Гострі респіраторні захворювання можуть вражати як верхні, так і нижні дихальні шляхи. До останніх відносяться: бронхіальне дерево з його ветвлениями, бронхіоли та альвеоли. Серед захворювань нижніх респіраторних шляхів найбільш часто зустрічаються гострий бронхіт і пневмонія. Ці патології схожі по симптоматиці і без лікаря буває важко їх відрізнити. Підходи до лікування гострого бронхіту та пневмонії в більшості випадків різні, тому так необхідно вчасно поставити правильний діагноз.
Анатомічні відмінності бронхіту від пневмонії
Бронхіт називається дифузне запалення слизової оболонки, що покриває зсередини всі бронхіальне дерево, починаючи від головних бронхів і закінчуючи розгалуженнями сегментарних бронхів до термінальних бронхіол. Пневмонія — захворювання інфекційно-запального характеру, яке зачіпає легеневу тканину з наявністю внутрішньоальвеолярною ексудації.
Анатомічно дихальні шляхи починаються з носової порожнини, рото – і носоглотки і тривають гортанню. Ці анатомічні відділи відносяться до верхніх дихальних шляхах. Далі повітря з гортані переходить у трахею. Трахея розгалужується на два головних бронха: правий і лівий. Правий головний бронх відходить більш вертикально, будучи як би продовженням трахеї і має більш широкий просвіт, ніж лівий. Тому інфекційне ураження найчастіше розвивається справа.
Головні бронхи діляться на сегментарні, які в свою чергу розгалужуються на дрібніші бронхи різних порядків. Останні розгалуження бронхів або термінальні бронхіоли закінчуються дрібними мешотчатыми утвореннями — альвеолами. У них відбувається газообмін, при їх ураженні розвивається пневмонія.
Відмінність причин виникнення
І бронхіт, пневмонія найчастіше мають одного попередника — гостре респіраторне вірусне захворювання. Воно може проявлятися у вигляді риніту, фарингіту, ларингіту, трахеїту. Якщо вірус вражає бронхи, розвивається вірусний бронхіт. Переважна більшість бронхітів як у дорослих, так і у дітей мають вірусну природу.
Важко передбачити — чи перейде ГРВІ в бронхіт чи ні, так як віруси відрізняються тропність до епітелію певних ділянок дихальних шляхів. Тому формулювання «інфекція, яка пустилася нижче» не цілком правильна, найчастіше бронхіт — це закономірний прояв ГРВІ при певному типі вірусного ураження. Збудниками гострого бронхіту виступають переважно аденовіруси, віруси грипу і парагрипу.
При несвоєчасному або неправильному лікуванні бронхіту до вірусного агенту приєднується бактеріальна інфекція, частіше всього це своя власна флора пацієнта, яка в сприятливих для неї умовах проявила ознаки патогенності. Так розвивається бактеріальний бронхіт, який може спричинити за собою запалення легенів. В даному випадку інфекція проникає в альвеоли аерогенним шляхом. Можливі й інші шляхи поширення її на легкі, наприклад, гематогенний або лімфогенний, що буває значно рідше. Найчастішими збудниками пневмонії вважаються пневмокок, гемофільна паличка, стафілококи, атипові збудники. Вірусна природа пневмонії також буває, особливо часто таке ускладнення зустрічається при грипі або кору.
Порівняння клінічних симптомів
Респіраторні захворювання мають схожу клінічну картину, що створює певні труднощі в дифдиагностике пневмонії і гострого бронхіту. Тому завжди при погіршенні стану під час ГРВІ слід звертатися до лікаря для проведення всебічного обстеження і постановки правильного діагнозу.
Кашель — самий головний об’єднуючий симптом пневмонії і гострого бронхіту. Патофизиологическое підмога цієї ознаки при бронхіті полягає в тому, що слизова оболонка потовщується, набрякає, з-за чого посилюється подразнення кашльових рецепторів в стінці бронхів. На початку захворювання кашель буває сухим і болючий, але надалі бронхіальні залози починають активно продукувати велику кількість слизу для того, щоб позбавити організм від інфекційного агента. Кашель у цій фазі запалення здобуває продуктивний характер. При пневмонії кашель пояснюється наявністю мокротиння у бронхах при їх супутньому запаленні, а також залученням в процес плеври при часткової пневмонії.
Увага! Принципово важливо поставити вірний діагноз, адже пневмонія вимагає призначення антибіотикотерапії, а неускладнений гострий бронхіт лікується симптоматично.
