Ларингіт являє собою запальний процес у гортані, який супроводжується кашлем, зміною голосу і симптомами загальної інтоксикації організму. Наявність або відсутність температури при ларингіті визначається багатьма факторами, такими як, реактивність імунної системи, форма хвороби або вид збудника. Температурна реакція є чинником захисту організму від інфекції, але в більшості випадків цей симптом істотно погіршує стан пацієнта і вимагає корекції медикаментозними засобами.
Гіпертермія у дітей і дорослих
Підвищення температури тіла (гіпертермія) — це захисна реакція організму на запальний процес в організмі. Її зростання викликають специфічні речовини — пірогени. Це можуть бути як хвороботворні бактерії, так і відходи їх життєдіяльності. Пірогени стимулюють імунну систему пацієнта, викликаючи підвищену активність температурного центру, який розташований в гіпоталамусі.
Показники цього параметра залежать від форми і причини хвороби. Крім цього, на цифри на градуснику впливає вік пацієнта, стан його імунної системи, а також наявність супутніх захворювань.
У дитячому віці запально-інфекційна патологія протікає з високим підйомом температури. Це пов’язано з незрілістю імунної та терморегуляторной системи дитини.
При гострому ларингіті
При гострій формі температурна реакція, як правило, виражена. Значення можуть варіюватися від субфебрильних (37,1-37,9 °C) до фебрильних значень (38-39,9 °C).
Особливості температурної реакції гострої форми ларингіту залежать від причини хвороби:
При хронічному
Хронічні форми ларингіту протікають з низкою загострень і ремісій. В період ремісії лихоманка відсутній або пацієнти відзначають субфебрильну температуру вечорами (37,1 -37,3 °C).
Під час загострення спостерігається стрибок до 38-39 °C. При цьому пацієнта різко турбують інші симптоми ларингіту: задушливий кашель, втрата голосу, слабкість, головний біль, інтоксикація.
Скільки днів тримається температура
При ларингіті підвищені значення можуть зберігатися до 7-10 днів. При банальному гострому ларингіті бактеріальної природи її пік припадає на 3-4 день, після чого вона починає падати. За умови, що пацієнт отримує адекватне антибактеріальне лікування.
Стійка мікрофлора, знижений імунітет, неадекватна терапія — все це може призвести до того, що у хворого лихоманка триватиме більше двох тижнів.
Приєднання вторинної бактеріальної інфекції при вірусному ларингіті може викликати повторний стрибок температурної реакції.
Якщо температура при ларингіті знижувалася, а потім різко підскочила — це може бути ознакою розвитку ускладнень, таких як бронхіт, пневмонія, абсцес, сепсис.
Чим небезпечна лихоманка
Підвищена температура є методом захисту організму від патогенних вірусів та інфекцій. В умовах високої температури активізується імунна система, а багато мікроби припиняють рости і розмножуватися.
Важливо розпізнати ту межу, коли лихоманка із захисної реакції перетворюється в патологічний симптом, який погіршує стан хворого.
У дитячому віці тривала висока температура може призвести до зневоднення і відмови внутрішніх органів. Із-за незрілості дитячого організму у малюків вона нерідко може супроводжуватися блювотою, судомами або діареєю.
У дорослих високі значення температури провокують слабкість, головний біль, ломоту в суглобах і м’язах.
Як міряти температуру
Вимірювання цього показника допоможе визначитися, чи треба приймати жарознижуючі засоби. Крім цього, зниження температури при ларингіті — це один з показників ефективності проведеного лікування.
Існують різні місця для вимірювання: лоб, область пахв, пряма кишка, рот, вуха. Залежно від місця, де вона вимірюється і використовуваного приладу, значення цього показника може змінюватись на 0,2-0,8°C.
Дорослій
Класичний метод вимірювання цього параметра за допомогою електронних градусників, які практично повністю витіснили застосовувалися раніше ртутні термометри.
Метод їх використання дуже простий. Прилад поміщають в пахвову западину і чекають звукового сигналу. Їм же можна виміряти температуру в роті або ректально.
Важливо! Найбільш достовірною вважається ректальна температура, однак при ларингіті достатньо буде виміру в пахвовій западині, щоб оцінити ступінь запального процесу.
Дитині
Виміряти цей показник у маленької дитини за допомогою електронного термометра складніше. Малюк не може спокійно полежати протягом 3-4 хвилин для отримання достовірного результату. На допомогу мамі приходять інші типи термометрів, які дозволяють швидко і безболісно дізнатися цей параметр:
У дитячому віці вимірюють температуру ректально, в пахвовій западині, на шкірі чола або в роті. При цьому важливо пам’ятати, що нормальні значення у немовляти до 37,2-37,3 °C. Під час годування і до вечора вона має властивість рости, а з ранку в спокійному стані спостерігаються її максимально низькі значення.
Коли починати боротися з температурою
Загальна рекомендація фахівців така, якщо температура у дорослого або дитину до 38,3-38,5 градуса переноситься досить легко, то знижувати її не слід. При болісних симптомів головного болю, ломоти в кістках, блюванні або судомах температуру потрібно знижувати, не звертаючи уваги на її показники.
Будь випадок аномальної реакції на лихоманку (блювання у дорослого, судоми в будь-якому віці, втрата свідомості) потребують консультації профільного лікаря та дообстеження.
Способи зниження температурних показників
Для зниження використовують лікарські засоби з різних груп, які впливають на центр терморегуляції. Найпопулярніші з них:
Збити жар у домашніх умовах можна без використання лікарських засобів. Для цих цілей пацієнта обтирають теплою водою, прикладають холодні компреси на чоло. Хороший ефект дає рясне пиття морсів з смородини, журавлини, обліпихи або звичайною теплої води. Це сприяє зниженню температури і попереджає обезводнення організму.
Що робити, якщо температура не знижується
Тривала лихоманка може свідчити про безграмотному лікуванні або його відсутності. Стрибки можуть вказувати на розвиток ускладнень при ларингіті.
Підвищена температура понад 3-4 днів при банальному ларингіті повинна стати приводом для відвідування фахівця.
До лікаря при ларингіті варто звернутися, якщо:
Температура при ларингіті є симптомом запальної реакції. Вона є механізмом захисту від патологічних мікробів, але в деяких випадках вимагає застосування медикаментозних засобів.
