Нежить        07 Березня 2018        422         0

Бронхопневмонія у дітей – методи лікування й ознаки хвороби

Бронхопневмонія або вогнищева пневмонія надзвичайно поширена серед дітей до двох років, ця патологія становить близько 85% всіх запальних захворювань легеневої тканини в даному віковому діапазоні. Зустрічається бронхопневмонія та у дітей старше двох років, але дещо рідше. Що це за хвороба? Які причини її розвитку? І як запідозрити бронхопневмонію у дитини?

Що означає термін «бронхопневмонія»

Це запальне захворювання дихальної системи дитини, при якому вражається локальний ділянку легкого/легенів і кінцеві ділянки бронхів. Синонімом терміна є вогнищева пневмонія.

Запальний процес найчастіше переходить з бронхів у легеневу тканину, де локалізується в межах часточки або групи часточок одного сегмента.

Якщо уявити бронх у вигляді порожнистої трубки, то при бронхопневмонії запальний процес буде охоплювати не тільки саму трубку (бронх), а й прилеглу легеневу тканину.

Дана патологія без своєчасної діагностики та лікування у дітей може призводити до тяжких ускладнень і навіть летального результату, тому слід бути на варті будь-яких змін у стані здоров’я дитини і вчасно звертатися до лікаря.

Частішає захворюваність бронхопневмонией в пізні осінні і зимові місяці, в період зростання респіраторних інфекцій.

Бронхопневмонія у дітей   методи лікування й ознаки хвороби

Причини розвитку бронхопневмонії

Захворювання може розвиватися як самостійна патологія, але найчастіше виникає на тлі наявної респіраторно-вірусної інфекції.

Вірус, потрапляючи в дитячий організм і зустрічаючи на своєму шляху благодатний грунт у вигляді зниженого імунітету, ослабленою реактивності і захисних сил організму, буквально відкриває ворота бактеріальної інфекції, яка проникає в легеневу тканину та викликає запалення.

Найбільш часті збудники бронхопневмонії у дітей:

  • бактеріальних (стрепто-, стафілококи, кишкова паличка, пневмококи);
  • вірусні;
  • грибкові;
  • атипові (мікоплазми, хламідії).

Патологія може розвиватися на тлі ангіни, інших запальних процесів у ЛОР-органах, але найбільш часто хвороба «запускає» ГРВІ.

Спочатку респіраторна інфекція протікає типово: на тлі високої температури (понад 38,5⁰С) з’являються катаральні явища: нежить, біль і почервоніння в горлі, сльозотеча. Зазвичай у дитини з хорошою імунною системою ГРВІ дозволяється протягом 5-7 днів, захисні сили перемагають вірус. Але в ряді випадків до вірусної інфекції приєднується ще і бактеріальна: патогенні мікроорганізми безперешкодно проникають в дрібні бронхіоли і вражають навколишнє їх легеневу тканину — розвивається бронхопневмонія.

Батькам малюка варто насторожитися, якщо на 4-5 день від моменту виникнення ГРВІ на тлі лікування у дитини зберігаються висока температура, кашель, є явища інтоксикації (слабкість, млявість, підвищена пітливість, відсутність апетиту). Ці симптоми можуть свідчити про розвиток осередкової пневмонії.

Бронхопневмонія у дітей   методи лікування й ознаки хвороби

У групі ризику з розвитку бронхопневмонії знаходяться діти до двох років, у тому числі грудного віку, що мають

  • перинатальну патологію;
  • ослаблений імунітет;
  • рахіт;
  • хронічні розлади харчування;
  • часто хворіють на ГРВІ;
  • мають хронічні захворювання органів дихання;
  • погані соціально-побутові умови.

Діти можуть хворіти бронхопневмонией в будь-якому віці, але серед більш старшої вікової групи дана патологія зустрічається рідше.

