Хронічний гайморит

Зміст статті:

  • Причини
  • Симптоми
  • Симптоми гаймориту у дітей
  • Діагностика захворювання
  • Ускладнення
  • Як лікувати захворювання
  • Народні методи
  • Профілактика

Хронічна форма такого захворювання, як гайморит останнім часом зустрічається все частіше. Його особливістю є те, що лікування може тривати навіть кілька місяців. Це пов’язано з тим, що відбувається затягування запальних процесів в навколоносових пазухах.acf14f92099e694d25c6821314d312a3 Хронічний гайморит

Хронічний гайморит: причини

Причин розвитку даної хвороби може бути кілька:

  • найбільш поширеною слід назвати гостре запалення, яке провокує відсутність природного відтоку патологічного секрету, скоплюваного в пазухах;
  • досить часто в пазухи потрапляють чужорідні тіла (наприклад, матеріал, який використовується для пломбування зубів), що тягне за собою розвиток запальних процесів з подальшим утворенням набряків і закупорюванням вивідних каналів;
  • спровокувати хронічний гайморит можуть і такі явища, як викривлення носової перегородки або занадто вузькі носові проходи, тому слід подбати про усунення даних факторів.

Гайморит хронічний: симптоми

Симптоми такого гаймориту, не рахуючи часу загострення захворювання, виражені досить слабо. У цьому випадку слід звертати увагу на досить часту закладеність носа, періодичну втрату нюху, ниючі болі в області навколоносових пазухах і можлива зміна тембру голосу.

Під час загострення дані симптоми посилюються. Крім того, може підвищуватися температура тіла, збільшуватися кількість виділень з носа. Також відбувається набряк повік, виникають больові відчуття в області навколоносових пазух і чола.

Основні ознаки, на які слід звертати увагу при підозрі гаймориту:

  • Біль в подглазничной області
  • Слабкість у тілі
  • Головний біль
  • Сльозотеча
  • Світлобоязнь
  • Дискомфорт в очницях, особливо при моргання
  • Набряклість повік та губ
  • Сухий кашель
  • Притуплення або відсутність нюху
  • Закладеність носа

Виникнення хронічного одонтогенного гаймориту відбувається із-за помилок стоматолога. Фахівець під час лікування зубів може ненавмисно пошкодити перемичку, яка розташовується між додатковій пазухою і яснами. Також через отвір в носову порожнину могли проникнути частинки лікувального матеріалу для зубів.

В такому випадку буде відзначатися відчуття розпирання. Біль, як правило, локалізується в області верхньої щелепи, лобової частини і скроневої області. Пацієнта можуть турбувати сильні зубні болі. Але основною ознакою гаймориту виступають гнійні виділення з пазух носа. Причому, їх кількість, також як і характер, постійно змінюється. Протягом одонтогенного гаймориту відбувається хвилеподібно. Загострення хвороби може наступати після переохолодження або простудного захворювання.

Симптоми гаймориту у дітей

  • Періодична поява кон’юнктивіту
  • Втрата апетиту
  • Нежить підкріплюється підвищеною температурою тіла
  • Слабкість
  • Неспокійний сон
  • Припухлість повік, особливо вранці
  • Якщо вам вдалося своєчасно розпізнати гайморит, то шансів на швидке одужання значно більше. Та й ускладнення в такій ситуації навряд чи виявляться. Тому варто звертати увагу на підозрілі симптоми і при неполадки зі здоров’ям, не нехтувати рекомендаціями лікаря.

    Діагностика захворювання

    Лікар ставить діагноз на основі результатів обстеження, скарг пацієнта і даних анамнезу хвороби. В ході візуального огляду фахівець звертає увагу на потовщення і почервоніння слизової оболонки носа, на рівень набряклості і характер виділень.

    Для підтвердження попереднього діагнозу потрібно пройти цілий ряд обстежень:

    • рентгенографія;
    • бактеріологічне дослідження;
    • риноэндоскопия;
    • МРТ або КТ.

