Нежить        07 Березня 2018        401         0

Аналіз крові при пневмонії: показники ШОЕ, ОАК, лейкоцитарної формули

Загальний аналіз крові – методика діагностики, яка дає можливість виявити початок запального процесу в організмі хворого за рахунок зміни лейкоцитарної формули. Діагностика дозволяє визначити зміни в період терапії, наявність поліпшень або, навпаки, ускладнення хвороботворного процесу до того, як патологія стане критичною. Клінічний аналіз крові (ЯК) входить до числа обов’язкових процедур визначення пневмонії та інших тяжких запальних патологій вірусної або бактеріальної природи.

Чи можна за аналізом крові визначити пневмонію

ОАК є елементом діагностики і входить в число численних заходів для визначення стану людини.

Загальний аналіз крові дозволяє:

  • визначити початок запального процесу;
  • виявити природу хвороби;
  • оцінити ефективність застосовуваних заходів і препаратів в період лікування;
  • виявити і попередити розвиток ускладнень;
  • контролювати стан хворого після зникнення характерних ознак патології;
  • розділити ознаки пневмонії і симптоми супутніх захворювань (злоякісних новоутворень, запалення верхніх органів дихання, бронхіальної астми).

Увага! Клінічний аналіз не дає повного уявлення про місце перебування хвороботворного процесу, проте з його допомогою можна успішно контролювати зміни в період одужання.

Аналіз крові при пневмонії: показники ШОЕ, ОАК, лейкоцитарної формули

Діагностика проводиться за призначенням терапевта. Крім ОАК пацієнту необхідно пройти рентгенограму та інші обов’язкові процедури.

Зміни в загальному аналізі крові при пневмонії

Зміна кількості лейкоцитів у крові (підвищення або зниження) – характерна ознака пневмонії і запального процесу в організмі. Зниження кількості кров’яних тіл свідчить про розвиток інтоксикації та можливі ускладнення тяжкої форми патології.

Лейкоцитарна формула здорової людини:

  • Загальна кількість лейкоцитів в межах від 4 до 9*109/л.
  • Кількість паличкоядерних нейтрофілів від 1 до 6%.
  • Процентне число лімфоцитів від 19 до 37%.
  • Кількість сегментоядерних нейтрофілів від 47 до 72%.
  • Процентне число базофілів від 0 до 1%.
  • Кількість еозинофілів від 0,5 до 5%.
  • Процентне число моноцитів від 3 до 11%.
  • Загальна кількість гранулоцитів (лімфоцити і моноцити) від 50 до 75%.
  • Важливо! Підвищення показників лейкоцитарної формули свідчить про продовження запального процесу навіть у випадку відсутності характерних симптомів пневмонії.

    Можливі наступні форми відхилень:

    • сегментоядерный лейкоцитоз зі зсувом формули вліво, збільшення паличкоядерних лейкоцитів більше ніж на 5% також є характерними ознаками запалення при пневмонії;
    • підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ): у разі важкої форми пневмонії спостерігається відхилення від норми у 20-30 мм/год до 50 мм/год;
    • еозинофілія або збільшення числа еозинофілів: характерна ознака пневмонії бактеріальної природи, отяжеленной гострої алергічної реакцією або бронхіальною астмою;
    • базофилия: символізує розвитку супутнього алергічного процесу;
    • лімфоцитоз: явна ознака пневмонії вірусної природи;
    • зсув лейкоцитарної формули вліво (переважання юних нейтрофілів): ознака, що позначає кількість синтезованих лейкоцитів протягом доби.

    Також перехід захворювання у хронічну форму, може викликати зниження кількості еритроцитів (анемії).

