з лікарем. При ураженні шкіри зовнішнього вуха можуть використовуватися:

    • рослинна олія (їм змочують турунду або ватку і вводять в уражене вухо);
    • сік ріпчастої цибулі (застосовується для змащування запаленої шкіри);
    • листя герані;
    • настій аптечної ромашки (використовується у вигляді крапель);
    • продукти бджільництва (прополіс).

    Важливим аспектом терапії в домашніх умовах при обмеженій отиті по типу фурункульозу є правильне харчування.

    Хворим необхідно виключити з меню продукти, багаті простими вуглеводами і жирами, соління, копченості та гострі страви. Рекомендується їсти свіжі фрукти, овочі, ягоди, супи, каші і кисломолочні продукти.

    Зовнішній отит: симптоми і лікування у дорослих і дітей, причини

    Які ускладнення можуть виникнути?

    Наслідками захворювання можуть стати:

  • Розвиток середнього отиту. Це загрожує пошкодженням барабанної перетинки, мастоідитом (ураженням соскоподібного відростка), зниженням слуху, рубцевими змінами перетинки, невритом лицьового нерва, запалення головного мозку, тромбоз, формуванням абсцесу, петрозитом (запаленням кам’янистій частині скроневої кістки) та сепсисом.
  • Ураження кісткового лабіринту, який знаходиться у внутрішньому вусі.
  • Порушення рівноваги.
  • Прогресуюча туговухість.
  • Профілактичні заходи

    Щоб знизити ризик розвитку отиту, потрібно дотримуватися наступних рекомендацій:

    • щодня мити вуха і протирати їх рушником;
    • попереджувати попадання в слуховий прохід води і твердих предметів;
    • не використовувати гострі предмети для видалення вушної сірки;
    • своєчасно лікувати шкірні захворювання;
    • не переохолоджуватися;
    • носити головний убір в холодну і вітряну погоду;
    • попереджати травми вуха;
    • використовувати для чищення вух спеціальні пристосування з м’якою основою;
    • підтримувати імунітет на високому рівні;
    • повноцінно харчуватися;
    • своєчасно лікувати наявні захворювання ЛОР-органів;
    • відмовитися від прийому ототоксичних медикаментів;
    • вести здоровий спосіб життя;
    • відмовитися від тривалого прослуховування музики в навушниках (це сприяє розмноженню мікробів).

    З метою профілактики ускладнень потрібно вчасно звертатися до лікаря, дотримуватися його рекомендацій по лікуванню захворювання і відмовитися від самолікування.