Щороку певна група людей стикається з неадекватною реакцією організму на дію зовнішніх подразників. Серед таких захворювань присутній і алергічний риніт. Запуск імунної реакції на алерген призводить до запалення слизової носа та відповідної картині звичайного нежитю. Слід пам’ятати, що саме такий риніт не заразний, і застосовувати запобіжні заходи, як при ГРВІ, не слід.
Алергія (Алергічний риніт)
Причини і механізм розвитку алергічного риніту
При народженні людина вже має свою імунну систему, яка може реагувати трохи не так, як, наприклад, у іншої дитини.
Діти ростуть і розвиваються, контактують з навколишнім середовищем і всіма речовинами, циркулюючими в цьому обороті. Первинний контакт з алергеном ніяк себе не показує, а тільки всередині організму відбувається накопичення імуноглобулінів Е, які при наступній зустрічі з цією речовиною запустять гіперреакцію імунної системи. Утворені комплекси антиген-антитіло фіксуються на мембрани тучних клітин, при руйнуванні яких відбувається виділення біологічно активних речовин (наприклад, гістамін — розширює судини і сприяє пропотеванию рідини через слизову оболонку).
Циклічність процесу протікає за типом реакції гіперчутливості негайного типу, адже перші ознаки захворювання проявляються через 20 хвилин після контакту з алергеном.
Основними речовинами, які сприяють виникненню алергічного риніту, є:
Причини алергії
Клінічна картина
Перша маніфестація захворювання припадає на дитячий вік або юність. Як правило, в цій родині вже були алергічні захворювання, можливо навіть іншої природи (бронхіальна астма, набряк Квінке, кропив’янка).
Симптоми алергічного риніту з’являються при контакті з алергеном і характеризуються певною клінікою:
- Зовнішній вигляд хворого — набряклість обличчя, закладеності носа потрібно необхідність дихати ротом, очі у більшої частини пацієнтів червоні, спостерігається сльозотеча.
- Нападоподібне чхання, яке з’являється під час контакту з алергічним речовиною. Кількість може варіювати від декількох до 20 разів за один напад.
- Свербіж, з’являється не тільки в носі, але і на слизовій неба, глотки або в вушному каналі. При постійному почесывании носа він стає червоним.
- Слизово-водянисті виділення з носа. У перші дні цей секрет викликає подразнення шкіри під носом, з-за цього його почервоніння посилюється. З прогресуванням захворювання виділення стають слизисто-гнійні.
- Сильна закладеність носа, часто не купирующаяся судинозвужувальними препаратами, тому переважає ротове дихання. Через закупорку носових ходів з’являється гугнявість голосу.
- Хворі погано сплять вночі, тому вдень часто дратівливі, а під очима можна помітити темні кола.
- При вираженій реакції можуть губитися нюхові і смакові відчуття.
симптоми алергічного риніту
Лікування алергічного риніту підбирається на підставі визначених факторів:
- легка — загальний стан, а також сон не порушений, людина перебуває в працездатному стані;
- середня — помірно знижена працездатність і трохи порушений сон;
- важка — характеризується виразністю всіх симптомів і майже повною втратою працездатності.
- Сезонний риніт — найбільш часта форма захворювання, яка характеризується загостренням у весняно-осінній період. Тривалість відповідає, наприклад, цвітіння певного сорту дерева або трав.
- Цілорічний риніт — зустрічається досить рідко. Включає в себе: напади загострення, що триває кілька днів з меншою вираженістю симптомів, ніж при попередній формі, однак мають стійкий характер. У хворих постійно закладений ніс, в результаті хронічних застійних процесах з’являються поліпи в носі, втрачається нюх і смак, при тривалому перебігу процесу приєднується вторинна бактеріальна флора, яка сприяє розвитку синуситу та отиту.
Як лікувати алергічний риніт
Люди часто задають питання з приводу «А чи можна вилікуватися від цього захворювання?». Так ось відповідь — це виключено.
Ви постійно будете зіштовхуватися з загостренням цієї хвороби (адже алерген нікуди не подівся), тому слід лікувати його комплексно, щоб зменшити якомога більше симптоми та запобігти розвитку ускладнень (бактеріальна інфекція).
Лікування алергічного риніту складається з застосування медикаментозних препаратів, так і профілактичних заходів.
План боротьби з цією недугою складається з декількох складових:
- Знаючи алерген уникати з ним контакт (наприклад, якщо це цвітіння певного дерева або трав, то на цей період можна виїхати на море).
- Знижувати в приміщенні концентрації пилу (знизити до мінімуму кількість килимових виробів, хутряних іграшок, відкритих книжкових шаф). Кожен день проводити вологе прибирання.
- Промивання носа солоною водою сприяє видаленню алергену осіла в носовій порожнині, а також вимивання слизу, які накопичилися через набряк слизової оболонки.
- Антигістамінні препарати пригнічують дію гістаміну, який вже виділився з опасистих клітин. В даний час застосовують таблетки другого і третього покоління, не мають седативного впливу. Призначення цієї групи препаратів позитивно впливає при легкому ступені тяжкості і проявляється вже через 20 хвилин прийому однієї дози ліків. Найбільш поширеними на сьогоднішній день є: цетрин, зодак, кларитин, еріус, який є найсильнішим препаратом.
- Глюкокортикостероидные препарати призначаються при важкому ступені алергічного риніту або неефективності попередньої групи препаратів. Найпоширеніші: фликсоназа і будесонид. Застосування цих засобів ведеться тільки за призначенням лікаря, адже навіть довгий интраназальное застосування може викликати системну реакцію у виді зниження функції надниркових залоз або навіть розвитку цукрового діабету. Скасовувати гормональні препарати слід поступово, щоб запобігти розвитку синдрому відміни.
- Стабілізатори мембран опасистих клітин — можуть застосовуватися разом з антигістамінними препаратами на весь період загострення (кромогексаль, кромосоль).
- Судинозвужувальні препарати призначаються для полегшення носового дихання, а не для лікування основного захворювання. До них відносяться: нафтизин, ксилометазолин.
- Навазаль — має профілактичне значення шляхом освіта мікроплівки в порожнині носа, яка перешкоджає проникненню алергену.
