Хронічний катаральний риніт — це тривале, стійке запалення слизової оболонки носа. Основним збудником захворювання є вірусна або бактеріальна інфекція. Катаральний риніт характерний для пацієнтів різного віку.
Причини появи захворювання
Хронічний катаральний риніт виникає на тлі часто повторюваних гострих ринітів і захворювань носоглотки. Фахівці виділяють ряд факторів, які сприяють виникненню захворювання.
В їх число входять:
- нестача вітамінів в організмі;
- виражений дефіцит мікро – і макроелементів;
- алергічні реакції;
- адіпозогенітальная дистрофія;
- запальні процеси дихальних шляхів;
- негативні умови навколишнього середовища;
- вроджені або набуті викривлення носової перегородки.
У групі ризику розвитку захворювання перебувають особи, які проживають у занадто теплих або холодних регіонах. Виникнення катарального риніту пов’язують з функціональними порушеннями в роботі серцево-судинної або ендокринній системі.
Форми та їх клінічна картина прояви
Фахівці поділяють риніт за формою прояву на гострий і хронічний. Вони відрізняються супутньої симптоматикою і силою її прояви.
Гострий риніт
Гострий катаральний риніт має поетапний розвиток захворювання. Для нього характерна виражена симптоматика. Протягом захворювання виділяється 3 основних етапи.
На першому етапі захворювання тільки починає розвиватися. Воно супроводжується такими ознаками, як:
- сухість слизової;
- відчуття печіння;
- дискомфорт;
- погіршення носового дихання;
- порушення нюхових функцій;
- прозорі виділення з носа.
На першій стадії симптоматика поступово наростає. Для другого етапу характерний виражений запальний процес. Пацієнт відчуває нездужання, втрачає апетит, відчуває головний біль. За рахунок активного утворення слизу, збільшується обсяг виділяється з носа. Дихання здійснюється через рот. На більш пізніх етапах слиз загусає. Може з’явитися кашель, інфекція поширюється в бронхи і легені.
Утворення кірочок у носі говорить про розвиток третього етапу. Несвоєчасне лікування призводить до розвитку хронічної форми.
Хронічний риніт
Хронічний катаральний риніт пов’язаний з несвоєчасним або неписьменним лікуванням гострої форми. Діагностується при тривалому збереженні симптоматики захворювання. Ознаки нежиті повинні зберігатися не менше 3 місяців.
Нежить переходить в хронічну форму:
- безграмотному лікуванні гострої форми;
- вплив несприятливих факторів зовнішнього середовища;
- наявність алергічних проявів;
- патологіях носоглотки;
- наявності викривлень кісткових структур носа.
Симптоми катарального риніту хронічної форми включають:
- епізодичну закладення носових ходів;
- наявність гнійних і слизових виділень;
- швидку втомлюваність;
- головний біль;
- дискомфорт, сухість слизової оболонки, печіння та свербіж.
Також до супутньої симптоматики хронічної форми відноситься відчуття стороннього тіла в носоглотці, зниження смакової чутливості, гостроти нюху.
Особливості діагностики
Діагностика захворювання проводиться лор-лікарем. Під час прийому лікар запитує пацієнта наявні симптоми і виникають неприємні відчуття. Також він проводить огляд з допомогою отоларингологічного обладнання.
В залежності від результату візуального огляду призначаються:
- лабораторні дослідження;
- рентгенографічний знімок;
- томографія придаткових пазух.
Лабораторні аналізи дозволяють визначити наявність патогенної мікрофлори слизової носа. На рентгенографічних знімку відображаються викривлення носової перегородки, присутність сторонніх предметів в порожнині носа, можливий гайморит, синусит та інші види ускладнень.
Ефективні методи терапії
Лікування риніту засноване на використанні медикаментозних препаратів. Крім консервативної терапії лікар дає ряд загальних рекомендацій, спрямованих на полегшення перебігу захворювання.
До загальних рекомендацій відноситься:
- провітрювання приміщення;
- зволоження повітря;
- дотримання питного режиму;
- правильне харчування, з упором на продукти, що містять підвищену кількість вітаміну С.
У разі захворювання, спровокованого переохолодженням, з перших днів рекомендується робити теплові процедури. Підійдуть теплі ванни для ніг, прогрівання носа синьою лампою.
Хронічний катаральний риніт вимагає більш тривалого і ретельного лікування. Воно здійснюється за кількома ступенями.
Катаральний риніт у дітей лікується за аналогічною схемою. Препарати призначаються в дозі відповідної віку дитини. В якості додаткових методів лікування використовується народна медицина. Вона не є самостійною і спрямована на підвищення ефективності дії медикаментозних препаратів. Найбільш дієвими є інгаляції прополісом, промивання порожнини носа розчином ромашки з півонією, використання крапель з соку алое і каланхое.
Оперативне втручання при катаральному риніті застосовується рідко. Воно показане, коли нежить пов’язаний з деформацією носових кісток, високим ступенем аденоїдів, поліпами.
Можливі ускладнення і методи профілактики
Під час лікування риніту забороняється зловживання судинозвужувальними препаратами. Їх надмірне використання призводить до витончення судин слизової носа, підвищення їх ламкості. В результаті катаральна форма прогресує і переходить в атрофічну.
Також не рекомендується проводити прогрівальні процедури без консультації фахівця. У разі вірусного характеру нежитю, прогрівання органів дихання провокує прискорений розвиток мікробів. Нежить переходить в гнійний гайморит.
Стійке запалення в носі сприяють розповсюдженню вірусу в гортань. Як наслідок, розвиваються трахеїт, ларингіт. Утруднене носове дихання призводить до зміни овалу обличчя, прикусу, деформації грудної клітки.
В якості профілактики захворювання фахівці рекомендують:
- мінімізувати ризик переохолодження;
- виключити відвідування громадських місць, де існує ризик зараження інфекційними захворюваннями;
- зміцнювати імунітет шляхом регулярних закаливаний, прогулянок на свіжому повітрі, прийому вітамінних комплексів;
- регулярно очищати ніс;
- грамотно і повністю лікувати інфекційні та вірусні захворювання органів дихання.
Комплексне лікування, в сукупності з профілактичними заходами сезон загострення застуди, знижують ризик появи риніту і розвитку хронічної форми.
