Народні методи і засоби від нежиті

202e3d777ef1f867fe9b11dcd602f2f4 Народні методи і засоби від нежитіАрсенал засобів народної медицини для лікування нежиті великий. Він включає методи загального впливу на організм, різні відвари, настої, соки лікарських рослин, а також розчини мінеральних солей, продукти бджільництва та інші. Ці засоби сприяють очищенню носової порожнини від слизу, зменшують набряклість слизової оболонки, викликають протизапальний ефект, надають пом’якшувальну і зволожуючу дію. Лікування нежиті народними засобами призводить до зменшення його інтенсивності, швидше настає одужання.

Застосування засобів народної медицини зазвичай не викликає серйозних побічних ефектів. Багато народні засоби від нежитю використовуються навіть у дітей та вагітних жінок. Необхідно дотримуватися обережності в їх застосуванні людям, схильним до алергічних реакцій. Якщо у людини вже була алергія на будь-який компонент, що входить до складу рослинного препарату від нежитю, необхідно уникати його вживання. Слід пам’ятати про можливість перехресної алергії (наприклад, у осіб з непереносимістю меду може виникнути така ж реакція на прополіс та інші продукти бджільництва).

Засоби загальної дії

Після переохолодження, якщо ви побували під дощем або промочили ноги, для профілактики нежитю або при перших ознаках корисно побувати в лазні або як слід прогрітися у ванні. Після цього можна натерти поперек будь зігріваючою маззю з протизапальним ефектом або ж сумішшю тертого хрону, чорної редьки і меду. Таку процедуру потрібно супроводжувати рясним питвом (наприклад, чай з малиною, мелісою, м’ятою або звіробоєм). Для профілактики нежитю у дітей у таких ситуаціях можна на ніч випити склянку теплого молока з медом.

Для активації захисних сил організму можна впливати на рефлекторні точки, розташовані на ступнях. Для цього використовуються гірчичники, які прикладаються до ступнів на 2 години, зверху накладають фланелеву або бавовняну тканину і одягають вовняні шкарпетки.

Може допомогти в боротьбі з нежиттю гаряча ванна для ніг з додаванням на 5 літрів води, 1 столової ложки гірчичного порошку. Слід пам’ятати, що теплові процедури не проводяться при підвищенні температури тіла вище 37,5 С, набряках, варикозної хвороби вен нижніх кінцівок, ушкодженнях шкіри ніг, високому артеріальному тиску, важких супутніх захворюваннях.

Засіб для промивання носа

Промивання носа при нежиті сприяє очищенню носової порожнини від слизу, зменшує її набряк, нормалізує кровообіг у слизовій оболонці, активує місцеві імунні реакції, сприяє механічному видаленню патогенних факторів. Його можна проводити кілька разів на день (за потреби), використовуючи невелику спринцівку, шприц 1-2 мл без голки або навіть просто втягуючи лікувальний розчин у ніздрі з блюдця або долоні.

Промивання носа проводиться з застосування розчинів мінеральних солей. Можна використовувати природну морську воду. Її необхідно профільтрувати і прокип’ятити. Часто лікувальний розчин готують в домашніх умовах: розчиняють у склянці теплої води 1 чайну ложку морської солі, купленої в аптеці. При цьому повинна використовуватися чиста морська сіль без ароматизаторів і барвників.

Розчин, що володіє хорошими лікувальними властивостями, можна приготувати так: в 1 склянці теплої води розчинити 1 чайну ложку кухонної солі, додати половину чайної ложки харчової соди й 2-3 краплі йодної настойки.

Для промивання носа при нежиті використовують і мінеральну воду зі слабкою лужною реакцією, з якої випущений газ.

Засоби для місцевого застосування

Після промивання носової порожнини у ніс закапують краплі, приготовлені з різних лікарських рослин. Таким розчином можна також змочувати ватні тампони і закладати в ніздрі на 10 – 15 хвилин 2-3 рази на день. Народні засоби від нежитю для закапування зазвичай включають свіжовичавлений сік коренеплодів (буряк, морква), часнику, прополіс, мед, ефірні масла і настої лікарських рослин в різноманітних поєднаннях.

Сік із свіжої або вареної буряків корисно закапувати по 5 крапель 3-4 рази на день у кожну ніздрю. До такого соку можна додавати мед, сік часнику. Замість бурякового соку можна використовувати морквяний. Для поліпшення переносимості такої процедури сік коренеплодів іноді змішують у рівному співвідношенні з прокип’яченою на водяній бані олією.

Народна медицина стверджує, що добре допомагає при нежиті водний настій прополісу. Ще більш ефективний засіб виходить, якщо приготувати масляний екстракт – 10 г прополісу подрібнити, залити 50 г рослинного масла, гріти на водяній бані 2 години (не кип’ятити). Потім олію злити в темну скляну ємність. Таке ліки зберігається дуже довго. Його закопують в кожну ніздрю по 5 крапель 2 – 3 рази в день.

Може полегшити самопочуття при нежиті закапування в ніс меду, розведеного навпіл з теплою кип’яченою водою. До розчину меду можна додавати сік буряка, часнику, ефірні масла м’яти, евкаліпта, хвойних рослин.

Для місцевого застосування у вигляді крапель використовують настої і відвари різних лікарських рослин: чистотілу, ромашки, календули, полину, шавлії, аїру. Для їх приготування 1 столову ложку сировини заливають 1 склянкою окропу, настоюють 1 годину. Якщо готують настій з 3 і більше компонентів, кількість води збільшують.

Засоби для прийому всередину

Відвари і настої лікарських рослин, що вживаються при нежиті всередину, мають протизапальну, жарознижувальну, загальнозміцнюючим ефектом, покращують самопочуття, заповнюють дефіцит рідини в організмі, характерний для вірусних інфекцій. Підвищений вміст у рослинних препаратах вітаміну С допомагає організму швидше впоратися із захворюванням.

Народні засоби від нежитю включають відвари з різних рослин, наприклад, плоди шипшини, квітки липи, череда, м’ята, корінь оману. Допоможе при нежиті мати-й-мачуха, материнка, календула, ягоди малини і чорноплідної горобини. Щоб приготувати відвар, 1 столову ложку рослинної сировини заливають склянкою води, доводять до кипіння, потім настоюють 1 годину. Зазвичай відвари приймають по 50 мл 3-4 рази на добу.

Засоби для прийому всередину слід використовувати з обережністю людям із захворюваннями стравоходу, шлунка, кишечника, схильністю до закрепів. Перед їх використанням слід ознайомитися з інформацією про те чи іншому рослині, а також проконсультуватися у фітотерапевта.