Нежить        23 Серпня 2018        404         0

Лівобічний і правобічний гайморит: симптоми і лікування

Складний перебіг вірусних захворювань в подальшому переростає в набряк слизової носа і порушення нормального дихання. Такі симптоми, у сукупності з головним болем, поганим самопочуттям і підвищенням температури тіла вказують на лівобічний або правосторонній гайморит.

Механізм появи і форми гаймориту

Гайморит — це гострий запальний процес в гайморових пазухах. Частіше виникає в результаті ускладнень після лікування респіраторно-вірусних захворювань.

Гайморові пазухи розташовуються в глибині носоглотки і повідомляються з носом допомогою вузького клапана. Внаслідок розвитку набряку відбувається блокування повідомлення. У пазухах накопичується слиз.

Підвищена температура і замкнутий простір створюють оптимальні умови для розвитку мікробів і появи запального процесу. В результаті набряк збільшується, розвиваються ознаки гострого гаймориту.

Запальний процес може розвиватися на тлі аномалій будови половин носа. Викривлення перегородки, наявність поліпів або патологічних наростів провокують односторонній гайморит.

Запальний процес частіше виникає з одного боку. Рідко він зачіпає відразу обидві частини носа. Тому фахівці розрізняють ліво і правобічний гайморит.

Лівобічний і правобічний гайморит: симптоми і лікування

Верхньощелепної синусит найбільш часто виникає у осіб середнього віку, а також дітей, старше 5 років. Фахівці вважають, що у дитини до 5 років гайморові пазухи недостатньо розвинені, для появи патології.

По клінічній картині прояви виділяється 2 форми гаймориту.

  • Гостра форма. Гострий лівобічний гайморит характеризується яскравими симптомами прояву, швидким погіршенням стану пацієнта. Набряк і запалення зачіпає ліве відділення пазух.
  • Хронічна форма. Виникнення хронічного лівостороннього гаймориту пов’язано з неправильним лікуванням гострої форми. Характеризується епізодичними і тривалими загостреннями стадіями ремісії. Симптоми менш виражені, захворювання має більш тривалий період течії, що може призвести до інвалідності.
  • Хронічну форму підрозділяють на ексудативну та продуктивну. У першому випадку верхньощелепної синусит пов’язаний зі скупченням гнійних виділень в пазухах. При продуктивній формі відбувається атрофія слизових оболонок носа.

    Причини появи захворювання

    Односторонній гайморит виникає в результаті проникнення патогенних мікробів в носові пазухи. В умовах теплого і вологого середовища відбувається їх швидке розмноження. Продукти життєдіяльності бактерій і грибків призводять до утворення ділянок запалення.

    Спровокувати верхньощелепної синусит здатні бактерії:

    • стафілокока;
    • пневмокока;
    • стрептокока;
    • патогенні гриби.

    Лівобічний і правобічний гайморит: симптоми і лікування

    Симптоми гаймориту виникають в результаті:

    • порушення захисних функцій організму;
    • травм, пов’язаних з викривленням носової перегородки;
    • розростання слизової в носових ходах;
    • злоякісних утворень;
    • частих захворювань;
    • зловживання спреями з протимікробною дією;
    • переохолодження.

    Спровокувати ліво або правобічний гострий гайморит також здатний алергічний риніт. Із зовнішніх факторів виділяють травми і удари, що сприяють порушенню цілісності тканин, хірургічні операції на органах дихання, проникнення чужорідних предметів в носові ходи, невдало проведене лікування зубів.

    Лівобічний і правобічний гайморит: симптоми і лікування

    Клінічна картина прояви

    Симптоми гаймориту мають виражений прояв. Їх важко сплутати з іншими видами захворювання.

    Односторонній синусит характеризує:

    • закладеність носа;
    • порушення носового дихання;
    • набряк слизових тканин;
    • набряк обличчя і припухлість в області щік;
    • больові відчуття;
    • відчуття тиску в ділянці ока, лоба, потилиці;
    • рясні слизові або гнійні виділення з носових ходів;
    • загальне погіршення самопочуття;
    • підвищення температури тіла.

    Симптоми проявляються однаково як при лівосторонньому, так і правосторонньому розвитку захворювання. При несвоєчасній терапії патологія переходить в хронічну стадію.

