Лікування алергічного риніту

ac93cff699c4dc4d5b3e56cd25c81acb Лікування алергічного ринітуЛікування алергічного риніту має бути комплексним. Воно обов’язково включає заходи щодо елімінації алергену і фармакотерапію. У деяких випадках проводиться специфічна імунотерапія, а також хірургічне лікування.

Алергічний риніт лікує оториноларинголог. Після стихання загострення пацієнт повинен бути направлений до алерголога для уточнення причини захворювання і лікувальної тактики.

Елімінація алергенів

Це комплекс заходів, спрямованих на припинення контакту з алергенами у зовнішньому середовищі. При серйозному підході ці заходи недешеві, часто змушують хворого і його родичів змінити звичний спосіб життя.

Навіть при повному видаленні алергену із зовнішнього середовища лікування від хронічного алергічного риніту може не наступити. Це пов’язано з імовірністю полисенсибилизации, тобто з нормальною чутливістю відразу до декількох алергенів. Це досить часто буває при алергічних захворюваннях.

Разом з тим, якщо не обмежити контакт з алергеном, будь-яке інше лікування алергічного риніту не призведе до бажаного результату.

Заходи щодо елімінації алергену залежать від його виду:

  • Пилкові алергени

Під час цвітіння відповідного рослини найкраще змінити місце проживання (наприклад, поїхати у відпустку). Якщо така можливість відсутня, необхідно якомога менше перебувати на відкритому повітрі. В квартирі потрібно закривати вікна. Провітрювати приміщення потрібно в відсутність хворого, при цьому бажано закривати кватирки вологою тканиною.

При поїздці в автомобілі рекомендується використовувати кондиціонери і спеціальні фільтри. На відкритому повітрі потрібно надягати одноразову маску, у важких випадках алергічного риніту допоможуть і захисні окуляри, а також головний убір (косинка, бейсболка і так далі). Прийшовши додому з вулиці, необхідно не тільки вимити руки, але і вмитися, а ще краще прийняти душ.

Деякі харчові продукти містять алергени, подібні з пилковими. Так, при алергії на пилок берези не можна їсти моркву, горіхи, яблука, сливи, черешню. Якщо є алергія на полин, з дієти слід виключити цитрусові та продукти з вмістом олії (халва, чіпси і так далі). Алергія на лободу вимагає відмови від буряків, шпинату, а на амброзію – від бананів і динь.

  • Алергени домашнього пилу

Необхідно зменшити в будинку кількість текстилю, м’яких меблів, килимів, м’яких іграшок. Вологе прибирання рекомендується робити не рідше 2 разів у тиждень. Дуже добре, якщо прибирання робиться з використанням миючого пилососа або пилососа з одноразовим фільтром. Для обробки стін, підлоги необхідно використовувати легко миються покриття.

Рекомендується замінити ортопедичні матраци, подушки на синтетичні, а також використовувати спеціальні чохли для постільних речей. Не слід забувати про регулярне чищення подушок, прання портьєр (2 рази в місяць). Потрібно регулярно мити кімнатні рослини.

Корисним придбанням для хворого з алергією на домашній пил буде очищувач повітря або кондиціонер.

  • Алергени тварин

Звичайно, при можливості варто відмовитися від вмісту в будинку тварини. Якщо кішка або собака все ж живуть в квартирі, не можна пускати їх у спальню. Регулярне вичісування та миття тварин в певній мірі допомагає зменшити кількість вовни у приміщенні. Для прибирання за допомогою пилососа бажано використовувати спеціальну насадку для збору шерсті. Не потрібно тримати в будинку птахів, рибок.

Ефект від заходів з видалення алергену з навколишнього середовища розвивається поступово. Іноді тільки через кілька місяців хворий починає відчувати себе краще. Часто дотримання такого гіпоалергенного режиму і дієти дозволяє зменшити інтенсивність медикаментозної терапії, що важливо в літньому та дитячому віці, при вагітності, при тяжких супутніх захворюваннях.

Лікарська терапія

51deee122dfb3f7b575a3cae2f015ee5 Лікування алергічного ринітуДля лікування загострень хронічного сезонного або цілорічного алергічного риніту застосовують антигістамінні препарати (АГП), судинозвужувальні препарати (ССП) та антихолінергічні засоби (або М-холінолітики). Для тривалої підтримуючої терапії та профілактики загострень використовують глюкокортикостероидные гормони (ГКС) і кромони (або стабілізатори мембран опасистих клітин).

Антигістамінні препарати

Це основна група ліків, що допомагають зняти загострення алергічного риніту (сезонного або цілорічного). Вони ефективно усувають печіння та свербіж у носі, менш ефективні у відношенні виділень з носа. АГП мало впливають на закладеність носа. Після прийому сучасних АГП ефект настає через 30 хвилин і триває від 12 годин до доби.

