Фронтит – це захворювання, при якому виникає запалення лобової пазухи. Ця хвороба протікає набагато складніше, ніж запалення інших приносових пазух. Найчастіше лікарі виявляють гострий фронтит, але при викривленої носової перегородки або гіпертрофії середньої носової раковини гостра форма часто переходить в хронічну.
- У міжнародній класифікації хвороб (мкх 10) фронтит відносять до фронтального синуситу. Це захворювання знаходиться в класі J00-J99 мкб 10;
- Гострого фронтальному синуситу присвоєна категорія J01.1;
- Хронічного – J32.1.
Міжнародна класифікація хвороб необхідна в першу чергу для того, щоб систематизовано у різних країнах світу, фіксувати, аналізувати і порівнювати дані захворюваності.
Види фронтиту
У перебігу хвороби виділяють гострий і хронічний фронтит.
При гострому фронтиті.
Патогенні мікроорганізми розмножуються в носовій порожнині і лобових пазухах. З’являється набряклість слизової оболонки, спостерігаються перші симптоми цієї хвороби.
Хронічний фронтит.
Розвивається при неадекватному лікуванні гострої форми або прихованому перебігу хвороби.
По локалізації фронтит буває:
- Двосторонній (одночасне уражаються дві пазухи);
- Односторонній лівобічний або правосторонній (уражається тільки одна пазуха).
По етіології фронтит підрозділяють на:
- Вірусний (причина виникнення хвороби – різні вірусні інфекції);
- Бактеріальний (якщо є патогенні бактерії);
- Грибковий;
- Алергічний – виникає у людей часто схильних до алергічних реакцій;
- Змішаний.
За характером ексудату виділяють катаральний, гнійний та серозний фронтит. Гнійна форма захворювання найбільш небезпечна, оскільки при неправильному лікуванні з’являються серйозні ускладнення.
Причини появи фронтиту
Основна причина розвитку фронтиту – ураження вірусами, грибками і бактеріями лобних пазух. Трапляється це при застуді, переохолодженні або алергії.
Імунітет починає боротися з чужорідними організмами. Виникає набряк слизової оболонки, збільшується утворення рідкого відокремлюваного з носа. Паралельно припиняється вентиляція лобових пазух, створюються умови для розмноження патогенних мікроорганізмів, при цьому можуть з’являтися гнійні виділення.
Серед побічних причин фронтиту виділяють:
- Викривлення носової перегородки;
- Травма в проекції лобової кістки;
- Ослаблена імунна система;
- Хронічні інфекції сусідніх органів;
- Вазомоторний риніт.
Симптоми фронтиту
Симптоми фронтиту у дорослих людей характеризуються різким підйомом температури тіла та закладеністю носа. Під час нежитю виділяється зелена або жовта слиз, з’являється біль в області лобових пазух (над бровами). У сні і при нахилі голови біль посилюється, поширюється в скронево-тім’яну область і віддає у вуха.
Хронічний фронтит характеризується хвилеподібним перебігом (є періоди загострення та ремісії).
- При загостренні з’являються симптоми гострого фронтиту;
- Під час ремісії клінічні ознаки фронтиту слабо виражені, іноді з’являється відчуття тяжкості над бровами, постійний біль, яка може поширюватися у скронево-тім’яну область. Протягом доби інтенсивність болю змінюється (все залежить від положення голови). Переважно вранці з носа виділяється густий слиз жовтого або зеленого кольору, знижується нюх і виникає гугнявість.
Діагностика
Для діагностики потрібно зібрати докладний анамнез про перебіг захворювання. Починається все з усного опитування хворого, на цьому етапі хороший лікар дізнається левову частку інформації.
Потім проводиться загальний огляд: визначається припухлість у ділянці очей і носа, при постукуванні в проекцію стінок лобових пазух перевіряються больові відчуття. Потім приступають до інструментальним методам діагностики:
Ендоскопічний огляд.
Ендоскопом оцінюється стан порожнин носа, виявляються причини, які перешкоджають хорошій циркуляції повітря.
Риноскопія.
Інструментальний огляд носа, з допомогою якого виявляють запальний процес (почервоніння, набряклість слизової оболонки, наявність гнійних виділень).
Бактеріологічний аналіз.
Найбільш поширений метод діагностики фронтиту. Беруть мазок і висівають його на живильне середовище. Потім через деякий час виявляють тип збудника і його чутливість до антибіотиків.
Рентген.
На знімку можна побачити рівень рідини в лобовій пазусі. За допомогою рентгенівського знімка проводять диференціальну діагностику негнойного фронтиту від гнійного.
УЗД.
Використовують при відсутності рентгена (дослідження проводять в рідкісних випадках).
Комп’ютерна томографія.
Проводяться пошарові зрізи, з допомогою яких розглядаються анатомічні особливості і чітко визначається поширеність запального процесу. КТ роблять найчастіше в період ремісії.
Сцинтиграфія.
Радіоізотопний метод, який дозволяє визначити наявність внутрішньочерепних ускладнень.
