Інгаляції при кашлі небулайзером, показання та протипоказання, інструкція застосування, препарати

57b42586db92e05be05348d328d4ab4e Інгаляції при кашлі небулайзером, показання та протипоказання, інструкція застосування, препаратиУ сучасній медичній практиці для лікування різних форм кашлю все ширше застосовується небулайзерна терапія. Це інгаляційний шлях введення лікарських речовин в дихальні шляхи у вигляді аерозолю, одержуваного в спеціальному пристрої – небулайзере. Небулайзерна терапія – простий і ефективний спосіб лікування кашлю в домашніх умовах, особливо у дітей.

Інгаляції при кашлі небулайзером мають перевагу перед іншими методами, оскільки при цьому створюється висока концентрація лікарської речовини в малому об’ємі повітря, воно швидко доставляється в дихальні шляхи, досягаючи їх глибоких відділів. При цьому знижується частота побічних ефектів, посилюється терапевтичну дію ліків. Різноманітність препаратів для небулайзерної терапії обумовлює широкий спектр показань для цього методу лікування.

Дія небулайзерної терапії на організм

В результаті дії лікарського аерозоля зменшується тенденція до спазму бронхів при астмі, знімається набряк слизової оболонки, підвищується її стійкість до впливу алергенів. При запальних захворюваннях поліпшується відходження мокротиння, очищення бронхів. Найдрібніші частки лікарської речовини сприяють зменшенню активного запалення, поліпшення мікроциркуляції, активації місцевих імунних реакцій.

Показання до небулайзерної терапії

Розмір одержуваних у небулайзере частинок лікарського препарату становить у середньому 2 – 5 нанометрів. Такі дрібні краплі речовини здатні проникати в дрібні розгалуження бронхів і альвеол, впливаючи на патологічні процеси в них. Тому основними показаннями для лікування кашлю з допомогою небулайзера є бронхіальна астма, гострий і хронічний бронхіт, хронічна обструктивна хвороба легень та пневмонія. Використання цього методу при запаленні верхніх дихальних шляхів (ларингіт, трахеїт) менш ефективно.

При кашлі, обумовленому нападом атопічної бронхіальної астми, інгаляції бронхорозширюючих препаратів можна повторювати протягом першої години кожні 20 хвилин, потім кожні 4 – 6 годин. Важливо пам’ятати, що при відсутності поліпшення стану, посилення задишки, хрипів показана невідкладна госпіталізація.

Техніка проведення інгаляцій

Перед процедурою необхідно вимити руки з милом. Небулайзер збирають, дотримуючись інструкції; в камеру наливають 2 – 4 мл фізіологічного розчину, додають необхідну кількість лікарської речовини. Інгаляція проводиться протягом 5 – 10 хвилин, у стані спокою. Пацієнт робить через маску глибокий вдих, затримує дихання на 2 секунди, робить видих через ніс. Якщо під час інгаляції виникає запаморочення, нудота – слід припинити процедуру на 30 – 60 секунд.

Після закінчення процедури прилад розбирають, промивають у теплій воді, сушать з використанням серветок, не залишають волокон; можна використовувати фен. Не можна сушити частини небулайзера в мікрохвильовій печі. У домашніх умовах рекомендується кип’ятити частини апарату 1 раз у 3 – 5 днів для дезінфекції.

Препарати для небулайзерної терапії

Існує велика кількість препаратів для використання в небулайзерах. Основні групи, які застосовуються для симптоматичного лікування кашлю в домашніх умовах – це муколітичні препарати, антисептики, сольові та лужні розчини. При запальних процесах у дихальних шляхах за призначенням лікаря використовуються антибіотики. При астматичному кашлі виникають показання до використання гормональних, протиалергічних препаратів, бронхолітичних засобів.

Для небулайзерної терапії можна використовувати масляні розчини, в тому числі ефірні масла. Дрібні краплі цих речовин, потрапляючи в альвеоли, викликають обволікання їх стінок, порушення вентиляції і розвиток особливого виду пневмонії («масляні пневмонії»). Використання в якості ліків відварів і настоїв трав призводить до того, що камера небулайзера «забивається» невидимими частками цих рослин, і робота апарату порушується.

Призначення небулайзерної терапії при кашлі, підбір препаратів, контроль ефективності лікування повинен здійснювати лікар.

Протипоказання до небулайзерної терапії

Проведення інгаляцій протипоказано при індивідуальній непереносимості використовуваного ліки. Не застосовуються вони при важкій легенево-серцевої недостатності, порушення ритму серця, в ранньому постінфарктному та постінсультному періоді. Інгаляції з допомогою небулайзера не проводяться при важких захворюваннях легенів, ускладнюються легеневим кровотечею (спонтанний пневмоторакс, бульозна емфізема легенів, туберкульоз). Як будь-яка фізіопроцедури, небулайзерна терапія не повинна проводитися при температурі тіла вище 37,5 С.