Деталі дифдиагноза між пневмонією і гострим бронхітом відображені в таблиці:
Симптом
Гострий бронхіт
Пневмонія
Зв’язок з ГРВІ
Є зв’язок з ГРВІ, поява кашлю на цьому тлі не супроводжується погіршенням загального стану
Часто є зв’язок з ГРВІ, спостерігається різке погіршення загального стану хворого
Початок захворювання
Гостре
Гостре
Температура
Зазвичай не перевищує 38 градусів і триває до 3-5 днів з позитивною динамікою до поступового зниження
Перевищує 38С, триває більше 3-5 днів без позитивної динаміки
Симптоми загальної інтоксикації: слабкість, озноб, сонливість, втрата працездатності та апетиту
Невиражені і присутні на початку захворювання з поступовим поліпшенням
Виражені
Характер кашлю
Сухий на початку захворювання з переходом у продуктивний
Глибокий вологий з хворобливістю на стороні ураження при залученні в процес плеври
Мокрота
Частіше прозора або біла, з приєднанням бактеріального запалення набуває жовтуватий або зеленуватий характер
Найчастіше гнійна: жовта або зелена, іноді «іржава» (при часткової пневмонії) або з прожилками крові
Задишка
Немає
Присутній; вираженість її залежить від ступеня поширення запалення легеневої тканини, віку хворого та наявності супутніх захворювань
Тахікардія
Немає
Більше 100 ударів в хвилину
Участь додаткових м’язів в акті дихання: роздування крил носа, втягнення яремної ямки і міжреберних м’язів
Немає
Часто є, вираженість залежить від площі ураження легеневої тканини
Болючість при кашлі та глибокому вдиху
Частіше немає або за грудиною
Є при плевропневмонії в одній половині грудної клітки на стороні ураження
Відставання половини грудної клітки в акті дихання
Немає
Є при часткової пневмонії
Перкуторно зміни
Ні, визначається ясний легеневої звук
Є укорочення (притуплення) перкуторного звуку над зоною ураження
Аускультативно картина
Жорстке дихання, хрипи розсіяні вологі крупно – і среднекалиберные або сухі (дзижчать, гудячі, свистячі при бронхообструктивному синдромі). Хрипи вислуховуються по всій поверхні грудної клітини та можуть бути змінені після кашлю або в процесі дихання
Локально визначається ослаблене везикулярне дихання, крепітація або дріднопузирчасті звучні хрипи
Зміни загального аналізу крові
Характерні для вірусного ураження: лейкопенія, нормальна ШОЕ, збільшення кількості лімфоцитів
Характерні для бактеріального ураження: лейкоцитоз із зсувом лейкоформули вліво (поява юних форм лейкоцитів, збільшення кількості паличкоядерних, сегментоядерних нейтрофілів), відносна лімфопенія, прискорена ШОЕ
Важливо! Кашель при бронхіті може тривати до 3 тижнів, тому тривалість цього симптому не є відмітним від пневмонії критерієм.
Основний упор при диференціальній діагностиці робиться на загальному стані хворого, яке завжди значно страждає при пневмонії, та виявленні лікарем місцевих фізикальних даних, що свідчать про запалення легень.
Рентгенологічні відмінності бронхіту від пневмонії
Для підтвердження діагнозу пневмонії рентгенівський знімок органів грудної порожнини обов’язковий у двох проекціях. При бронхіті це обстеження не є строго необхідним, воно призначається при підозрі на запалення легенів.
На рентгенівському знімку при гострому бронхіті лікар-рентгенолог може помітити посилення легеневого малюнка як наслідок дифузного запалення бронхів і повнокров’я судин. При пневмонії спостерігається ділянка інфільтрації легеневої тканини — затемнення з досить чіткими кордонами, яке може тривати від невеликої частини сегмента при осередкової пневмонії до однієї або декількох часток легені. Також можна виявити наявність ускладнень пневмонії, наприклад, зон деструкції легеневої тканини або ексудативного плевриту.
Після підтвердження діагнозу пневмонії обов’язково проводиться рентгенологічний контроль по завершенні курсу антибіотикотерапії для визначення динаміки захворювання в процесі лікування. Повне рентгенологічне одужання при пневмонії можна очікувати через 3 тижні після початку лікування запалення легенів.
Особливості у дітей
У зв’язку з незрілістю механізмів імунного захисту у дітей часто спостерігається ранній розвиток ускладнень при ГРВІ. Клінічна картина пневмонії у них розвивається швидше, інтоксикаційний синдром значно виражений, як і дихальна недостатність. Тому при збереженні високої температури тіла понад 3 днів без тенденції до зниження на тлі погіршення загального стану малюка є приводом для консультації педіатра.
Гострий бронхіт у маленьких дітей часто може проявлятися бронхообструктивним синдромом, так як просвіт бронхіального дерева у них вузьке, а підвищена секреція слизу і неможливість повноцінного її відкашлювання створюють сприятливі умови для закупорки дрібних бронхів. Цьому сприяє також недосконалість мукоциліарного транспорту слизової бронхів. Стан проявляється задишкою, сухим свистящими хрипами на фоні подовженого видиху при аускультації. В таких умовах легко приєднується бактеріальна інфекція, що в комплексі з поганою вентиляцією окремих ділянок легень крізь закупорені бронхи створює сприятливі умови для розвитку пневмонії.
Найчастіше бронхообструкції у дітей сприяє неправильне лікування гострого бронхіту. Велика кількість муколітичних засобів, якими намагаються усунути кашель батьки у своєї дитини, призводить до різкого збільшення кількості мокротиння. Її малюк не в змозі откашлять. Тому прийом відхаркувальних препаратів при лікуванні бронхітів у дітей до 5 років небажаний.
Підводячи підсумок, варто підкреслити, що поставити правильний діагноз бронхіту або пневмонії може тільки лікар. Завдання пацієнта тільки запідозрити у себе тривожні симптоми і вчасно звернутися за медичною допомогою.
