Інгаляція в домашніх умовах: пором і небулайзером

d04c097603202c40272e5acaf47cb481 Інгаляція в домашніх умовах: пором і небулайзеромІнгаляція в домашніх умовах – один з ефективних методів лікування захворювань дихальних шляхів. При вдиханні пари або аерозолю, що містить лікарські речовини, відбувається зволоження слизової оболонки, нормалізується секреція слизу. Поліпшується діяльність найдрібніших війок, що вистилають поверхню слизової, вони ефективніше виводить мокротиння з бронхів.

Лікувальний пар поширюється по всіх відділах бронхіального дерева і альвеол. Лікарські засоби доставляються безпосередньо до вогнища захворювання і діють на нього високої концентрації. При цьому зменшується ризик побічної дії ліків на весь організм.

Інгаляції в домашніх умовах – близький до природного дихання процес, який не супроводжується значним напруженням сил організму. Тому інгаляції широко застосовуються в комплексному лікуванні різних хвороб органів дихання.

Види інгаляцій в домашніх умовах

Вдома самостійно можна проводити різні види інгаляцій.

1. Найпростіший метод – використовувати природні фітонцидні речовини, які надають згубну дію на хвороботворні мікроорганізми. Так, у осінньо-зимовий період можна покласти на підвіконня, біля ліжка часточки часнику. Така природна інгаляція допомагає в профілактиці ГРВІ та грипу.

2. Інгаляції при кашлі у домашніх умовах може проводитися за допомогою пари. Для такої процедури у воду кімнатної температури додаються настої лікарських рослин, ефірні олії, аптечні спиртові настоянки. Щоб приготувати настій, беруть 2 – 3 ложки рослинної сировини, заливають 100 – 150 мл води, доводять до кипіння і охолоджують, потім настоюють 1 годину. Готовий настій додають 500 мл води кімнатної температури.

У воду можна додати 10 крапель ефірного масла рослин, 10 – 20 крапель готової рослинної настоянки на спирту, 20 – 30 крапель настоянки прополісу.

3. При лікуванні дітей рекомендується проводити інгаляції з використанням небулайзера. Цей прилад буде корисний і дорослим, особливо при лікуванні хронічних захворювань дихальних шляхів. Перевагою небулайзера є те, що цей прилад створює аерозольне хмара, що складається з частинок лікарської речовини. При цьому дрібні частинки ліків добре проникають у глибокі відділи дихальних шляхів.

Коли потрібно проводити інгаляції

Інгаляційна терапія показана при запальних захворюваннях органів дихання. Слід враховувати, що парові інгаляції надають свою дію у верхніх відділах дихальних шляхів, а небулайзерна терапія – в бронхах і легенях, практично не впливаючи на носоглотку, гортань, трахею. Звідси стає зрозумілим, що при ринітах, ларингітах, фарингітах, трахеїтах краще проводити парові інгаляції. При трахеобронхите, бронхіті, бронхіоліті, пневмонії, бронхіальній астмі, бронхоектатичній хворобі показана небулайзерна терапія.

Інгаляції можна проводити для лікування захворювань носоглотки, при ринітах, ларингітах.

Інгаляційна терапія показана при сухому, від надсадного кашлю, при утрудненому рух в’язкої мокроти. Такі симптоми характерні для запального процесу верхніх відділів дихальних шляхів (гортані, трахеї). Інгаляція від кашлю в домашніх умовах застосовується для розрідження мокротиння і полегшення її відкашлювання.

Кашель з мокротою найчастіше є симптомом ураження бронхів або легенів. У таких випадках інгаляції повинні надавати антимікробний та антисептичний ефект.

Показана інгаляційна терапія при бронхіальній астмі, для лікування і профілактики нападів ядухи (особливо у дітей).

Коли не можна проводити інгаляції

Інгаляційна терапія, як і будь-які фізіопроцедури, не повинна проводитися при підвищенні температури тіла понад 37,5 С.

Процедура проводиться з обережністю при схильності до носових кровотеч.

Інгаляції не показані при злоякісних новоутвореннях органів дихання, тяжкої серцево-судинної недостатності, декомпенсації супутніх захворювань (наприклад, цукрового діабету).

