Ангіна при інфекційному мононуклеозі, як відрізнити ці захворювання?

Одним з проявів мононуклеозу може бути ангіна, проявляється високою температурою і гіпертрофованими мигдалинами. За своєю суттю ці два захворювання мають різну природу походження.

Збудник інфекційного мононуклеозу – вірус Епштейна-Барра, що належить до сімейства герпес-вірусів. Поява гострого і хронічного тонзиліту провокують бактерії – стрептококи та стафілококи.

Запалення мигдаликів при мононуклеозі – це один із симптомів захворювання. В даному випадку ангіна виникає, як вторинний ознака, поряд з іншими проявами хвороби Філатова або доброякісного лимфоблатоза (інші назви вірусної патології). Тому мононуклеозная ангіна відрізняється від гострого і хронічного тонзиліту у дітей.

Симптоми мононуклеозу

Ангіна при інфекційному мононуклеозі, як відрізнити ці захворювання?Це захворювання найчастіше вражає дітей і підлітків від року до 14-16 років в силу недосконалості імунної системи. Діти грудного віку захищені імунітетом своєї матері.

Після 40 років захворювання зустрічається вкрай рідко, так як в цьому віці вже сформований пасивний імунітет до багатьох захворювань. Спровокувати розвиток захворювання може будь-який несприятливий фактор начебто переохолодження.

Шляхи передачі вірусу Епштейна-Барра:

Контактно-побутовий шлях.

Через предмети побуту, іграшки, посуд.

Повітряно-крапельний шлях.

Здійснюється при тісному контакті з переносником захворювання, так як вірус мононуклеозу нестійкий у зовнішньому середовищі.

Парентеральний шлях.

Зустрічається вкрай рідко, вірус передається при переливанні крові, ще рідше – після трансплантації органів.

Трансплацентарний шлях.

Від хворої матері до дитини під час вагітності. Інкубаційний період може тривати до 2-3 місяців після контакту з переносником захворювання.

Симптоми інфекційного мононуклеозу, аналогічні симптомів ангіни:

Ангіна при інфекційному мононуклеозі, як відрізнити ці захворювання?

  • Збільшення та почервоніння мигдалин;
  • Стрімке підвищення температури до екстремальних значень (+40⁰C і вище);
  • Збільшення шийних лімфатичних вузлів;
  • Слабкість, озноб, симптоми інтоксикації організму (головний біль, нудота).

На відміну від тонзиліту, при мононуклеозі патологічно збільшуються печінка і селезінка. У медичній практиці зафіксовані випадки розриву селезінки від надмірного збільшення цього органу при хворобі Філатова. Для кваліфікованого педіатра не складе праці розмежувати ці захворювання. Збільшення органів триває протягом 3-4 тижнів.

Додаткові відмінності мононуклеозной ангіни від тонзиліту:

  • У хворих дітей на тілі з’являється висип у вигляді рожево-червоних плям. Місце локалізації висипань – живіт і спина, вони виникають одночасно з підвищенням температури;
  • Гіперплазія лімфоїдної тканини мигдалин – сірі і жовті накладення на небі і на гландах;
  • Пухлини на переніссі і надбрівних дугах.

Уточнити діагноз допоможе проведення біохімічного аналізу крові. Характерний симптом – поява мононуклеарів – атипових клітин, характерних тільки для мононуклеозу. Додатково – підвищення лейкоцитів, рівня білірубіну і трансаміназ. Атипові клітини зберігаються в крові до півроку і більше.

Лікування ангіни мононуклеозной

Ангіна при інфекційному мононуклеозі, як відрізнити ці захворювання?

У деяких випадках бактеріальна ангіна приєднується до мононуклеозу, а не є його вторинним ознакою. Педіатр повинен провести у дитини диференціальну діагностику для визначення правильної тактики лікування.

Типовий мононуклеоз не лікують антибіотиками. Препарати цієї фармакологічної групи не діють на віруси, не знищують їх, а ще більше ослаблюють дитячий організм.

Терапія мононуклеозу:

  • Антигістамінні препарати;
  • Гепатопротектори;
  • Симптоматичні засоби (краплі у ніс, препарати для полоскання горла);
  • Глюкокортикостероїди внутрішньом’язово (при ускладненому перебігу);
  • Препарати інтерферону для профілактики переходу захворювання в хронічну форму.

Додатково дітям призначається постільний режим, рясне пиття і сувора дієта протягом декількох місяців, що виключає навантаження на печінку. Вітається вживання пісного м’яса і риби, свіжих і варених овочів і фруктів.

Антибіотики призначаються тільки у разі приєднання бактеріального тонзиліту, як ускладнення мононуклеозу у ослаблених дітей. Для уточнення діагнозу лікар призначає проведення мазка на мікрофлору, взятого із зіву.

Додатково до терапії бактеріальної ангіни використовують спреї для зрошення глотки, розчини антисептиків для полоскання, жарознижуючі засоби, фітопрепарати, імуномодулятори.

Протягом півроку після зараження мононуклеозной ангіною рекомендується проводити контроль стану здоров’я. Лікар призначає проведення загального і біохімічного аналізу крові, загального аналізу сечі.