    Лівобічний і правобічний гайморит: симптоми і лікування

    Хронічний гайморит характеризується:

    • утворенням кірок у носі;
    • головними болями;
    • набряком повік у ранкові години;
    • кон’юнктивітом;
    • порушенням нюху;
    • постійної закладеністю носа.

    Тривала відсутність лікування хронічної форми може призвести до переходу запалення на кісткові тканини і розвитку ускладнень.

    Лівобічний і правобічний гайморит: симптоми і лікування

    Методи діагностики

    Верхньощелепної синусит і його ускладнені форми діагностуються з великою часткою ймовірності допомогою візуального огляду пацієнта і збору даних анамнезу. Під час консультації спеціаліст уточнює:

    • характер закладеності носа;
    • наявність виділень з носових ходів;
    • наявність больових відчуттів в області лоба, потилиці, очей;
    • наявність підвищеної температури тіла.

    Для постановки діагнозу проводиться рентгенографічне дослідження або комп’ютерна томографія. Додаткова діагностика дозволяє виявити ступінь ураження, локалізацію запального процесу, наявність гною в пазухах, присутність сторонніх тіл у носових ходах.

    В залежності від отриманих даних визначається, як буде проходити лікування ліво або правостороннього гаймориту.

    Лівобічний і правобічний гайморит: симптоми і лікування

    Як лікувати гайморит

    Лікування багато в чому залежить від причини, що викликала запальний процес.

    Верхньощелепної синусит одонтогенного характеру вимагає видалення хворого зуба, який спровокував запалення. При алергічної природи нежитю основний алерген. У разі запального процесу, спричиненого травмою, проводять оперативне втручання.

    Найбільш часто лікуванню підлягає ліво або правобічний гострий гайморит, викликаний бактеріальною інфекцією. Його лікування є комплексним.

  • Антибіотики. Для лікування використовують антибактеріальні препарати широкого спектру дії. Найбільшу ефективність показали антибіотики пеніцилінового та цефалоспоринового ряду. Виділяють Амоксицилін, Амоксиклав, Цефазолін, Цефтріаксон. Також ефективні макроліди та фторхінолони. Серед них добре діють Сумамед, Макропен, Ципрофлоксацин, Офлоксацин.
  • Назальні краплі та спреї. Препарати в ніс призначають в комплексі — судинозвужувальний засіб і краплі з місцевим антибіотиком. Ефективні судинозвужувальні засоби: Нафтизин, Називин, Назол. Для лікування використовуються Изофра, Полидекса. При гаймориті доведено доцільність використання кортикостероїдів — Авамис, Назонекс.
  • Антигістамінні препарати. Сприяють зняттю набряку слизових тканин, прискоренню лікування алергічного риніту. Для дорослих призначають препарати в таблетках, дітьми здійснюється прийом антигістамінних засобів у вигляді крапель або сиропу.
  • Антисептики. Для додаткової боротьби з розвитком мікробів в порожнині носа використовуються антисептики. Високу ефективність показав Мірамістин, Діоксидин.
  • Муколітики. Муколітичні препарати спрямовані на розрідження секрету і полегшення виведення його з носової порожнини.
  • Імуномодулятори. Необхідні для підвищення опірності організму до вірусних захворювань і полегшення ознак простуди і грипу.
  • Лівобічний і правобічний гайморит: симптоми і лікування

    У разі відсутності ефективності консервативного лікування показано оперативне втручання. В залежності від ситуації фахівці пропонують 3 виду операції.

  • Пункція. Прокол стінки через ніс в найбільш тонкому місці. Через нього здійснюється промивка гайморової пазухи і видалення скупчення секрету.
  • Балонна синусопластика. Процедура спрямована на розширення з’єднувального каналу за допомогою катетера.
  • Гайморотомія. Хірургічне втручання, що дає доступ до внутрішньої частини пазухи для її санації. Відноситься до найбільш складних видів операцій.
  • Лівобічний і правобічний гайморит: симптоми і лікування

    Гайморит у дитини лікується за аналогічною схемою. Різницю складають використовувані препарати. Підбір медикаментів проводиться лікуючим лікарем в залежності від складності захворювання та віку пацієнта.

    При своєчасній терапії, гайморит підлягає повному лікуванню і не призводить до розвитку ускладнень.