Симптоми і лікування гаймориту

Зміст статті:

  • Причини гаймориту
  • Симптоми
  • Гострий гайморит
  • Хронічна форма захворювання
  • Гайморит алергічного походження
  • Симптоми у дітей
  • Діагностика
  • Принципи лікування
  • Медикаментозне лікування
  • Лікарські препарати
  • Фізіотерапевтичні процедури
  • Народні способи лікування
  • Можливі ускладнення
  • Профілактика

Гайморит – це захворювання, відоме кожному, так як зустрічається досить часто у людей різного віку. Воно характеризується запаленням верхньощелепної пазухи, а саме її слизової оболонки. Крім того, цей процес може супроводжуватися ураженням та інших придаткових пазух носа, бути одностороннім або двостороннім.

Причиною розвитку гаймориту є закриття вивідних отворів, які з’єднують придаткові пазухи безпосередньо з порожниною носа, внаслідок набряку. Це стає причиною скупчення великої кількості слизу, яка ніяк не виводиться природним шляхом, що тягне за собою запалення.

04790c5c740a109b550ec66edbe27a11 Симптоми і лікування гаймориту

Гайморові пазухи розташовуються в області верхньощелепної кістки. Вони з’єднані

суміжними стінками з ямками, з ротовою і носовою порожниною. Точно також як і інші придаткові пазухи, вони зсередини покриті невеликим шаром клітин. Причому, вони прилягають саме до кістки. Якщо починається запальний процес, викликаний синуситом, він зазвичай поширюється на кровоносні судини, шар епітелію, пухку тканину. Коли справа стосується хронічної форми гаймориту, то запальний процес зачіпає підслизову основу, а також кісткові тканини пазух. Дане захворювання діагностується як у дорослих, так і у дітей. Пік захворюваності припадає на холодний період року.

Поширені причини гаймориту

Поява гаймориту може бути пов’язано з безліччю факторів. Найчастіше основну роль в дозріванні недуги відіграють інфекції, що переходять у верхні дихальні шляхи. Нерідко патологічні процеси, що відбуваються в носової та ротової порожнини, теж виступають причиною гаймориту. Але найчастіше він виникає при запущеному нежиті, в період кору і скарлатини або грипу, рідше – при захворюванні зубів.

Варто виділити найпоширеніші причини гаймориту:

  • схильність до алергії;
  • зниження захисних функцій організму;
  • вроджена анатомічна аномалія носової структури;
  • несприятливе навколишнє середовище;
  • розростання в носі (поліпи);
  • несвоєчасне лікування простудного захворювання;
  • запущений нежить;
  • стоматологічні хвороби;
  • хронічні риніти;
  • пухлинні новоутворення;
  • інфекційні стоматологічні захворювання.

Викривлення перегородки і розростання раковин носа, некоректно зрощені кістки після перелому – найбільш поширені анатомічні дефекти, які провокують розвиток гаймориту. Подібні порушення не дозволяють нормально відходити слизу, що викликає застій виділень в носових пазухах. Хронічні набряки створюють навантаження на пазухи, сприяють звуження вивідних отворів, що посилює відтік слизових виділень. Всі ці разом узяті фактори створюють ідеальне середовище для розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

Незалежно від причин, за якими відбулося розвиток гаймориту, симптоми захворювання рідко протікають безслідно. Причому, навіть незначні прояви можуть свідчити про запальний процес, який поширюється в гайморові пазухи, тому найменше відхилення від норми має насторожити і привести до дії, спрямованому проти інфекції.

Які симптоми при гаймориті?

При гаймориті іноді з’являється світлобоязнь. Це означає, що при яскравої освітленості приміщення у хворого відзначається сльозотеча. Це легко пояснюється тим, що запалення зачіпає і окістя, що спричиняє порушення роботи слізних залоз. Нерідко сльозотеча супроводжується неприємною різзю і печінням в очах.

В такий період температура тіла в самому розпалі запального процесу деколи досягає 40 градусів. При цьому відзначається озноб і млявість у тілі.

Втрата нюху теж є наслідком гаймориту. Коли відбувається порушення функцій гайморових пазух, знижується або повністю зникає гострота смакових відчуттів.

Також гайморит супроводжується погіршенням загального стану людини. Токсини, які виникають у процесі життєдіяльності патогенних мікроорганізмів, що призводять до отруєння організму. З цієї причини стан хворого характеризується зниженням загального тонусу. Разом з цим відбувається втрата апетиту і погіршується якість сну. Основні симптоми, на які слід орієнтуватися при постановці діагнозу:

  • озноб;
  • температура;
  • сильні головні болі, гостро виражені під час нахилу голови або кашлю;
  • закладеність носа;
  • втрата нюху;
  • наявність гнійних виділень.

