Фармацевтична промисловість випускає безліч лікарських засобів для лікування нежиті і синуситів. Нерідко лікарі рекомендують ринофлуимуцил при гаймориті. Що ж це за засіб і наскільки воно ефективно діє при такому захворюванні?
Діючі компоненти та форма випуску
До складу цього ліки входять відразу два активних компонента, тому він вважається комплексним препаратом.
ТуаминогептанАцетилцистеин
Володіє судинозвужувальними властивостями і допомагає позбутися від набряклості, відновлює носове дихання.
Розріджує слиз за рахунок розриву дисульфідних зв’язків мукополісахаридів слизового секрету, запобігає їх полімеризацію і знижує в’язкість.
Крім того, він знімає запальний процес і пригнічує вироблення вільних радикалів, тобто має антиоксидантну дію.
Сумісна дія двох компонентів дозволяє говорити про те, що ринофлуимуцил є ефективним засобом при гаймориті – він добре очищає носові ходи, і знижує запалення.
Випускається препарат у вигляді спрею, розміщеного в спеціальному флакончику з розпилювачем. Виглядає він як безбарвна рідина з приємним м’ятним ароматом.
Зрошуючи порожнину носа, спрей потрапляє у всі доступні ходи і пазухи. У цьому його головна відмінність від крапель, які діють на обмеженому просторі. І з цим пов’язано те, що ринофлуимуцил не проводиться у формі крапель.
Для того щоб скористатися засобом, слід зняти ковпачок з флакона, видалити верхню захист з розпилювача, надіти розпилювач на флакончик з ліками, зняти кришечку. Активізація здійснюється подвійним натисканням.
Кому і в якому випадку призначається ринофлуимуцил?
Для того щоб зрозуміти, при яких патологічних станах необхідно застосування ринофлуимуцила, слід уважно вивчити детальну інструкцію, прикладену до препарату. Показання до застосування у нього наступні:
- Гостра і хронічна форма риніту, що супроводжується виділенням густого секрету;
- Катаральний і гнійний синусит;
- Вазомоторний риніт;
- Всі види гаймориту.
Слід зазначити, що ринофлуимуцил при гаймориті не є єдиним засобом лікування, а тільки входить в комплекс лікувальних заходів, які призначає лікар.
Всупереч численним заявам на форумах в інтернеті, він не має бактерицидну і бактеріостатичну дію, тому не може замінити прийом антибактеріальних засобів та інших методів лікування.
Однак застосування ринофлуимуцила в якості засобу для профілактики розвитку гаймориту цілком обґрунтовано. Його дія запобігає утворенню застійної рідини в гайморової пазусі.
При гаймориті використання цього засобу допомагає поліпшенню проникнення антибіотиків за рахунок забезпечення вільного проходу до синусам і допомагає їх ефективному впливу безпосередньо на інфекційний вогнище.
Ринофлуимуцил при гаймориті у дітей
При наявності гаймориту у дитини йому також показано застосування цього препарату. Він допоможе відновленню дихання і полегшить стан.
Не існує спеціальної форми випуску ринофлуимуцила для дітей, оскільки його компоненти досить безпечні.
З обережністю слід застосовувати препарат у дитини, якій не виповнилося трьох років. Якщо існує така необхідність, то педіатр допоможе малюкові і його мамі визначити необхідність лікування ринофлуимуцилом.
Застосування ринофлуимуцила при вагітності
Оскільки до складу ринофлуимуцила входить речовина, здатне підвищити тонус матки, то в період виношування плоду використання цього засобу у жінок, можливо лише в тому випадку, якщо існує ризик розвитку хвороби і ускладнень, які перевищують ризик від прийняття ліків для майбутнього малюка.
Відсутність будь-яких досліджень впливу препарату на новонародженого не дозволяє говорити про доцільність його застосування матір’ю при годуванні груддю.
Оцінити ступінь такого ризику може тільки фахівець, тому необхідно розуміти, що при гаймориті у вагітних або годуючих мам, призначення повинен давати тільки лікар. Для повноцінної консультації слід звернутися не тільки до фахівця з ЛОР захворювань, але і порадитися з гінекологом.
Коли препарат застосовувати не рекомендується?
Навіть при вираженому гаймориті застосування ринофлуимуцила протипоказано тим, у кого є:
- Непереносимість його складових;
- Виражена серцева недостатність;
- Порушення серцевого ритму;
- Тиреотоксикоз;
- Закритокутова форма глаукоми;
- Гіпертонічна хвороба.
З обережністю слід застосовувати хворим на бронхіальну астму. Також не рекомендується його прийом у поєднанні з деякими видами антидепресантів, при такому поєднанні побічні дії обох препаратів мають більш виражений ефект і проявляються набагато частіше.
Як правильно застосовувати засіб?
Для отримання ефективного результату, слід використовувати препарат правильно. Для цього флакончик з ринофлуимуцилом вводять у кожну ніздрю, і за допомогою натискання на розпилювач зрошують порожнину носа. Одне натискання відповідає одній дозі лікарського засобу.
Дорослим рекомендується 3 або 4 рази протягом дня по два впорскування.
Дітям – з тією ж частотою, але по одному впорскуванню.
Курс такого лікування повинен тривати не більше тижня. Так як, володіючи судинозвужувальними властивостями, спрей досить швидко викликає звикання.
Якщо препарат куплений, але з якихось причин не був використаний, то зберігати його можна протягом двох років.
Після розкриття флакона він може зберігати свої властивості протягом трьох тижнів.
Тримати ліки слід в темному місці, де температурний режим не перевищує 25 градусів.
Небажані ефекти
Застосування майже будь-якого лікарського засобу, може давати певні побічні ефекти. Ринофлуимуцил здатний викликати симптоми:
- Збудження центральної нервової системи;
- Учащать частоту серцевих скорочень;
- Підвищувати тиск.
Іноді при його використанні може виникати:
- Сухість слизової носа;
- Алергія;
- Тремор;
- Запалення сальних залоз.
Якщо у вас з’явилася будь-яка з перелічених реакцій, можна спробувати як альтернативу Синуфорте. Але треба розуміти, що неправильне застосування і того, і іншого препарату, може не тільки не превести до очікуваного результату, але і завдати організму шкоди та погіршити стан здоров’я.
Попередження
Помірне використання ринофлуимуцила допомагає позбавитися від запалення, а тривалий і безконтрольний прийом призводить до його повторного розвитку.
Це можна пояснити тим, що фізіологічна структура слизової носа порушується. З-за цього страждає робота війчастого епітелію. Звикнувши до дії препарату, організм не дає необхідного відповіді.
