Кашель        14 Серпня 2018        481         0

Як визначити (розпізнати) гайморит в домашніх умовах, діагностика

Зміст

  • 1 Причини
  • 2 Відео
  • 3 Основні симптоми
  • 4 Визначення в домашніх умовах
    • 4.1 Місцеві симптоми
    • 4.2 Загальні прояви
  • 5 Визначення виду
  • 6 Клінічна діагностика
  • 7 Діагностика у дітей

Термін «гайморит» визначає розвиток запальних процесів, вражаючих гайморові пазухи, провокують виникнення ряду характерних симптомів, до числа яких відносять відчуття закладеності носа, сильні головні болі, больовий синдром в області щік і лоба, підвищення температури тіла.

Залежно від різновиду і стадії захворювання, ознаки можуть носити виражений або змащений характер.

Як визначити (розпізнати) гайморит в домашніх умовах, діагностика

Найчастіше гайморит розвивається на тлі зниженого імунітету, алергічних проявів, після перенесеної респіраторної інфекції. Запалення верхньощелепної пазухи ні в якому разі не можна запускати, важливо вчасно виявити недугу і вжити заходів щодо його лікування і усунення симптоматики. Як визначити гайморит, які основні його прояви та симптоми – наведені питання слід розглянути більш докладно.

Причини

Для проведення якісної терапії та попередження розвитку гаймориту в подальшому необхідно виявити причини, що спровокували розвиток запальних явищ, які уражають слизові оболонки носа. Найбільш поширеними факторами є такі, наприклад, як:

  • Вроджені або набуті порушення анатомічної будови носової порожнини. Пошкодження носової перегородки, наприклад, нерідко розглядаються як причина скупчування патогенних мікроорганізмів в порожнині гайморових пазух.
  • Постійні загальні переохолодження організму.
  • Перенесені простудні захворювання, а також хвороби, схожої етіології.
  • Риніт, що протікає в хронічній формі.
  • Часті запальні процеси, що вражають органи дихання.
  • Зниження імунних сил та загальної резистентності організму.

Отже, як розпізнати гайморит? На тлі появи типових симптомів даного захворювання слід обов’язково звернути увагу на наявність або відсутність факторів, які можуть виступати як пусковий механізм недуги. Детальний анамнез допоможе фахівцю підібрати найбільш підходящий варіант лікування.

Відео

Як визначити гайморит в домашніх умовах

Основні симптоми

Як зрозуміти що у тебе гайморит? Розпізнати цей неприємний недуг досить просто, так як його характерні прояви істотно відрізняються від захворювань схожої етіології. Типовими ознаками є такі, як:

  • Порушення вільного носового дихання.
  • Виражена закладеність, що посилюється в нічний час доби або при прийнятті горизонтального положення.
  • Набряклість слизових тканин і особи.
  • Освіта сухих кірок в порожнині носа.
  • Виділення слизового вмісту, яке нерідко містить частинки гною і володіє неприємним запахом.
  • Больовий синдром, що виникає в області надбрівних дуг і щік.

На тлі хронізації запальних процесів самостійно визначити ураження придаткових пазух дещо проблематично, що обумовлено змазаністю клінічної картини. Відповідно, як для призначення лікування, так і проведення діагностичних заходів необхідно звернутися до лора.Як визначити (розпізнати) гайморит в домашніх умовах, діагностика

Визначення в домашніх умовах

Чимала кількість хворих задається питанням такого роду: як визначити гайморит в домашніх умовах? Необхідно зазначити, що самостійне виявлення недуги можливо лише на тлі гострої стадії захворювання, що характеризується яскравим проявом клінічної картини.

Хронічний гайморит, а також запалення, що протікає на ранніх етапах розвитку, діагностувати може тільки лікар після проведення ряду допоміжних процедур.

Місцеві симптоми

Розрізняють як місцеві, так і загальні прояви гаймориту. Слід зазначити, що перша група властива як для запалень придаткових пазух, так і для поразок носової порожнини іншого патогенезу. Замислюючись над питанням щодо того, як відрізнити гайморит від нежитю, необхідно звернути увагу на появу ряду наступних ознак:

  • Виділення слизу з порожнини носа. При цьому на початкових етапах розвитку слиз може бути прозорою, позбавленої неприємного запаху. У подальшим відокремлюване вміст набуває зелений або жовтий колір, що обумовлено виділенням гнійних мас.
  • Больовий синдром характеризується як типовий симптом при гаймориті. Найчастіше хворобливі відчуття з’являються в зоні щік, лоба, надбрівних дуг. При пальпації уражених ділянок неприємні відчуття набувають гострого характеру.
  • Хворого турбує постійне відчуття закладеності носа, усунути яке на деякий час допомагають судинозвужувальні препарати, а також, наприклад, на тлі алергії, коригуючий стан правильне харчування.

