Риносинусит у дітей: симптоми і лікування, його форми

Риносинусит – патологія, що супроводжується розвитком запального процесу, що вражає навколоносових придатки, носову слизову оболонку. Гострий риносинусит у дітей зазвичай розвивається при бактеріальному ускладненні ГРВІ. Така хвороба в основному розвивається у людей, що мають вузькі носові ходи, викривлення носової перегородки, хронічні патології, знижують імунітет.

Також причиною появи риносинуситу може стати чужорідне тіло в носі, кір, скарлатина або вітрянка, невдало проведена стоматологічна операція, алергічна реакція.

Зміст

Загальна симптоматика

Симптоми риносинуситу у дітей проявляються через 7-10 діб після зараження. Його симптоматика безпосередньо залежить від первинної інфекції. Найчастіше така патологія проявляється:

сильною закладеністю носа, з-за чого дитина може відчувати дискомфорт;
головним болем, яка не припиняється навіть після прийому знеболюючих препаратів;
зміною голосового тону: малюк починає гугнявити або «говорить у ніс»;
сильним відтоком слизу з носа;
придбанням слизом зеленуватого, жовтого, білого або коричневого відтінку;
помітним підвищенням температурних показників тіла;
порушенням або повною втратою нюху;
появою неприємного присмаку, яке формується із-за попадання патологічної носоглоткового слизу з області в ротову порожнину;
поширенням больових відчуттів в області лицьових м’язів, появою почуття тяжкості в надбрівної зоні, на щоках.

При появі перелічених симптомів необхідно якомога швидше почати лікування патології, в іншому випадку вона може придбати хронічну форму.

Класифікація хвороби, характерні симптоми

Розрізняють кілька видів риносинуситу. Вони поділяються в залежності від факторів, що провокують їх розвиток.

Алергічний риносинусит у дитини характеризується взаємодією звичайного риніту і нежиті, сформованого при алергії. В основному такою патологією страждають діти 3 років. У групу ризику можуть входити і малюки років 4 або 2. Розпізнати таку форму патології можна з чиханию, поширенню сверблячих відчуттів в носі, закладеності носа і труднощі дихання. Сезонна патологія може супроводжуватися головним болем, сонливістю, перепадами температурних показників тіла. Якщо дитина постійно розтирає ніс, з якого випливають слизові виділення, необхідно звернутися до лікаря. Діагностувати у дитини риносинусит алергічного характеру можна з лабораторного аналізу крові, слизових, відповідей шкірного тестування.

При слабкому імунітеті, а також наявності алергії, може розвинутися інфекційний риносинусит. Він характеризується запальним процесом носової порожнини, який розвивається на тлі вторгнення в організм патогенної мікрофлори. Ознаки такої патології можуть відрізнятися, так як вони залежать від мікроорганізму, що вражає організм.

Риносинусит вазомоторного характеру найчастіше розвивається у малюків 6-7 років. До його основної симптоматиці відноситься підвищена загальна стомлюваність організму, порушення сну, головні болі. Така патологія відрізняється циклічністю, однак вона може змінювати свої характеристики розвитку в залежності від нервового перенапруження або тривалого перебування в умовах знижених температур.

Поліпозний риносинусит – хронічна патологія, головною ознакою якої вважається відчуття дискомфорту з-за постійної носової закладеності. При розвитку такої форми захворювання у дитини формуються поліпи, які найчастіше розростаються. Таке захворювання вважається досить важким, так як при усуненні поліпів існує ризик повторного формування.

При риносинусит будь-якого характеру необхідно підбирати індивідуальне лікування, яке буде залежати від збудника захворювання і з’явилася симптоматики.

Форми і симптоматика хвороби

Риносинусит може протікати у катаральній чи гнійної формі. Катаральна форма характеризується появою вираженого набряку слизової оболонки носа. При цьому запальний процес не створює умов для появи секрету. Гострий гнійний риносинусит супроводжується накопиченням гною в носових пазухах, що значно погіршує загальний стан малюка. При розвитку такої патології, в доповнення до решти симптоматиці, дитина може скаржитися на сильний головний біль.

Також симптоми і лікування риносинуситу у дітей можуть змінюватися в залежності від тривалості розвитку патології.

