Нежить        19 Лютого 2018        266         0

Антибіотики при пневмонії: для дорослих і дітей, схема лікування

Пневмонія входить у групу найбільш небезпечних патологій, які потребують обов’язкового медичного втручання. Хвороба провокується патогенними мікроорганізмами, тому лікування передбачає використання антибіотиків – органічних речовин напівсинтетичного або натурального походження.

Основні правила призначення антибіотиків

Від того, наскільки правильно підібрана терапія, залежить успішність лікування. При інфекційному процесі, загрозливому життя пацієнта, лікар призначає оптимальну дозу антибіотиків широкого спектру дії (Амоксициліну, Пеніциліну, Оксациліну і т. д.), спираючись на характерні ознаки пневмонії.

Далі виконується дослідження на чутливість мікроорганізмів до певних груп антибіотиків для вибору найбільш ефективного препарату. Іноді практикується одночасне комбінування декількох антибактеріальних засобів.

Антибіотики здатні чинити негативний вплив на печінку та нирки, тому рекомендується обстеження пацієнта. Протипоказаннями для призначення антибактеріальних препаратів служать гломерулонефрит, гепатит, печінкова і ниркова недостатність.

Важливо! Антибіотики використовуються при лікуванні бактеріальних інфекцій, так як при вірусах вони малоефективні.

Шляхи введення антибіотиків при пневмонії

Існує кілька форм антибактеріальних засобів (краплі, мазі, порошки, таблетки, свічки, сиропи і розчини для ін’єкцій).

Часто використовується пероральна форма лікарського засобу (таблетки, сироп, капсули), хоча більш ефективним дією володіють ін’єкції (в/м, в/в), що обумовлено швидким всмоктуванням у кровоток активної речовини.

Антибіотики в порошках для парентарального (уколи, крапельниці) введення попередньо розводять водою для ін’єкцій, Новокаїном або Хлоридом натрію. При цьому обов’язково враховується імовірність розвитку алергічної реакції.

Як правильно приймати антибіотики

Антибіотики при пневмонії: для дорослих і дітей, схема лікування

Антибіотики володіють сильним впливом, тому використовувати їх слід, спираючись на кілька важливих правил:

  • виключається самостійний прийом антибіотиків. Це може викликати ускладнення і резистентність (несприйнятливість) до певних груп мікроорганізмів з розвитком хронічного процесу;
  • забороняється порушення приписаних лікарем дозувань (перевищення може призвести до ураження нирок і печінки, а зниження здатне «загнати» інфекцію всередину, тим самим сприяючи розвитку нових бактеріальних штамів);
  • загальний курс антибіотикотерапії не можна переривати навіть при значному поліпшенні загального стану пацієнта. В іншому випадку можливе загострення пневмонії, стійкої до призначеного антибіотика;
  • у ході лікування рекомендується прийом біопрепаратів (прибутків), що відновлюють кишкову мікрофлору (Лінекса, Лактофільтруму і т. д.) без присутності живих бактерій, так як антибіотики їх руйнують;
  • пацієнт повинен повідомити лікарю інформацію про всіх негативних реакціях, що сталися раніше проведеної антибіотикотерапії;
  • при пероральному (прийом через рот) вживання антибактеріальних засобів необхідно використовувати тільки чисту негазовану воду.
  • Важливо! Використання антибіотиків обґрунтовано, якщо мова йде про серйозну інфекції, яка загрожує життю людини (пневмонія, туберкульоз тощо). У всіх інших випадках антибіотиків слід уникати, застосовуючи інші, більш безпечні засоби.

    Антибіотики при пневмонії у дорослих

    Антибіотики при пневмонії: для дорослих і дітей, схема лікування

    При пневмонії можуть використовуватися антибактеріальних препарати наступних груп:

    • Левофлоксацин (Таванік) в поєднанні з Цефепімом (Цефтриаксоном) – рекомендується до застосування при середньотяжкому перебігу пневмонії (в більшості випадків за допомогою ін’єкцій);
    • Авелокс з Амоксиклавом (Доксицикліном) – у більшості випадків призначається пацієнтам до 60 років (при відсутності хронічних патологій);
    • Авелокс і Цефтріаксон – рекомендуються до застосування пацієнтам старше 60 років (при характерною симптоматикою, що супроводжується задишкою);
    • Сумамед (Фортум) і Таванік – призначаються при найбільш тяжкому перебігу пневмонії пацієнтам будь-якого віку.

    Лікування пневмонії у дорослих пацієнтів виконується з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку хвороби і переносимості ліків.

    Антибіотики при пневмонії у дітей

    Пневмонія – досить серйозне захворювання, тому антибіотики використовуються незалежно від віку, включаючи дітей.