    Якщо результати обстеження не дають повну картину захворювання, лікар може вдатися до пункції пазух з наступним промиванням носової порожнини антибактеріальними і антисептичними розчинами. Отримані виділення відправляються в лабораторію для подальшого з’ясування мікрофлори і чутливості збудників інфекції до антибактеріальних препаратів. Тільки так отоларинголог зможе визначити відповідне лікування хронічного гаймориту.

    Ускладнення

    На тлі розвитку хронічного гаймориту можуть з’явитися серйозні проблеми зі здоров’ям. Не виключено розвиток внутрішньочерепних ускладнень, аж до гнійного або серозного менінгіту. Нерідко запалення, викликане гайморитом, переходить на оболонки мозку, що спричинює їх набряк. До числа можливих ускладнень також варто віднести флебіт і абсцес оболонки мозку, минингоэнцефалит. В деяких випадках спостерігався тромбоз очноямкових вен, ретробульбарний абсцес і реактивний набряк, поширився на клітковину очниці і очних повік.

    Найменше переохолодження та застуда можуть викликати запалення, що провокує загострення хронічного гаймориту. У такій ситуації історія хвороби пацієнта може поповнитися кон’юнктивітом або кератитом. До того ж, нерідко спостерігаються порушення цілісності шкірних покривів в ділянці носових пазух у вигляді тріщин і припухлості. Щоб уникнути подібних проблем, слід вчасно починати лікування, а саме головне, щоб воно було призначено лікарем.

    Як лікувати захворювання

    Існує кілька видів хронічного гаймориту:

    • кістозний;
    • гнійний;
    • катаральний;
    • поліпозно;
    • гіперпластичний;
    • змішаний;
    • риногенних;
    • одонтогенний;
    • казеозний;
    • алергічний;
    • некротичний.

    Кожен з цих видів може зажадати особливого лікування, однак визначитися з формою може тільки фахівець після проведення відповідного обстеження і ряду досліджень.

    Лікування хронічного гаймориту, як і інших його форм, відбувається за допомогою різних медикаментів. Проте в даному випадку неймовірно важливо приділяти належну увагу профілактиці. Для цього слід вчасно починати лікування будь-яких захворювань, розвиток яких може стати причиною гаймориту. Це відноситься не тільки до гострих респіраторних інфекцій, але й навіть до незначного нежиті. У разі якщо стає відомо про таких небезпечних факторах, як викривлена носова перегородка, з цією проблемою теж варто звернутися до фахівця для її усунення.

    Не існує засобів сучасної медицини, які змогли б гарантувати повне усунення даного захворювання. Саме тому так важливо виявляти його розвиток на самих ранніх етапах, тим самим попереджаючи перехід у хронічну форму.

    Основні заходи, пов’язані з лікуванням, спрямовані на повне відновлення слизової оболонки навколоносових пазух і нормалізації дихальної функції носа:

    • використання судинозвужувальних препаратів і крапель, надають протизапальну дію;
    • вживання антибіотиків, але, враховуючи їх вплив на імунітет в цілому, дана міра не завжди є виправданою. У цих випадках можна застосовувати екстракт цикламена.

    Лікування народними засобами сьогодні користується великою популярністю. Вони включають в себе не тільки приготування крапель, але і проведення таких процедур, як інгаляції, прогрівання і використання компресів.

    Загострення гаймориту вимагає комплексного підходу до проблеми. В першу чергу, необхідно зайнятися відновленням носового дихання. Для цього буде потрібна допомога судинозвужувальний коштів (Нафтизин, Галазолін або Отривин). Вони сприяють зменшенню набряклості і зняття запалення. Правда, при тривалому їх використанні, може розвиватися звикання. Щоб прискорити одужання і запобігти поширенню інфекції, необхідно спрямувати сили на знищення збудників хвороби. З цією метою лікарі часто призначають такі антибіотики:

    • Цефикс;
    • Гатифлоксацин;
    • Цефодокс;
    • Моксифлоксацин;
    • Цефтриаксон;
    • Биопарокса.

    Правда, призначенням відповідного препарату, ЛОР займається тільки після отримання результатів аналізу, які допоможуть визначити чутливість патогенних мікроорганізмів до певних антибіотиків.