Під час перебігу даного захворювання значно ускладнюється дихання. Ще одним поширеним симптомом є досить сильні больові відчуття в області навколоносових пазух. Вони можуть ще більше посилюватися у разі натискання на відповідні частини обличчя. За даними ознаками можна зробити висновок про те, що почалося запалення навколоносових пазух.

У разі якщо гайморит стає хронічним захворюванням, може знизитися нюх і проявитися нездужання та швидка стомлюваність.

Симптоми гострої форми гаймориту

  • Озноб, слабкість в тілі
  • Підвищення температури
  • Біль в лобовій частині голови, зубний біль
  • Рясне виділення слизу, іноді з наявністю гною
  • Зниження або повна втрата нюху

При пальпації лицьової стінки носових пазух хворобливі відчуття посилюються. Якщо запальний процес переходить на окістя, може триматися набряклість на нижньому столітті, а також припухлість щоки.

Симптоми хронічної форми гаймориту

  • Швидке ослаблення ресурсів організму
  • Загальне нездужання
  • Відсутність нюху
  • Порушене носове дихання
  • Повна закладеність носа
  • Нестерпна головний біль

Щоб не допустити розвитку серйозних ускладнень, слід звертати увагу на виникнення цих симптомів. Це дозволить своєчасно поставити діагноз і почати лікування.

Симптоми алергічної форми гаймориту

  • Свербіж у носі
  • Сильна біль голови і лобової частини
  • Рясні виділення слизу з порожнини носа
  • Відсутність носового дихання
  • Відчуття здавлювання в області перенісся і надбрівних ділянок

Алергічного гаймориту властиво хвилеподібний прояв з постійними ремісіями. Конкретна картина вимальовується з урахуванням скарг та огляду пацієнта.

Симптоми захворювання у дітей

Як правило, симптоми гаймориту у дитини мало чим відрізняється від перебігу хвороби у дорослої людини. У дітей теж спостерігається слабкість, порушення сну, примхливість, втрата апетиту. В окремих випадках відзначається температура тіла з показниками 39 градусів. Дитина може скаржитися на сильний головний біль. Ще варто відзначити наявність рясних виділень з носа гнійного характеру. Не уникнути у такому разі втрати нюху і смакових відчуттів. Якщо запалення супроводжується сильним набряком, виділення можуть бути відсутніми. Але обличчя дитини в подібній ситуації помітно набрякає. Батьки повинні серйозно поставитися до прояву таких симптомів і своєчасно вжити відповідні заходи, тобто відвідати лікаря і виконувати всі його призначення. Самостійне лікування гаймориту загрожує виникненням серйозних наслідків.

Діагностика захворювання

Гайморит іноді плутають із застудою і звичайним ринітом. Тому не завжди вдається вчасно розпізнати проблему. Тільки по закінченні певного періоду часу, коли всі випробувані способи лікування нежиті безрезультатні, а головний біль нестерпна, хворий звертається до лікаря.

Постановка діагнозу здійснюється кваліфікованим фахівцем. В першу чергу, лікар займається вивченням анамнезу пацієнта, а потім приступає до огляду порожнини носа. У процесі пальпації ЛОР визначає хворобливі ділянки.

Коли візуального огляду і перерахованих симптомів пацієнта недостатньо, лікар призначає рентгенографічне обстеження. Це самий зручний інструмент діагностики, який дозволяє чітко змалювати картину захворювання. На знімку гайморит має вигляд затемнення, яке припадає на уражену пазуху носа. В нормальному стані інтенсивність забарвлення придаткових пазух така ж, як у очниці. Правда, цей метод не завжди прийнятний для діагностики гаймориту у дитини, оскільки схожі зміни в них відбуваються при звичайному риніті.

Але найбільш інформативним діагностичним методом був і донині залишається прокол пазухи, так звана пункція. Процедура проводиться за допомогою голки, якою проколюють стінку пошкодженої пазухи. Далі фахівець шприцом набирає вміст, і потім промивають пазухи антисептичним розчином. Але проведення пункції відбувається в крайніх випадках, коли всі інші діагностичні методи були безрезультатні.

Проте варто відзначити, що після проведення пункції не виключено розвиток таких ускладнень:

  • емболія судин;
  • розвиток абсцесу;
  • емфізема очниці або щоки;
  • флегмони очниці.

На підставі клінічної картини та отриманих результатів обстеження, лікар робить відповідні висновки і призначає відповідне лікування.

Принципи лікування гаймориту

Наявність даних симптомів говорить про протіканні захворювання. Для того щоб визначитися з оптимальним лікуванням гаймориту, рекомендується звернутися до лікаря. Однак пацієнт повинен самостійно вжити деяких заходів.