    У цьому випадку рекомендується застосування наступних засобів:

    • Амоксицилін – володіє здатністю ефективно пригнічувати патогенні мікроорганізми, проте слід враховувати, що препарат може порушити кишкову мікрофлору;
    • Кларитроміцин – належить до групи макролідів, випускається в таблетках і капсулах, дозволений до застосування дітям від 6 місяців;
    • Мезлоциллін – напівсинтетичний антибіотик пеніцилінового ряду, використовується при лікуванні дітей в ін’єкційній формі;
    • Флемоксин – відноситься до групи пеніцилінів, при лікуванні дітей призначається у таблетованій формі по 150 та 125 мг;
    • Еритроміцин – відноситься до макролідів і призначається дітям, починаючи з 4 місяців;
    • Сумамед – цей антибіотик володіє широким спектром дії, що дозволяє активно використовувати його в педіатрії;
    • Цефтріаксон – найбільш активний проти стрептококів і стафілококів, вводиться в/м до 2 раз на день протягом 1 – 1,5 тижня.

    Важливо! При антибіотикотерапії в дитячому віці обов’язково враховується алергологічний анамнез, так як препарати цієї групи досить часто викликають відповідну реакцію з боку імунної системи.

    Пеніциліни

    Група антибіотиків пеніцилінового ряду володіє бактерицидною дією, руйнуючи уражену клітину.

    При неускладненій формі пневмонії Пеніцилін – один з найбільш ефективних антибіотиків, проте в цю групу входять і інші препарати аналогічної дії:

    • Оксацилін – має протизапальну дію, приймається перорально за 1 годину до прийому їжі або через 1, 5 години після їжі;
    • Диклоксацилін – володіє подібним дією з Оксацилліном, проте при однаковій дозі концентрація препарату в крові вище в 2 рази. Приймається всередину до 4 р. на добу від 0, 25 мг. Іноді препарат вводиться ін’єкційно;
    • Ампіцилін – володіє широким спектром дії і призначається при захворюваннях дихальних шляхів. Перорально рекомендується прийом від 250 – 500 мг. до 4 р. в день, а ін’єкційно – згідно зі схемою;
    • Амоксицилін (Флемоксин) – є аналогом Ампіциліну, але має набагато менший негативний вплив на мікрофлору кишечника. Приймається виключно перорально у відповідності з призначеною схемою;
    • Карбеніцилін (Пиопен) – це протибактеріальну засіб (у вигляді в/в і в/м ін’єкцій) призначається при середньому ступені тяжкості розвитку патологічного процесу у верхніх дихальних шляхах;
    • Тикарциллин (Тикар)– цей антибіотик по дії близький до Карбеніцилліну, однак його ефективність в 3 – 4 рази вище. Препарат використовується у вигляді ін’єкційних розчинів, але не більше 3200 мг. кожні 4 години;
    • Амоксиклав – вважається одним з кращих протибактеріальних засобів, що приймаються перорально у вигляді таблеток і суспензії. Тривалість загального курсу лікування становить 7 – 10 днів.

    Важливо! Багато бактерії виробили стійкість до антибіотиків пеніцилінового ряду, що зумовлено тривалістю їх застосування в медицині. Тому потрібно проводити проби на чутливість.

    Цефалоспорини

    Існує IV покоління цефалоспоринів.

    • I покоління (Цефалексин, Цефазолін, Солексин, Кефлекс, Анцеф і т. д.) найбільш ефективно щодо пневмококів, стрептококів та стафілококів;
    • ІІ покоління (Цефуроксим, Мефоксин, Альфацет, Анаэроцеф, Зиннат, Тарцефандол і т. д.) більш активно до грамнегативних бактерій;
    • Для III покоління (Цефіксим, Цефсулодин, Цефтазидим, Панцеф, Спектрацеф і т. д.) характерне активне дію на грамнегативні бактерії;
    • цефалоспорини IV покоління (Цефепім, Цефпиром, Максицеф, Цефвнорм, Максипим тощо) володіють широким спектром антимікробної дії та активно використовуються в комплексному лікуванні.

    Лікарські засоби цієї категорії мають більш сильним протизапальним ефектом в порівнянні з пеніцилінової групою, незважаючи на однаковий механізм дії.

    Макроліди

    Ці антибіотики природного походження мають складну структуру і володіють бактеріостатичною дією.

    До них можна віднести:

    • Сумамед;
    • Еритроміцин;
    • Кларитроміцин;
    • Азитроміцин;
    • Рокситромицин;
    • Макропен;
    • Джозамицин і т. д.

    Дію макролідів загальмовується в процесі прийому їжі, тому рекомендується їх приймати до або після їжі.

