Кашель        19 Лютого 2018        215         0

Аналіз на вірус Епштейна-Барра

Вірус Епштейна-Барра (VEB, ВЕБ) належить до родини вірусів герпесу 4, володіє антигенами, які визначають його інфекційні властивості. Аналіз крові на присутність в організмі людини вірусів Епштейна-Барра полягає в тому, що з серологічними методами виявляють антитіла (АТ) до вірусних антигенів (АГ).

Зміст статті

  • 1 Аналіз на ВЕБ інфікування
    • 1.1 Способи діагностики
  • 2 Гетерофільні антитіла
  • 3 Серологічні дослідження
    • 3.1 Ранній антиген
    • 3.2 Капсидний антиген
    • 3.3 Нуклеарний антиген
  • 4 ПЛР

Аналіз на ВЕБ інфікування

Інфекційним мононуклеозом заражаються в дитячому віці, і у 9 з 10 дорослих сформований стійкий імунітет до цього захворювання. Але, як і інші віруси герпесу, ВЕБ інфекція здатна тривало існувати в організмі, а сама людина є вірусоносієм.

Присутність інфекції в організмі людини підтверджується або спростовується за допомогою:

  • серологічних тестів;
  • молекулярної діагностики – ПЛР-методом.

Ці точні аналізи дозволяють не тільки оцінити, які зміни відбулися у формулі крові, але точно визначити кількість, різновиди антитіл, які утворилися для боротьби з інфекцією в організмі.

З допомогою проведення і розшифровки аналізу сироватки крові на АТ проти АГ вірусу Епштейна-Барр виявляються активні, хронічні, латентні форми хвороби інфекційний мононуклеоз.

Способи діагностики

До основним способам діагностики інфекційного мононуклеозу відноситься виявлення присутності АТ до вірусних антигенів. Дослідження проводять за допомогою серологічних тестів. Серологія – це наука про властивості сироватки крові.

Процеси, які відбуваються в сироватці крові, вивчає імунологія, а головні взаємодії відбуваються між білковими молекулами – власними білками АТ, які продукуються В-лімфоцитами, і чужорідними білками антигенами. У разі інфекційного мононуклеозу антигенами виступають вірусні білки.

Допоміжним методом, що підтверджує зараження ВЕБ інфекцією, є спосіб, який називається полімеразної ланцюговою реакцією (ПЛР), про яку буде розказано далі.

При діагностиці використовують також дані досліджень на наявність АТ IgA до антигенів вірусу. Цей метод застосовується для діагностики раку носоглотки.

Результати аналізів можуть бути:

  • позитивними, що означає стадію хвороби в гострій, хронічній, латентній формі або процес одужання;
  • негативними, що може означати відсутність зараження, саму початкову (продромальную) стадію, неактивну форму інфекції;
  • сумнівними – у цьому випадку аналіз повторно роблять через 2 тижні.

Гетерофільні антитіла

Поява в крові вірусної інфекції Епштейн Барра запускає проліферацію В-лімфоцитів і продукцію великого числа незвичайних за своєю будовою і складом імуноглобулінів IgM.

Такі випадкові, незвичайні IgM, які заражені вірусом В-лімфоцити активно продукують у кров, називаються гетерофильными АТ Пауля-Буннеля. Виявляються гетерофільні білки за допомогою методу аглютинації з еритроцитами барана, коня, бика після спеціальної обробки.

Гетерофільні IgM виявляються в крові до 6 місяців з дня зараження інфекцією. Цей тест вважається специфічним для дорослих. Його достовірність у даної вікової категорії становить 98-99%.

Але у дітей, особливо у віці до 2 років, специфічність аналізів на присутність в організмі вірусів Епштейна Барра становить лише 30%. З віком специфічність аналізу зростає, але і в цьому випадку тест на гетерофільні IgM може бути позитивним у дітей і при інших вірусних інфекціях.

Схожі зміни в сироватці крові, що супроводжуються появою гетерофільних IgM, виникають в крові при цитомегаловірусній інфекції, ГРЗ, вітряній віспі, кору, токсоплазмозі.

Результати тесту на гетерофільні АТ IgM можуть бути:

  • ложноотрицательными – у дітей до 4 років, а також у перші 2 тижні з початку інфекційного мононуклеозу;
  • псевдопозитивними – при свинці, панкреатиті, гепатиті, лімфомах.

Серологічні дослідження

Більш точний спосіб діагностики зараження інфекційним мононуклеозом проводиться з допомогою виявлення антитіл до вірусів Епштейна Барр. Серологічні дослідження проводять, виділяючи із сироватки крові АТ, які відносяться до імуноглобулінів IgM та імуноглобулінів IgG.

Антитіла утворюються у відповідь на присутність у сироватці крові АГ вірусів Епштейна-Барр:

  • раннього антигену – EA (early antigen), містить компоненти, які позначають, як D і R;
  • мембранного АГ – MA (membrane antigen);
  • ядерного (нуклеарного) АГ – EBNA (Epstein-Barr nucleic antigen);
  • капсидний АГ – VCA (virus capsid antigen).

Практично у всіх хворих в гострій фазі хвороби спостерігається присутність АТ IgG до капсидному АГ. Антитіла IgG відрізняються тим, що зберігаються довічно.

Антитіла IgM виявляються у всіх хворих при інфекційному мононуклеозі через 14 діб у середньому після зараження, але нерідко зникають безслідно вже через 2-3 місяці.

