Гіпертонічний криз, його симптоми та опис хвороби.

Зміст

• 1 Про хвороби
• 2 Симптоми
• 3 Причини виникнення захворювання
• 4 Класифікація хвороби
• 5 Діагностика
• 6 Лікування
• 7 Перша допомога
• 8 Наслідки
• 9 Профілактика

Про хвороби

Гіпертонічний криз — це недуга, для якого характерні різкі скачки артеріального тиску. Здатний створювати нейровегетативні патології та відхилення у гемодинаміці церебрального характеру. Самим гострим ускладненням є серцева недостатність. Гіпертонічні кризи проявляються: болями в голові, у вухах виникає шум, людину нудить, з’являється блювота, патологія терморегуляторной функції та ряд інших симптомів.

Гіпертонічний криз – це невідкладне і вкрай важкий стан, що характеризується раптовим проявом. Вимагає миттєвого лікування, так як надмірний стрибок тиску в артеріях систолічної і діастолічної позначки призводить до ряду патологій та захворювань, які загрожують життю пацієнта. Розвиток гіпертонічного кризу з’являється у 1% хворих з гіпертензією артеріального типу. Відхилення триває від 2 годин до 2-3 діб.

Патологія має сильну дію на церебральне, нирковий і корональний кровотеча. Ці стани призводять до великого ризику утворення важких наслідків, що загрожують життю. Хвороба здатна спровокувати інсульт, пошкодження аневризми аорти, інфаркт, набряк легенів і т. д. Порушення функцій різних внутрішніх органів часто відбувається в момент пікового тиску, але патологія нерідко провокується з-за різкого зменшення артеріального тиску.

Симптоми

Визначити симптоми і необхідність надання першої допомоги при виниклому гіпертонічному кризі можна на підставі ознак:

• сильне збільшення ПЕКЛО. У медицині встановлена позначка верхньої межі систолічного показника на рівні понад 150 мм рт. ст. Цей показник верхньої межі може сильно відрізнятися, це залежить від індивідуальної будови серцево-судинної системи. Для кожного пацієнта наступ гіпертонічного кризу – це суб’єктивний стан, для деяких хворих навіть позначки 130 мм рт. ст. є критичним показником верхньої позначки;
• сильна і інтенсивний головний біль, частіше розташовується з боку потилиці;
• запаморочення і втрата координації;
• нудота, яка може переходити у блювоту – це характерний симптом, якщо утворився ускладнений гіпертонічний криз;
• патологія зору. Пацієнти відзначають скарги на утворення різних точок, а часом настає часткова сліпота;
• з’являються ністагми (коливання очі, які хворий не може контролювати). Ністагми бувають різного типу залежно від траєкторії руху: обертальні або маятникові, а також вертикальні й горизонтальні коливання;
• гіпертермія всього організму;
• гіперемія шкірного покриву з локалізацією в області шиї і особи;
• людина відчуває тремтіння по тілу;
• панічні атаки або безпричинне відчуття тривоги – це характерні симптоми гіпертонічного кризу, так як хвороба часто виникає внаслідок сильних емоційних стресів.

Захворювання, яке утворюється із-за психологічної складової, вимагає попереднього усунення першопричини. Для ліквідації патології, необхідно виключити панічний стан і страх, які самостійно можуть провокувати: пітливість, відхилення ритму серця, задишку і зміна координації під час руху.

Причини виникнення захворювання

Причини гіпертонічного кризу бувають різні, але передує патології — гіпертонія. Наступ кризів можливо при наявності артеріальної гіпертензії незалежно від чинника розвитку. Інша причина проблеми полягає у виключенні з прийому ліків, які знижують АТ, інакше стан називається «синдром відміни».
Існує 2 основних класи причин, чому гіпертонічний криз може вразити людину:

Класифікація хвороби

Гіпертонічний криз – це прояви гіпертензії хронічного характеру, тому класифікація може використовувати різні підстави для поділу на групи.

За механізмом збільшення артеріального тиску виділяють:

• Гіперкінетичний криз – це наслідок зростання викиду крові серцевим м’язом при здоровому або зниженому тонусі судин периферичного типу. Це призводить до підвищення систолічного тиску.
• Гіпокінетичний — механізм появи полягає в зниженому поштовху крові серцем і формуванні сильного опору судинної системи. З-за цього складається збільшення діастолічного тиску.
• Еукінетичній – з’являється в разі нормальної роботи викиду серця і надмірному тонусі судин. Внаслідок утворюється сильний стрибок обох показників тиску.

По оборотності ознак криз розрізняється:

• неускладнений гіпертонічний криз – така форма не провокує ускладнення, відповідно відновлення максимально швидке і просте.
• ускладнений – це гострий гіпертонічний криз, який поражет органи і є першопричиною геморагічного інсультів або ішемічного типу, набряку тканин мозку, гострого перебігу коронального пошкодження судин серця, недостатності серцевого м’яза, інфаркту, розшарування аневризми в аорті, гематурії та інших проявів.

Наслідки гіпертонічного кризу розрізняються по локалізації їх розташування:

• кардіальні;
• судинні;
• офтальмологічні;
• церебральні;
• ренальную.

Враховуючи тип синдрому, який має переважне значення, розрізняють форми:

• нейро-вегетативну;
• судомну;
• набряклу.