    Аміноглікозиди

    Група аміноглікозидів досить часто призначається при пневмоніях, спровокованих одночасно декількома видами бактерій.

    Існує 3 покоління аміноглікозидів:

    • до 1 покоління відносяться Неоміцин, Канаміцин і Стрептоміцин;
    • у 2 групу входять Тобраміцин, Гентаміцин і Нетилміцин;
    • найменш токсичний і більш ефективний аміноглікозид 3 покоління – Амікацин (Амикин).

    Характерною особливістю аміноглікозидів є слабка всмоктування при пероральному вживанні, тому найчастіше використовується парентеральний шлях введення (ін’єкції).

    Фторхінолони

    Ці препарати володіють широким протимікробну дію, проникаючи в глибокі шари тканин.

    При показаннях призначаються:

    • Пефлоксацин;
    • Офлоксацин;
    • Цифроплоксацин та Левофлоксацин.

    Фторхинолы набагато легше переносяться пацієнтами і досить швидко всмоктуються. Багато мікроорганізми не встигають виробити стійкість до фторхинолам, що є їх безперечною перевагою.

    Тетрацикліни

    До моменту визначення збудника пневмонії у дорослих пацієнтів у лікуванні можуть використовуватися антибіотики тетрациклінового ряду, що особливо актуально при активному розвитку інфекції.

    При цьому важливо враховувати, що ці кошти малооэффективны порівняно з іншими антибіотиками, що обумовлено утворенням імунітету багатьма відомими мікроорганізмами. Проте в деяких випадках їх застосування необхідно. У комплексній терапії, на початковому етапі, призначаються Вібраміцин, Доксициклін, Юнідокс солютаб і т. д.

    Карбапенемы

    Карбапенемы входять в групу лактамовых антибіотиків, які впливають на грамнегативні, анаеробні і грампозитивні мікроорганізми, стійкі до цефалоспоринів 3 і 4 покоління. До карбапенемів можна віднести Меропинем, Тієнам, Меронем, Іміпенем і Ціластін. Ці препарати характеризуються кислотної нестійкістю, тому використовуються виключно парентерально (в/в та в/м).

    Комбінація антибіотиків при пневмонії

    При певних умовах в лікуванні пневмонії можливі різні комбінації антибіотиків, що дозволяє посилити їх ефективність. При цьому слід враховувати, що багато фахівців не схвалюють цей спосіб лікування.

    Такі комбінації припустимі при вторинних пневмоніях, важкому розвитку симптоматики, змішаних інфекціях і запальному процесі на тлі пригнічення імунної системи.

    У цьому випадку розробляється спеціальна схема, обумовлена дією антибіотика на грамотрицательную і грамположительную мікрофлору. Наприклад, при поєднанні аміноглікозидів з цефалоспоринами або аміноглікозидів з пеніцилінами.

    Антибіотики нового покоління при пневмонії

    Сучасна медицина широко використовує новітні антибіотики в комплексній терапії пневмонії. Ці препарати призначаються в максимально допустимої концентрації, а тривалість їх застосування обумовлена результатами досліджень.

    Особливістю антибіотиків є їх вплив не тільки на патогенну, але і нормальну мікрофлору, що призводить до розвитку дисбактеріозу. Антибіотики нового покоління надають мінімальний негативний вплив на здорові мікроорганізми, що у свою чергу виключає додатковий прийом пробіотиків.

    В групу нових антибіотиків входять цефалоспорини, макроліди, фторхінолони і нітрофурани (Фурагін, Фуразолідон іт.д.). Призначення певного препарату залежить від декількох факторів (форми захворювання, причини, сприйнятливість організму тощо).

    Оцінка ефективності проведеної антибіотикотерапії

    Тривалість лікувального курсу антибіотиків безпосередньо залежить від того, наскільки позитивна динаміка загального стану хворого.

    Оцінити результат проведеної терапії можна через 3 доби, після чого лікар визначається подальшу тактику лікувальних заходів. Якщо позитивний ефект відсутній, а гіпертермія зберігається, спочатку використовується антибіотик замінюється іншим або підбираються комбіновані препарати. Наступна оцінка ефективності лікування також проводиться через 3 дні.

    Критеріями успішності застосування антибіотиків є нормалізація температури тіла та покращання стану пацієнта. Крім того, виконується лабораторна діагностика (аналіз крові, харкотиння і сечі) і рентгенологічне дослідження, яке вказує на відсутність інфільтратів в області легенів.

    Пневмонія – це дуже небезпечне захворювання, яке здатне призвести до тяжких наслідків. Антибіотикотерапія ефективна тільки в тому випадку, коли з’ясована природа розвитку запального процесу. В інших випадках антибіотики здатні завдати істотної шкоди здоров’ю, тому їх самостійний прийом виключається.