Таке лікування не проводиться без бажання пацієнта, наприклад, при плачі дитини. При цьому порушується процес нормального дихання, і лікарські речовини не досягають своєї мети.

Інгаляції з окремими препаратами не показані при їх індивідуальної непереносимості.

Окремо хочеться відзначити, що при тяжкому перебігу бронхіальної астми та розвитку астматичного статусу звичайні інгаляції з бронхорозширювальними засобами стають неефективними. Розвивається несприйнятливість до цих препаратів. Для профілактики астматичного статусу слід проводити самоконтроль астми, і при погіршенні самопочуття вчасно звертатися до лікаря для корекції лікування. Цьому повинен бути навчений кожен хворий з бронхіальною астмою.

Як проводити інгаляції в домашніх умовах

Інгаляції проводяться не раніше ніж через 1 годину після їжі. Слід вимити руки, надіти вільний одяг, прийняти зручну позу сидячи. Прилади для інгаляції повинні бути сухими і чистими. Розчин готується безпосередньо перед процедурою на одне застосування. Перед початком курсу інгаляцій слід проконсультуватися з лікарем, уточнити спосіб введення лікарської речовини, дозування, кратність процедур на добу, обговорити можливі протипоказання для такого лікування.

Давайте розглянемо два види інгаляції:

  • Інгаляція за допомогою пари
  • Інгаляція небулайзером
  • 744996d5f71fed2d0a07af431a02602d Інгаляція в домашніх умовах: пором і небулайзером1. Парова інгаляція. У дітей 2 – 3 років парову інгаляцію проводять при температурі пари 30С, у дітей 3 – 6 років – до 40С, у дорослих – до 50С. Для приготування розчину використовується дистильована вода. Фізіологічний розчин використовувати для парових інгаляцій не має сенсу, тому що сіль не випаровується і просто осідає на стінках посуду.

    Під час процедури потрібно зручно сидіти в тихій обстановці, не відволікаючись. Роблять глибокий повільний вдих і видих. На початку процедури може виникнути запаморочення, при його появі потрібно зупинити інгаляцію на 10 – 15 секунд і відпочити.

    Для проведення парової інгаляції краще використовувати картонний конус, який широкою частиною надівається, наприклад, на чайник з гарячим розчином. Довжина такого конуса повинна становити 20 – 30 см, щоб не обпекти слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Парові інгаляції проводяться частіше для лікування сухого кашлю. Вони допомагають і при нежиті. При цьому можуть використовуватися фізіологічний розчин натрію хлориду (кухонна сіль), інгаляції із содою, лужною мінеральною водою. Можна використовувати настої трав – евкаліпта, ромашки, звіробою, календули та інших. Застосовується для парових інгаляцій і настоянка йоду, а також прополіс. Тривалість парової інгаляції становить 7 – 10 хвилин, повторюється 1 – 2 рази на день.

    3d2bab4a38b2f12d02f882a77c6a32fa Інгаляція в домашніх умовах: пором і небулайзером2. Інгаляція небулайзером. Для проведення небулайзерної терапії використовуються прилади – небулайзери, які з допомогою стисненого повітря або ультразвуку створюють «туман» з дрібних частинок лікарських речовин. Ці частинки проникають глибоко в бронхіальне дерево, тому інгаляції небулайзером застосовують для лікування хвороб бронхів і легенів.

    Для використання в небулайзерах застосовуються спеціальні розчини лікарських препаратів. Їх розводять у 2 – 4 мл фізіологічного розчину по інструкції. Тривалість процедури становить 5 – 7 хвилин, її можна повторювати 2 – 3 рази в день. З допомогою небулайзера можна приймати бронхорозширювальні, відхаркувальні препарати при кашлі, астмі, пневмонії та інших хворобах. Використовуються інгаляції антибіотиків, гормонів, антиалергічних засобів. У більшості небулайзерів не можна застосовувати приготовлені вдома настої трав, а також масляні речовини. Небулайзерна терапія обов’язково повинна бути узгоджена з лікарем.

    Таким чином, інгаляції – доступний і ефективний метод комплексного лікування хвороб органів дихання в домашніх умовах. Важливо правильно проводити ці процедури і використовувати ефективні лікувальні засоби для повного і швидкого одужання.