  • Повна відмова від паління
  • Збільшення кількості вживаної рідини щодня

Одним з найпоширеніших і ефективних методів діагностики можна назвати рентгенографію. На знімку добре видно, як протікає захворювання, що дозволяє визначитися з оптимальним лікуванням. У разі якщо захворювання не встигло викликати ніяких ускладнень, і діагноз був поставлений в максимально стислі терміни, повний курс терапії займає не більше двох тижнів.

Як правило, лікування проводиться амбулаторно, проте у випадках з гострими фазами, що може бути показана госпіталізація. Якщо говорити про лікування гаймориту, то необхідно вдатися до допомоги:

  • антибіотиків широкого спектра дії;
  • судинозвужувальних засобів;
  • коштів у вигляді крапель, дія яких направлена на пом’якшення і відновлення слизової оболонки;
  • народних засобів.

Засоби народної медицини представлені у вигляді різних інгаляцій і крапель, приготованих з використанням трав’яних настоїв і відварів. Детальніше: тут

Якщо ж у пацієнта виявляється запущена стадія, яка характеризується рядом ускладнень, може знадобитися негайне хірургічне втручання. Воно полягає в проколі гайморової пазухи.

Медикаментозне лікування

Якщо носові ходи відкриті, евакуація слизу здійснюється природним способом. У такому разі лікарські препарати без проблем можуть проникати в пошкоджені носові пазухи, надаючи лікувальну дію. Добре допомагають промивання носа. Це дозволяє очистити пазухи від слизу. А використання антисептичних розчинів дає можливість зменшити запалення і зняти набряк.

Розчин фурациліну

Він м’яко знімає запалення і запобігає його подальшого поширення на прилеглі тканини.

Ізотонічний розчин

Приготувати його можна самостійно або придбати в будь-якому найближчому аптечному кіоску. Але погодити застосування цього розчину необхідно з лікарем. Сольовий розчин має осмотичний дію. У такій ситуації відбувається промивання носової порожнини з подальшим витяганням слизу з навколишніх тканин.

Антибіотики

Для промивання носової порожнини застосовують такі антибіотики, як Ампіцилін, Цефазолін або Амоксицилін. Але до таких заходів вдаються тільки в разі відсутності позитивних результатів у попередніх методах лікування.

Лікарські препарати при гаймориті

  • Антигістамінні препарати дозволяють зняти набряк і полегшують відходження слизу з придаткових пазух. Ці засоби блокують формування гістамінів – білків, що викликають алергічні реакції. До таких препаратів належать Супрастин, Кларитин і Тавегіл.
  • Нестероїдні протизапальні засоби зменшують больовий синдром і володіють протизапальним ефектом. У результаті відбувається зниження набряклості, полегшується відтік слизових виділень, знижується тиск на кісткові тканини.
  • Антибіотики можуть знадобитися тільки за окремими показниками:
  • — запальний процес продовжує розвиватися, незважаючи на лікування перерахованих препаратів;

    — в ході лабораторних досліджень було визначено збудник інфекції;

    — запалення поширюється на прилеглі тканини, що може спричинити за собою виникнення серйозних ускладнень.

    Фізіотерапевтичні процедури

    Такі методи виразно прискорюють одужання і полегшують стан хворих. Але фізіотерапія не може розглядатися в якості основного лікування гаймориту. Подібні процедури можуть призначатися, як доповнення до медикаментозного лікування. Найефективніші з них:

    • електрофарез;
    • УВЧ-терапія;
    • ультразвукове лікування;
    • інгаляція із застосуванням лікарських засобів.

    Щоправда, існує ціла низка протипоказань до проведення фізіотерапевтичних процедур:

    • наявність утворень (поліпи, пухлини);
    • підвищена температура тіла;
    • запальний процес в запущеній стадії.

    Народні способи лікування

    Відразу варто відзначити, що нетрадиційні способи лікування обов’язково повинні бути узгоджені з лікарем. Крім цього, вони в жодному випадку не повинні виступати основою лікування. За допомогою до народної медицини слід приходити тільки для посилення терапевтичного ефекту.

    Особливу небезпеку самостійне лікування гаймориту представляє для людей, які страждають на захворювання алергічного характеру. Адже нерідко засоби рослинного походження провокують ще більший набряк і значно погіршують перебіг хвороби.

    • Настоянка прополісу

    У киплячу воду необхідно внести ½ чайної ложки 30%-ой настоянки. Потім вогонь відключають і проводять інгаляції. Над каструлею необхідно схилити голову, накритися махровим рушником і вдихати лікувальні пари.

    • Трав’яний збір

    Для приготування кошти беруть по 2 ч. л. звіробою, евкаліпта, ромашки, шавлії, лаванди, по 1 ст. л. деревію і череди. Далі 3 ст. л. трав’яного збору заливають окропом (2 л). Отриманий відвар приймають по половині склянки протягом всього дня. Перед сном бажано проводити інгаляції з використанням цього відвару.