Методами виявлення антитіл до ВЕБ служать:

  • НІФ — метод непрямої флуоресценції – виявляються антитіла IgG, IgM проти вірусу Епштейна-Барр, що виробляються до EA і VCA;
  • антикомплемент-флюоресценція – знаходить антитіла, які виробляються на ВЕБ інфекції у відповідь на присутність антигенів EBNA, EA, VCA;
  • ІФА – імуноферментний аналіз.

Ранній антиген

Ранній антиген EA, який першим з’являється після зараження, ще називають дифузним, так як він виявляється і в ядрах, і в цитоплазмі інфікованих В-лімфоцитів. Антигени, які виявляються в цитоплазмі В-лімфоцитів, називаються цитоплазматичними.

До EA виробляються АТ на початкових етапах зараження. Антитіла до D компоненту можуть з’явитися ще на стадії інкубаційного періоду і не виявлятися ніколи згодом.

АТ до R-компонента EA починають проявлятися через 21 день після появи симптомів інфікування, зберігаються в організмі протягом року. Ці АТ виявляються при лімфомі Беркітта, аутоімунних захворюваннях, спровокованих ВЕБ, імунодефіциті.

Після того, як хворий видужає інфекційним мононуклеозом, вірусна ВЕБ інфекція зберігається в В-лімфоцитах. Це створює ризик реактивації вірусів Епштейна-Барр. У цьому випадку проводять аналіз на наявність АТ до дифузного раннього АГ.

Капсидний антиген

Важливою характеристикою, що підтверджує зараження вірусом Епштейн-Барр, служить виявлення АТ IgG до капсидному антигену.

Антитіла до капсидным антигенів вірусів Епштейна-Барр (EBV) виявляються у вигляді 2 основних класів імуноглобулінів – anti — VCA IgG і IgM.

АТ проти капсидного білка зберігаються протягом життя. Іноді вони можуть бути виявлені і на ранніх етапах, але частіше найвища концентрація антитіл до капсидному антигену VCA IgG, а також раннього АГ спостерігається до 8 тижні з моменту зараження вірусами Епштейна Барр.

Позитивний тест, який отримують при проведенні тесту на IgG АТ (антитіла) до капсидным білків вірусу Епштейн Бар, означає, що в організмі сформувався імунітет, і це робить людину стійкою надалі до VEB інфекції.

  • Позитивний аналіз виявлення IgG антитіл до капсидному антигену у високих титрах при зараженні вірусом Епштейна Барр вказує на хронічну інфекцію.
  • Негативний аналіз на капсидные білки IgG не виключає гостру фазу хвороби, якщо тест проводився відразу після зараження.

До появи симптомів зараження у крові з’являються АТ IgM до капсидному АГ. Розшифровкою факту присутності антитіл IgM в сироватці крові в аналізах на віруси Епштейн Барра може бути початок інфекційного мононуклеозу або його гостра фаза.

Висока концентрація АТ IgM в крові до капсидному антигенною білку виявляється в перші 6 тижнів від зараження. Малі титри антитіл можуть вказувати на нещодавно перенесене інфікування.

Нуклеарний антиген

Антитіла до вірусного нуклеарному антигену з’являються на пізніх етапах зараження. Позитивний тест на присутність АТ IgG проти ядерного АГ (до нуклеарному антигену) EBNA вірусу Епштейна Барр вказує на стадію одужання.

Пошук присутності антитіл IgG, які виробляються до антигену NA (нуклеарному антигенною білку) вірусу Епштейн Барра, може давати позитивний результат протягом багатьох років після перенесеної хвороби.

Позитивний аналіз на IgG антитіл до ядерного АГ, але негативний результат на наявність IgM АТ до капсидному АГ вірусу Епштейн Барра означає, що в організмі існує осередок інфекційного запалення.

Серологічні дослідження сироватки крові на наявність АТ проти АГ вірусу Епштейна-Барра. Скорочення ЇМ – інфекційний мононуклеоз, КН – карцинома носоглотки, ЛБ – лімфома Беркітта.

Стан хворогоГетерофільні АТАТ IgG до капсидному АГАТ IgM до капсидному АГАТ до АГ дифузномуАТ проти раннього АГАТ до ядерного АГЇМ*****——Одужання після ЇМ*—*—**ЇМ раніше——*——*Реактивація ЇМ——*****КН——*******ЛБ——*******

ПЛР

Найбільш інформативним способом діагностики у дітей ВЕБ інфекції служить метод ПЛР. Цей спосіб полягає у виявленні вірусної ДНК в зразках слини, сироватки крові, сечі дитини. Аналіз на вірус Епштейн Барра дитина повинен здати натще, не вживати напередодні жирної їжі.

Зараження інфекційним мононуклеозом при дотриманні правил проведення дослідження виявляється в цьому випадку з високою вірогідністю.

Метод ПЛР-тестування використовується в якості основного способу діагностики зараження вірусами інфекційного мононуклеозу новонароджених дітей, а також у дітей до 2 років. Через незрілість дитячої імунної системи аналіз на присутність вірусної ДНК в організмі служить більш надійним способом діагностики захворювання і визначення різних стадій розвитку інфекції.

Особливу небезпеку являють стерті форми ВЕБ-інфекції, іноді протікають у дітей без проявів виражених симптомів, які залишаються нерозпізнаними. ПЛР у цьому випадку ефективно доповнює серологічні методи дослідження.

На додаток читайте Вірус Епштейн Барра у дітей — симптоматика та лікування.