Гостра форма відрізняється яскраво вираженою симптоматикою і погіршенням загального самопочуття, яке супроводжується перепадами температурних показників, погіршенням нюхової функції. Хронічна форма являє собою запущену патологію, яка сприяє зміні волокон слизової оболонки носа. При появі сприятливих умов навколишнього середовища, переохолодженні організму, тривалому перебуванні на протязі хвороба проявляється загостренням симптоматики. Під час необостренной стадії дитина може скаржитися на закладеність носа, порушення нюху.

Як лікувати риносинусит у дітей

Лікування гострого риносинуситу спрямовується на знищення патогенних мікроорганізмів. На додаток призначаються препарати, які посилюють захисні функції імунітету. Варто врахувати, що лікування цієї хвороби повинне проводитися тільки під наглядом лікаря. Це обумовлено тим, що оптимальні терапевтичні методики підбираються тільки на основі отриманих діагностичних даних, що дозволяють виявити збудника захворювання і його форму. В основному призначається комплексне лікування, яке спрямоване на:

на зменшення запального процесу з допомогою місцевої обробки ураженої зони;
на нормалізацію дихальної функції;
на повне усунення інфекції.

Для реалізації перерахованих терапевтичних цілей, лікування проводиться в кілька етапів.

Купірування гострої форми хвороби.

Відновлення слизової оболонки та захисних функцій імунітету.

Забезпечення профілактичних заходів для зниження ймовірності розвитку рецидиву.

Після курсу лікування хворий повинен спостерігатися у лікаря.

Потрібна антибіотична терапія

При ослабленні імунітету малюки починають часто хворіти. Через це деякі батьки починають давати своїм дітям антибіотичні препарати, однак у більшості випадків у їх прийомі немає ніякої необхідності. Варто врахувати, що часте лікування антибіотиками підвищує опірність бактерій по відношенню до лікарських препаратів. З-за цього існує декілька думок про доцільність прийому антибіотиків при риносинусит.

На основі мікробіологічних досліджень можна зробити висновок про відсутність крайньої необхідності цих засобів в лікуванні патології, так як вона ефективно усувається і з допомогою препаратів, що борються із запаленням і болем в носі.

Якщо ж антибіотики необхідні, вони призначаються тільки лікарем. Це обумовлено тим, що підбір оптимального препарату повинен проводитися на основі етіології патології, а також діагностованою стійкості мікроорганізму, що викликав захворювання, до певних засобів. Найчастіше, використання таких коштів обумовлюється розвитком двостороннього риносинуситу.

Прийом інших ліків

Як лікувати риносинусит, якщо температура тіла дитини не перевищує 38 градусів, а симптоматика носить неяскраво виражений характер? Для цього лікар може призначити наступні засоби:

знімають набряк носової порожнини: судинозвужувальні краплі на основі фенілефрину;
місцеві антибіотичні засоби: спреї для носа з антибіотиками, наприклад – Полидекса;
пеніцилін використовується тільки під суворим лікарським наглядом;
кошти нестероїдного типу, знімають запалення: Аспірин;
муколітична терапія: в основному призначається муколитик АЦЦ або чебрець.

Також можуть бути прописані фітопрепарати, трав’яні збори.

Для дітей з трьох років можуть застосовуватися промивання з допомогою сольових, антибактеріальних розчинів. Для того, щоб приготувати сольовий розчин в склянці теплої води необхідно розчинити 1/3 десертної ложки солі. Якщо потрібно приготувати антибактеріальний розчин, в 1 склянці води слід розчинити ? таблетки фурациліну. Для малюків з 2 року життя дозволяється проводити прогрівання сухим піском або сіллю.

Такі процедури можна проводити тільки при відсутності підвищених температурних показників, гною, сильного головного болю.

При розвитку риносинуситу у дітей, лікування слід розпочинати одразу ж після появи його первісної симптоматики. При цьому оптимальну терапію повинен призначити виключно лікар. Такий підхід до лікування дозволить уникнути появи алергічної реакції на препарати, а також дозволить малечі швидше одужати без ризику розвитку небезпечних для здоров’я ускладнень.