Чому бронхопневмонией хворіють переважно діти молодшого віку

До швидкому проникненню інфекції в легені привертають анатомо-фізіологічні особливості у немовлят і дітей раннього віку. До таких особливостей відносять:

  • Слаборозвинений лимфоглоточное кільце: через нього віруси і бактерії, потрапляючи в носоглотку, безперешкодно опускаються в нижні дихальні шляхи;
  • незрілість імунної системи;
  • рясне кровопостачання легеневої тканини і неповне розкриття ацинусів нижніх часток в період новонародженості;
  • недостатній розвиток еластичної легеневої тканини.

Ці особливості будови дихальної системи у малюків призводять до швидкому проникненню мікроорганізмів в легені і розвитку в них застійних явищ.

Види бронхопневмонії

В основу класифікації захворювання покладено ступінь поширеності запального процесу, а також його тривалість. Розрізняють наступні види бронхопневмонії:

  • одностороння (право – або лівостороння, що вражає однойменне легке);
  • двостороння (вражаюча альвеолярну тканину в обох легенях);
  • гостра (тривалість захворювання до 6 тижнів);

а також хронічна (тривалість захворювання більше 6 тижнів).

Симптоматика захворювання

Клінічні ознаки і симптоми бронхопневмонії у дітей залежать від розмірів вогнища ураження.

Зазвичай в дебюті реєструється респіраторне захворювання, а на 5-7 день спостерігається погіршення самопочуття дитини: знову підвищується температура до високих або субфебрильних цифр, наростають симптоми інтоксикації: слабкість, млявість, підвищена стомлюваність. Виникають ознаки дихальної недостатності:

  • збільшується частота дихання у старших дітей – до 40, у дітей раннього віку – до 60 і більше в хвилину.
  • Маленьких пацієнтів турбує кашель, причому характер кашлю може бути різним: покашлювання, або частий, виснажливий, з важко відокремлюваної мокротою.
  • Може спостерігатися посилення частоти серцевих скорочень – тахікардія.
  • Бронхопневмонія у дітей   методи лікування й ознаки хвороби

    Якщо вогнище ураження малий, загальний стан дитини страждає незначно: температура підвищується до субфебрильних цифр – 37-37,4⁰С, симптоми інтоксикації не виражені, єдине, що може насторожити батьків — часті покашлювання, причому переважно ночами.

    При зливних, масивних осередках бронхопневмонії стан дитини тяжкий. Виражені симптоми токсикозу: головний біль, блювота, сильна слабість, апатія, дратівливість або сонливість, апатія, марення. Спостерігається кашель, задишка, синюшність носогубного трикутника. Може спостерігатися реакція серцево-судинної системи: зниження тиску, тахікардія, порушення провідності.

    Як протікає бронхопневмонія у грудних дітей

    Запідозрити патологію грудних малюків можна за такими ознаками:

  • раніше активний дитина стає млявим, сонливим, або, навпаки, надмірно збуджена, неспокійна, відмовляється від їжі, примхливий.
  • Дихання може бути гучним, з дротяними хрипами, частота його збільшена, можливо втягнення міжреберних і надключичних проміжків на вдиху.
  • Сон і апетит у грудних дітей порушується.

    Ускладнення бронхопневмонії у дітей

    При відсутності адекватного лікування, своєчасної діагностики, при блискавичному, стрімкому розвитку патологічного процесу, можуть виникати наступні ускладнення бронхопневмонії:

    • бронхоектази;
    • плеврити;
    • абсцеси легені;
    • перикардити;

    і ще — інфекційно-токсичний шок.

    Діагностика бронхопневмонії у дитячому віці

    Діагностика починається з докладного анамнезу життя дитини, опитування батьків, збору відомостей про те, як давно почалося захворювання, що йому передувало (ГРВІ, переохолодження, інший, що провокує хвороба фактор).

    Проводиться огляд шкірних покривів дитини, а також перкусія та аускультація. При фізикальному обстеженні можна виявити блідість шкіри, її синюшність в області носогубного трикутника. Перкуторно виявляється вкорочення легеневого звуку над ділянками ураження легень, через стетоскоп лікар може чути жорстке або ослаблене дихання, хрипи або крепітацію.