В лікуванні алергічного риніту використовуються АГП трьох поколінь. Всі вони блокують гістамінові рецептори, в результаті припиняється розвиток запальної реакції. Препарати різних поколінь відрізняються один від одного вибірковістю дії і вираженістю побічних ефектів. Препарати I покоління (піпольфен, тавегіл, супрастин) надають короткочасний лікувальний ефект. Вони здатні проникати через гематоенцефалічний бар’єр (з крові через стінки судин в тканини мозку) і викликати сонливість. Крім цього, через недостатню вибірковість дії ці ліки викликають сухість слизових оболонок. До них швидко розвивається звикання (тахіфілаксія), що вимагає частої зміни препарату.

Цих недоліків позбавлені АГП ІІпоколения – зіртек, кларитин, кестин, фенистил. Вони не проникають через гематоенцефалічний бар’єр, не викликають сонливість, мають більш виражену і тривалу дію. До препаратів II покоління не розвивається звикання. Великою перевагою II покоління АГП порівняно з Іявляется можливість їх застосування при поєднанні алергічного риніту з бронхіальною астмою.

Слід знати: окремі АГП II покоління (терфенадин і астемізол) можуть чинити шкідливу дію на серцевий м’яз, що обмежує їх застосування.

Препарати ІІІ покоління – оптимальний вибір при лікуванні алергічного риніту. До них відноситься фексофенадин (телфаст), дезлоратадин (еріус) і левоцетиризин (супрастинекс). Вони добре переносяться, прекрасно комбінуються з іншими лікарськими препаратами. Ефект їх триває 24 години. Фексофенадин, крім іншого, зменшує закладеність носа. Препарати ІІІ покоління застосовуються також для підтримуючої терапії алергічного риніту.

Для швидкого купірування раптово виниклих симптомів існує препарат короткої дії – акривастин.

Існує АГП у вигляді назального спрею – азеластин. Його дію на основні симптоми алергічного риніту менш виражено, ніж у таблетованих форм. Головною перевагою азеластина є швидке настання ефекту і мінімум побічних дій.

Судинозвужувальні препарати

Ці ліки діють на рецептори судин порожнини носа, що викликає їх звуження. При цьому зменшується кровонаповнення слизової, знижується закладеність носа. На інші симптоми алергічного риніту ССП практично не впливають. ССП призначаються в основному у вигляді спреїв. Ефект настає протягом кількох хвилин і триває до 6 годин.

Тривалий прийом СЗП може викликати зниження їх ефективності, а також посилення закладеності носа після їх відміни. При їх тривалому застосуванні виникає сухість слизової оболонки, що веде до носових кровотеч. Для їх профілактики рекомендується кілька разів на день промивати ніс фізіологічним розчином або препаратами на основі морської води. При впорскування спрею потрібно стежити, щоб ліки не потрапляло на носову перегородку, для цього направляти наконечник трохи вбік.

До ССП відносяться фенілефрин, ксилометазолин, оксиметазолін, тетризолін та інші.

Антихолінергічні препарати

В лікуванні алергічного риніту використовується комбінація М-холінолітика (ипратропиум бромід) та СЗП (ксилометазолин). Антихолінергічну препарат блокує рецептори залоз слизової оболонки, в результаті чого припиняються виділення з носа. Таким чином, подібна комбінація забезпечує подвійний ефект: полегшує носове дихання і припиняє ринорею. Прикладом такої комбінації є Ксимелин Екстра. Його ефект розвивається протягом декількох хвилин, триває до 8 годин.

Глюкокортикостероїди

ГКС для місцевого застосування мають виражену протиалергічну дію. Вони викликають зменшення слізеотделенія, чхання, свербежу і меншою мірою відновлюють носове дихання. Ефект ГКС розвивається через 1-3 дні від початку прийому. Тривалість дії – до 24 годин. Основні препарати – мометазон, беклометазон, флутиказон.

Місцеві ГКС не всмоктуються в кров і не роблять істотного системної дії. Основні побічні ефекти – сухість і подразнення слизової. Топічні ГКС застосовуються для профілактики розвитку поліпів на тлі хронічного алергічного риніту.

Мембраностабилизаторы

Інакше ці препарати називаються кромони, до них відноситься кетотифен і Кромогексал. При інтраназальному застосуванні вони підвищують міцність клітинних мембран і перешкоджають виходу гістаміну в тканини. Вони виробляють помірний ефект, який розвивається протягом 10-14 днів. Найчастіше кромони використовуються в дитячій практиці для профілактики загострень хронічного алергічного риніту.

Специфічна імунотерапія

Специфічна імунотерапія (СІТ) – лікування алергічного риніту поступово зростаючими дозами алергенів. Воно проводиться алергологом у період ремісії при відомому аллергене. ЗВТ призначається при неефективності фармакотерапії або при відмові пацієнта від неї, а також при виражених побічних ефектах ліків. Проводиться ЗВТ переважно у дітей. Її ефективність часто піддається сумніву.

Хірургічне лікування

Операція показана при наявності анатомічних дефектів порожнини носа, поліпах, гіпертрофії носових раковин. Ці утворення утруднюють носове дихання, знижують ефективність медикаментозної терапії. Оперативне лікування проводять у період ремісії. Перед операцією та після неї проводять терапію місцевими ГКС.