Лікування
Як лікувати фронтит різними методами?
Пеніциліни – β-лактамні антибіотики.
Головний компонент цих препаратів — 6-аминопенициллановая кислота, яка складається з тиазолидинового кільця і β-лактама. Пеніциліни бувають захищені (с клавуланової кислоти) і незахищені. При лікуванні фронтиту використовуються наступні пенициллиновые антибіотики:
- Аугментин;
- Флемоксин солютаб;
- Амоксицилін;
- Амоксиклав;
- Амписид.
Цефалоспорини.
Також відносяться до групи β-лактамних антибіотиків, відрізняються від пеніцилінів не тільки структурою (в основі структури 7-аминоцефалоспорановая кислота), але і тим, що захищені від ферментів, які виділяють мікроби. Фронтит лікують цефалоспоринами 3 або 4 покоління:
- Цефотаксим;
- Цефаклор;
- Цефтриаксон;
- Аксетил.
Макроліди.
Застосовуються при непереносимості або малої ефективності лікування пеніцилінами та цефалоспоринами. Призначаються такі препарати:
- Сумамед;
- Азитроміцин;
- Спіраміцин;
- Макропен.
До місцевих засобів лікування фронтита відносять:
- Аерозолі, такі як Биопарокс;
- Просочені ліками тампони. Для просочення використовують різні антисептичні мазі в т. ч. мазь Вишневського або Диоксидиновая мазь;
- Спреї: Изофра, Полидекса з фенилэфрином;
- Краплі.
У складі аерозолю Биопарокс присутній фузафунгин. Цей препарат має протизапальну і антибактеріальну дію.
Тампони з левомеколем володіють антибактеріальним ефектом і завдяки гідрофільності сприяють відтоку гною з лобових пазух.
Краплі та спреї в ніс поділяються на:
Судинозвужувальні:
- Називін;
- Афрін.
Антисептичні:
- Піносол;
- Протаргол.
Фізіотерапія
УВЧ терапія.
Лікування електромагнітним полем з довжиною хвиль 1-10 нм. Пластини накладаються на область лобних пазух. УВЧ поле впливає теплом, зменшує набряклість, активує процеси регенерації.
При фронтиті ставиться потужність 10-20 Вт. Тривалість сеансу 10 хв., всього рекомендовано проводити 10 таких процедур.Лазеротерапія.
Порожнина носа опромінюють пучком світла особливого спектру з допомогою циліндричних світловодів. Під впливом фотонів світла підвищується обмін речовин, посилюється процес регенерації. Ще фронтит лікують електрофорезом і диадинамическим струмом.
«Зозуля».
Метод промивання носа, який використовується при легких формах лівостороннього або правостороннього фронтиту. Ліки заливають в одну половину носа, а відсмоктується з іншого. Під час процедури хворий лежить на спині і каже «ку-ку, ку-ку». Це робиться для того, щоб розчин не попадав у носоглотку.
Хірургічне лікування
Трепанопункция – забезпечує хороший відтік гнійного вмісту з лобової пазухи через невеликий отвір, яке робиться в лобової кістки.
Прокол виконується тільки при тяжкій формі захворювання. Після пункції пазуху промивають антисептиком і обробляють антибактеріальним складом. Це дозволяє швидко вилікувати фронтит і уникнути можливих ускладнень гнійного запалення. Крім лікування, трепанопункция має діагностичне значення (можна оцінити характер і кількість вмісту пазухи).
Ендоскопічну операцію проводять за допомогою ендоскопа через порожнину носа. Хірург розкриває лобову пазуху і прибирає гній. Цей метод використовується тільки при постійних рецидивах хронічного фронтиту.
Симптоматичне лікування
Мета симптоматичної терапії – усунення симптомів захворювання. Лікування симптомів гострого фронтиту проводиться судинозвужувальними засобами:
- Галазолін;
- Виброцил.
- Називін;
- Нафтизин.
Вони усувають закладеність носа.
Жарознижуючі засоби використовуються при підвищеній температурі, багато препаратів мають знеболюючий і протизапальний ефект. Знижують температуру ліки з парацетамолом (Еффералган та Панадол), ібупрофеном (Нурофен).
Протизапальні засоби знімають набряклість слизової оболонки носа. Існують місцеві протизапальні лікарські речовини з глюкокортикоїдами (Назонекс або Фликсоназе).
Ускладнення
Якщо дорослим або дітям не лікувати фронтит, розвивається хронічний запальний процес слизової оболонки носа. Може з’явитися швидка стомлюваність і тяжкість в голові, розвивається атрофія слизової оболонки носа. Особливо небезпечний гнійний фронтит, при ньому можуть розвинутися такі ускладнення, як:
- Отит – запалення органів слуху;
- Менінгіт – запалення оболонки головного мозку;
- Кон’юнктивіт – очна бактеріальна інфекція.
Ці і багато інші захворювання небезпечні істотним погіршенням якості життя. Тому самим безпечним виходом при захворюванні фронтитом буде своєчасне і повне лікування, під наглядом лікаря – оториноларинголога.