    Помічниками лікаря встановлення вірного діагнозу стають лабораторні та інструментальні методи обстеження, до яких відносять:

    • ОАК (спостерігається збільшення лейкоцитів зі зсувом лейкоцитарної формули вліво, збільшується кількість нейтрофілів, прискорення ШОЕ);
    • рентген ОГК (візуалізуються вогнищеві тіні різної інтенсивності, посилення судинного малюнка легенів, локальна інфільтрація легеневої тканини);
    • дослідження мокротиння (дозволяє точно встановити збудника бронхопневмонії);
    • бронхоскопія (ендоскопічне дослідження, що проходить під наркозом, призначається у випадках скрутній постановки діагнозу або при підозрі на наявність стороннього тіла в бронхах).

    Обстеження проводяться за призначенням лікаря.

    Лікування бронхопневмонії

    Показаннями до госпіталізації є:

    • Тяжкий, ускладнений перебіг захворювання.
    • Пневмонія у дітей раннього віку.
    • Неефективність амбулаторного лікування протягом 2 діб.
    • Несприятливі соціальні та житлові умови.
    • Постійний контакт з інфекційними хворими в домашніх умовах.

    Якщо бронхопневмонія протікає без ускладнень у дітей шкільного віку, умови побуту та догляд за дитиною хороші, на розсуд лікаря (при щоденному спостереженні) допускається лікування пацієнта в амбулаторних умовах.

    Основні принципи лікування бронхопневмоній у дітей:

    Організація режиму харчування.

    Призначається постільний режим в гострому періоді, у міру поліпшення стану дитини— щадний режим, денний сон. При сприятливому перебігу пневмонії з 7-9-го дня хвороби можна практикувати прогулянки на свіжому повітрі в безвітряну погоду.

    Кількість випивається рідини має бути збільшено у дітей старшого віку (морси, соки, чай з лимоном), а у грудних дітей необхідно налагодити більш часте годування (через 2,5 години) зі зменшенням на 1/3 порції від вікової норми. Харчування повинно бути повноцінним, містити достатню кількість білків, жирів, вуглеводів.

    Антибактеріальна терапія.

    Призначаються, коли є діагностичні дані на бактеріальну природу бронхопневмонії.

    Спочатку вибір антибіотика виробляють емпірично, починають терапію з захищених в-лактамів (амоксиклав), цефалоспоринів, при атипових збудників — з макролідів. Новонародженим дітям антибіотики вводяться парентерально. У дітей більш старшого віку переважно введення препарату внутрішньо у вигляді суспензії (за умови відсутності блювоти).

    Жарознижуючі препарати при підвищенні температури вище 38,5⁰С або 38⁰С, якщо в анамнезі дитини були судоми на тлі високої температури або захворювання нервової системи.

    Призначають парацетамол, ібупрофен. Аспірин і анальгін не рекомендують через побічних реакцій і можливості розвитку ускладнень у дитячому віці.

    Бронхопневмонія у дітей   методи лікування й ознаки хвороби

    Відхаркувальні або муколітичні засоби.

    При сухому кашлі показані лужні інгаляції, при відсутності алергії — інгаляції з відварами чебрецю, материнки, оману.

    Коли кашель стає вологим, призначають мукалтин, бромгексин, грудні збори, мікстури на основі коренів алтеї, калію йодиду, нашатирно-анісових крапель.

    Фізіотерапевтичне лікування та ЛФК.

    У гострому періоді показано лише лужні інгаляції.

    При вирішенні запального процесу і нормалізації температури — парафін на область грудної клітки, масаж, лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика.

    Прогноз захворювання

    При своєчасній діагностиці і лікуванні прогноз відносно сприятливий. Важливо не пускати ситуацію на самоплив, не займатися самолікуванням, а при перших тривожних дзвіночках в самопочутті дитини звертатися до фахівців.