Діагностика

Враховуючи небезпеку гіпертонічного кризу у ураження багатьох органів і систем життєдіяльності організму, необхідно побоюватися патології вже при підвищенні тиску перевищує позначки, яка добре переноситься на індивідуальному рівні. Хвороба відрізняється раптовим появою, присутністю характерних симптомів. При проведенні об’єктивної оцінки стану, помічається тахікардія, інколи брадикардія, а також зміна ритму серцебиття, нерідко утворюється екстрасистолія різного генезу, з’являється ритм галопу, усунення або посилення II тону зверху аорти, зароджуються хрипи в легенях, особливо — вологі, важке дихання.

Підвищення артеріального тиску буває різне, показники індивідуальні. Медики прийшли до визначення, який тиск вважається гіпертонічним кризом – від 170/110 до 220/120. Щоб контролювати відновлення або перебіг хвороби рекомендується вимірювати тиск з періодичністю в 15 хвилин. Спочатку визначається по обох рук, а потім, де воно вище.

Перш ніж лікувати гіпертонічний криз, показано проведення ЕКГ, де розцінюється тяжкість патології серцевого ритму та його провідність. Додатково оглядається наявність гіпертрофії в лівому шлуночку і визначається існування змін осередкового типу.

Диференціальна діагностика в кардіології дозволяє визначити тяжкість кризу. Переважно виявленням захворювання займаються відразу кілька фахівців, крім кардіолога часто залучаються: офтальмолог і невролог.

Лабораторні дослідження:

• Ехокг;
• ЕЕГ;
• РЕГ;
• моніторинг добового АТ.

Лікування

Лікування гіпертонічного кризу в домашніх умовах не рекомендується, так як хвороба має ризик появи ускладнень.

Для купірування кризу використовується:

• Клонідин – знижує артеріальний тиск, вживати по 0,2 мг, знижуючи дозу до 0,1 мг кожну годину.
• Ніфедипін – блокатор каналів кальцію збільшує судини і зменшує напруження гладкої мускулатури. Приймати по 0,5 таблетки, можна укладати під язик або ковтати.
• Нітропрусид натрію вводиться внутрішньовенно по 0,25-10 мг/кг, далі доза збільшується до 0,5 мг/кг в хвилину, з періодичністю в 5 хвилин.
• Діазоксид – доза-50-150 мг вводиться внутрішньовенно.
• Катоприл – інгібітор АПФ, доза 25-50 мг, укладається під язик.
• Фентоламін – альфа-адреноблокаторный препарат, використовуваний у дозі 5-15 мг. Вводиться у вену струминно.

Народні рецепти:

• Пустирник, багно, чай для нирок і сухоцвіт. 1 ст. л. збору на 300 мл окропу. Варити потрібно 15 хвилин, настоювати 4 години.
• Астрагал 2 ст. л. залити 300 мл води. Кип’ятити суміш 5 хвилин. Курс – 3 тижні, перерва становить 1 тиждень, далі лікування триває.
• Валеріана і пустирник приймається по 20-30 крапель при покупці в магазині або готують збір трав окремо, а потім змішують у рівній пропорції разом.

Перша допомога

Перш ніж фахівець виконає огляд, потрібно надати допомогу пацієнтові. Заходи спрямовані на зниження тяжкості проявів і рівня артеріального тиску. Невідкладна допомога здійснюється ще до моменту прибуття бригади медиків.

Рекомендується виконати наступні дії:

• хворому потрібно заборонити рухатися. Зайняти положення в наполовину лежачій позиції, що забезпечить приплив крові в легені і поліпшить дихання;
• якщо пацієнт страждає від хронічної форми гіпертензії, обов’язково приймаються ліки, яке призначено лікарем у звичній дозі, період між попереднім прийомом не враховується. Обов’язково потрібно поетапно знижувати тиск, рекомендується збивати не більше ніж на 30 поділок в 1 годину. Максимально можна знижувати на 40-60 мм рт. ст. в годину;
• випити препарат седативної дії – Валокордин, Валідол, Карвалол.

Ліки при гіпертонічному кризі для невідкладної допомоги у формі таблеток:

• Капроприл – це ліки краще всього підходить для початку лікування завдяки наданню м’якого ефекту. Використовувати до прийому їжі по 25 мг перорально. Якщо ефекту за 15-30 хв не настав, можна виконати прийом повторно.
• Нифедипил – відрізняється швидким і короткочасним дією, приймається з особливою обережністю. Якщо криз супроводжується серцевими болями, прийом Ніфедипіну заборонений. Можна приймати від 5 до 20 мг всередину. Дія настає через 5 хв.
• Клонідин застосовується досить рідко із-за безлічі побічних дій. Використовується тільки у випадку відсутності ефективності від інших ліків. Вживається по 0,5-2 таблетки. Відмінність дії настає через 15-60 хв, а діє до 12 год.

Наслідки

Зустрічаються небезпечні наслідки:

• енцефалопатія;
• ураження нервової системи осередкового типу;
• стенокардія;
• ІХС;
• недостатньо серця;
• набряк легенів.

Профілактика

Щоб попередити гіпертонічний криз, варто використовувати терапії гіпотензивними препаратами, виписаними лікарем для постійного контролю АТ. Кількість солі в їжі коштує значно знизити, це ж стосується і жирних продуктів/страв.

Небезпечно розвиток кризу при надмірній вазі, варто контролювати масу тіла. Відмова від шкідливих звичок – це одна з ключових заходів. Стресових умов необхідно уникати. Гіподинамія провокує ризик хвороби, варто налагодити фізичну активність.