    • Сік цикламена

    Цей засіб допоможе впоратися з головними болями, які часто супроводжують гайморит. Хворий повинен зайняти горизонтальне положення і закапати в кожний носовий прохід по дві краплі соку. Після п’яти хвилин можна буде спостерігати наступну реакцію: з’являється сильний жар, хворий починає інтенсивно потіти, чхати, кашляти. Після такої процедури на наступний день відзначається рясне виділення з носа густого гнійного вмісту, який якраз виступає причиною нестерпних головних болів. До хворого поступово повертається якісний сон, а хвороба відступає.

    • Сольові прогрівання

    Відразу варто сказати, що цей спосіб лікування прийнятний тільки на ранніх стадіях розвитку гаймориту. Коли запальний процес знаходиться в запущеній формі, прогрівання може посилити проблему і спровокувати додаткові проблеми зі здоров’ям. Для проведення процедури потрібно тканинний мішечок з кухонною сіллю, який необхідно нагріти на сковороді. Потім його потрібно остудити до 45 градусів і прикласти до перенісся і крил носа. Тримати мішечок до остаточного охолодження. Замість солі можна використовувати сухі трави.

    • Лавровий лист

    Інгаляції з лавровим листом нададуть не лише зігріває, але і будуть сприяти зменшенню запалення. На склянку води необхідно взяти десять лаврових листів. Після того як вода закипить, каструлю на плиті потрібно протримати ще п’ять хвилин. Далі вогонь зменшують або повністю відключають і проводять інгаляції до повного охолодження відвару.

    • Домашня мазь

    Для її приготування знадобиться мед, молоко, олія, спирт, цибулю, натерте господарське мило. Підготовлені компоненти з’єднують і визначають в підходящу ємність, після чого її відправляють на водяну баню. У процесі приготування засіб слід періодично помішувати. Про готовність мазі можна судити по однорідної в’язкої консистенції. Отриману мазь потрібно буде остудити і зберігати в холодильнику. З лікувальною метою мазь наносять на скручений ватний тампон і вставляють в кожний носовий прохід на десять хвилин. Процедуру повторюють тричі на день. Курс лікування – тиждень.

    • Краплі з натуральних компонентів

    Щоб приготувати засіб, необхідно з’єднати 1 ч. л. натурального меду і така ж кількість соку цибулі і картоплі. Лікувальну суміш капають в ніс 5-6 разів у добу. Варто відзначити, що мед можна використовувати в якості окремого засобу для лікування гаймориту. В кожний носовий прохід капають по 1 краплі рідкого меду, при цьому потрібно втягувати повітря. Спершу може зазначатися повна відсутність носового дихання, проте з часом закладеність зникне. Ще можна в рівних пропорціях з’єднати сік алое, чистотіл і мед. Даний засіб капають в кожну ніздрю по 5-6 крапель до п’яти разів на добу.

    Можливі ускладнення

    Хронічний гайморит іноді стає причиною виникнення рецидиву ангіни або фарингіту. Нерідко на тлі інфікування організму відзначається захворювання зубів. Гострий гайморит в рідкісних випадках виступає провокатором невриту трійчастого нерва, що зазвичай супроводжується нестерпними нападами головного болю.

    До числа ускладнень, пов’язані з переходом інфекції на інші органи тіла, варто віднести:

    • тонзиліт;
    • аденоїдит;
    • бронхіт;
    • пневмонія;
    • отит;
    • менінгоенцефаліт;
    • менінгіт.

    Але одним з найбільш важких наслідків гаймориту виступає сепсис. Для його розвитку досить двох умов: ослаблений імунітет і гнійний вогнище. Гноєтворні бактерії мають властивість проникати в усі органи і тканини з відтоком крові. В результаті цього страждає мозок, кишечник і печінку, де і відбувається виникнення вторинних гнійних вогнищ.

    Профілактика гаймориту

    • Своєчасне лікування застуди і зокрема нежиті
    • Не нехтувати медичною допомогою у випадку занедбаності захворювання
    • Не займатися самолікуванням
    • Відмовитися від шкідливих звичок
    • Уникати контактів з інфікованими людьми
    • Усувати проблеми з зубами по мірі їх виникнення

    Для того щоб уникнути виникнення гаймориту, необхідно пам’ятати про профілактичні дії. У випадку протікання гострих респіраторних захворювань, грипу або гострого нежитю, слід приділити їх лікування максимальну увагу. Це дозволить уникнути подальших ускладнень.

    Крім того, слід подбати і про усунення інших факторів, які є сприятливими. До них можна віднести викривлення носової перегородки або синехії в носовій порожнині.

    Відмінним профілактичним дією володіє й загартовування, яке здатне зробити організм більш стійким і до іншим поширеним захворюванням.

    ←Гнійний гайморит

    Як лікувати гайморит→