Щоб визначити гайморит самостійно, необхідно звернути першочергову увагу саме на наявність болючих відчуттів. Як правило, дискомфорт такого роду відсутній на тлі розвитку звичайного риніту.Як визначити (розпізнати) гайморит в домашніх умовах, діагностика

Загальні прояви

Перед тим, як діагностувати гайморит попередньо самостійно, слід звернути увагу на наявність додаткової, так званої загальної симптоматики. Детальний анамнез допоможе фахівцю більш точно визначити характер наявного захворювання і підібрати оптимальний варіант схеми лікування. Загальними проявами гаймориту прийнято називати такі, як:

  • Постійні головні болі, які є результатом порушення процесів дихання і, як наслідок, недостатнє забезпечення організму киснем.
  • Порушення сну, такі, наприклад, як безсоння, неспокійний сон.
  • Часткова чи повна відсутність апетиту.
  • Підвищення загальної температури тіла. Для того щоб в домашніх умовах визначити гайморит, рекомендується регулярно заміряти температуру. Завищені показники, як правило, свідчать про наявність в організмі вогнищ гострих запальних процесів.
  • Порушення нюху.

Також хворого турбують симптоми загальної інтоксикації організму, виражені в появі ознобу, погіршення загального самопочуття.Як визначити (розпізнати) гайморит в домашніх умовах, діагностика

Визначення виду

Такого роду процедура, як діагностика гаймориту у дорослих створює необхідність виявлення чинників, що спровокували розвиток запальних процесів. Обумовлено це тим, що підібрати оптимальну схему лікування можна лише за умови визначення причин недуги, до числа яких можуть бути віднесені фізіологічні пошкодження носової перегородки, інфекційні процеси, негативну дію алергенів, а також безліч інших.

Найчастіше в цьому випадку потрібно вивчення слизової рідини, відокремлюваного з порожнини носа, в умовах лабораторії. Така процедура дозволяє виявити потенційні алергени, штам вірусних агентів. В якості додаткових діагностичних заходів називають обов’язкове вивчення анамнезу пацієнта.

Клінічна діагностика

Діагностика гаймориту в умовах медичного закладу базується, в першу чергу, на зборі та вивченні фахівцем анамнезу пацієнта. Далі потрібно проведення процедури рентгенографії, яка є необхідною для оцінки стану слизових тканин пацієнта, а також виявлення вогнищ запалень, поліпів, патологічних наростів. Для уточнення первинного діагнозу може знадобитися вивчення слизового вмісту в умовах лабораторії. Паркан біологічної рідини здійснюється за допомогою твори тонкого проколу стінок гайморових пазух.

Процедура проводиться під дією місцевих анестетиків, у зв’язку з чим хворобливі відчуття зведені до мінімуму.

Як визначити (розпізнати) гайморит в домашніх умовах, діагностика

Діагностика у дітей

Батьків дітей молодшої вікової категорії нерідко хвилює питання щодо того, як зрозуміти, що у дитини гайморит. Слизові тканини гайморових пазух у дітей більш реактивні на зовнішні подразники, у зв’язку з чим викликати їх набряклість і поява характерної симптоматики можуть ураження порожнини носа різної природи. Відповідно, для діагностики недуги вивчення анамнезу та оцінка стану дитини є другорядними факторами.

Рентгенографія також не є оптимальним варіантом діагностичних заходів, так як не може дати об’єктивну оцінку щодо стану слизових тканин порожнини придаткових пазух дитини.

Підходящим варіантом процедур діагностики називають комп’ютерну томографію – спосіб, який дозволяє отримати багатошарові знімки, докладно відображають досліджуваний об’єкт.

Крім того, саме цю методику рекомендується використовувати для постановки діагнозу у дітей, так як вона віднесена до числа абсолютно безпечних і не пов’язаних з можливими загрозами для здоров’я.