    Як здавати аналіз крові

    Для отримання точного результату діагностики слід відповідально підійти до підготовки перед здачею крові на аналіз:

  • Здавати матеріал на діагностику стоїть в ранкові години, натщесерце (не рекомендується не тільки їсти, а й пити до забору крові).
  • Останній прийом їжі повинен відбутися не менш ніж за 8-12 годин до проходження діагностики.
  • Під час останнього прийому їжі перед забором крові не слід споживати жирні, смажені страви або алкоголь.
  • Перед проведенням процедури забороняється палити.
  • У випадку забору крові з вени слід знизити фізичні навантаження, перед самою здачею крові заспокоїтися і посидіти протягом 10 хвилин.
  • Перед призначенням клінічного аналізу необхідно поінформувати лікаря про всіх прийнятих лікарських препаратах, так як вплив деяких речовин може призвести до порушення достовірності діагностики.
  • Процедура проводиться до початку курсу антибіотиків, після проходження 2 днів після початку лікування і зникнення хвороботворних симптомів для виявлення ефективності проведеної терапії.
  • Повторні аналізи слід проводити в одній і тій же медичної лабораторії.
  • Розшифровку отриманих даних здійснює лікар.

    Аналіз крові при пневмонії: показники ШОЕ, ОАК, лейкоцитарної формули

    Загальний аналіз крові в період одужання

    Під час лікування пневмонії аналіз крові проводиться неодноразово. Повторне проведення діагностики дозволяє здійснити точне спостереження за змінами в організмі. Варто зазначити, що зміни під час терапії відбуваються поступово.

    Під час лікування може спостерігатися:

    • зменшення загальної кількості імунних клітин;
    • відновлення нормальної лейкоцитарної формули.

    Підвищена кількість імунних клітин, що символізує про наявність запального процесу, приходить в норму.

    Біохімічний аналіз крові при пневмонії

    Поряд з іншими методами діагностики для визначення стану пацієнта призначається проведення біохімічного аналізу.

    Біохімічний аналіз необхідний для визначення підвищення таких показників як:

    • альфа-2 – і гамма-глобулінів;
    • серомукоїда;
    • сіалових кислот;
    • З-реактивнового білка;
    • фібриногену (у разі важкого стану спостерігається зміна до 10г/л);
    • лактатдегідрогенази (ЛДГ) — ЛДГ 3, АСТ, АЛТ.

    Увага! Завдяки аналізу містяться газів, з’являється можливість виявити гіпоксемію та гіпонатріємію. Своєчасне визначення співвідношення кисню і вуглекислого газу в крові людини дозволяє запобігти кисневе голодування тканин дихальної та нервової системи, у тому числі і головного мозку, а також розвиток тяжких ускладнень пневмонії.

    Аналіз крові при пневмонії у дітей

    Умови і правила підготовки дитини перед забором крові не відрізняються від тих, що наказують дорослим: процедура проводиться вранці, натщесерце; перед прийомом варто заспокоїти малюка. Основною відмінністю є те, що взяття крові проводиться з пальця.

    Аналіз крові при пневмонії: показники ШОЕ, ОАК, лейкоцитарної формули

    У числі заходів профілактики дитині можуть призначити скорочену форму аналізу, що включає дослідження:

    • рівня гемоглобіну;
    • швидкості осідання еритроцитів;
    • числа лейкоцитів.

    Важливо! Відмітною фактором діагностики є співвідношення кров’яних тіл дитини. В зростаючому організмі кількість і співвідношення клітин значно відрізняється від критеріїв аналізу у дорослих пацієнтів. Детальна діагностика може бути призначена при підозрі на розвиток хвороботворного процесу.

    Розшифровку отриманих результатів здійснює лікар-педіатр. Для точного постанови діагнозу результати прийнято розділяти на 7 груп згідно з віком дітей:

    • першу добу після народження;
    • перший місяць після народження;
    • півроку;
    • рік;
    • від 1 до 6 років;
    • від 7 до 12 років;
    • від 13 до 15 років.

    Особливо тривожним фактором є зміна ШОЕ. Симптом проявляється через 24 години після підвищення температури тіла як ознака розвитку запального процесу.

    Висновок

    Діагностика пневмонії включає комплекс процедур і медичних заходів, невід’ємною частиною яких є загальний аналіз крові. ОАК має велике значення в системі виявлення запального процесу і визначення його природи, саме завдяки повторному проведенню діагностики з’являється можливість виявити ступінь ефективності терапії на всіх етапах лікування і своєчасно попередити розвиток ускладнень пневмонії.