    Окремо варто відзначити комбінований препарат, який здатен надавати як протинабряковий, так і муколітичну дію – Ринофлуимуцил. Він швидко справляється навіть з хронічним гайморитом і повертає хворого до звичного способу життя.

    Для того щоб звільнити гайморові пазухи від скопленного гною, проводиться промивання носа з використанням дезінфікуючих розчинів (Фурацилін або Диоксилин). Правда, після цього передбачається ще введення антибіотиків, а також ферментних препаратів.

    Прискорити процес одужання можна, якщо зайнятися зміцненням імунітету. Лікарі в таких ситуаціях зазвичай рекомендують приймати імунокоректори:

    • Імудон;
    • Рибомуніл;
    • ІРС-19.

    При хронічному гаймориті алергічного походження показані антигістамінні засоби (Еріус, Телфаст). Також задіюються гормональні препарати (Авамис або Назонекс).

    Народні способи боротьби з гайморитом

  • Прополіс. У його складі є багато корисних речовин, які чинять протизапальний і анестезуючий ефект. Прополіс з успіхом застосовується у вигляді місцевої терапії. Для лікування хронічного гаймориту використовують двадцяти процентний розчин прополісу. Щоб приготувати цей засіб, потрібно взяти в рівних пропорціях настоянку і персикове масло. Компоненти ретельно перемішують і змочують нею тампон, який повинен бути введений в отвір носа на 15 хвилин. Лікування вимагає дворазового проведення в день цієї процедури.
  • Трав’яний збір. При гаймориті можна використовувати календулу, ромашку і шавлія. Збірний відвар перед застосуванням потрібно попередньо остудити і процідити. Засіб використовують для промивання носових пазух. Процедуру проводять тричі на день. В якості профілактики промивання здійснюють тричі на тиждень. Періодичне зрошення стінок носа трав’яним розчином дозволяє видалити зі слизової оболонки частинки пилу, серед яких можуть бути хвороботворні мікроорганізми, що виступають провокаторами запального процесу.
  • Морська сіль. Її сміливо можна назвати природним антисептиком, причому, абсолютно безпечним для організму людини. Морська сіль часто застосовується з терапевтичною метою при гаймориті хронічної форми. Її використання дозволить уникнути пункції і усунути симптоми захворювання.
  • Лавровий лист. У киплячу воду опустити кілька листочків лаврового листа (трьох буде достатньо). Як тільки вода закипить, в нього необхідно змочити серветку, а потім покласти її на перенісся і на лобову частину голови. Таку процедуру краще проводити перед відходом до сну.
  • Медова мазь. Необхідно натерти На тертці дитяче мило (1 ст. л.), додати до нього таку ж кількість меду, молока, олії. Всі компоненти ретельно перемішати і відправити на водяну баню. Тримати на вогні, поки не розчинитися мило. Потім слід додати ложку спирту, а ємність прибрати з плити. Отриману масу переливають в скляну баночку. Використовують мазь, коли вона охолоне. У лікувальних цілях беруть ватяні палички і занурюють їх з медове засіб, а потім вставляють їх в носові отвори на 15 хвилин. Курс лікування – 3 тижні. Закриту баночку з маззю зберігають у холодильнику.
  • Профілактика хронічного гаймориту

    Щоб запобігти розвиток гаймориту, слід задуматися про профілактичні заходи:

    • Зміцнювати захисні сили організму
    • Більше бувати на свіжому повітрі
    • Правильно розподіляти навантаження
    • Займатися спортом
    • Своєчасно лікувати нежить і застуду
    • Вести правильний спосіб життя
    • Уникати контакту з інфікованими людьми
    • При необхідності видалити поліпи або зважитися на операцію з виправлення носової перегородки

    Щоб скоротити кількість проявів загострень і більше не задаватися питанням, як вилікувати хронічний гайморит, необхідно подбати про зміцнення імунітету і усуненні всіх факторів. Тільки в такому разі можна розраховувати на отримання позитивного результату.

    ←Народні способи лікування гаймориту

    Препарати від гаймориту→